Трудові гарантії працівників, призваних на військову службу
Військова служба – це державна служба особливого характеру, що пов’язана із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Працівникам, які призвані на військову службу надаються гарантії трудових прав, а саме:
- Збереження місця роботи.
Відповідно до статті 119 Кодексу Законів про працю, за працівниками, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або були прийняті на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Відповідно до Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексів Закону про працю України, відповідно до яких було скасовано вимогу до роботодавців щодо збереження середнього заробітку за такими працівниками.
Таким працівникам, які призвані на військову службу, здійснюється виплата грошового забезпечення у розмірах, які встановлюються Кабінетом міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Таке грошове забезпечення визначається в залежності від посад, військового звання, тривалості та умов військової служби, а також кваліфікації військовослужбовця.
Враховуючи вищенаведені гарантії, такі працівники, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором та не можуть бути звільнені на підставі пункту 3 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України.
Проте, на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився, збереження місця роботи не поширюється.
- Переважне право на залишення на роботі під час скорочення штату працівників.
У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, під час скорочення чисельності чи штату працівників, переважне право на збереження робочого місця надається працівникам з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці.
Відповідно до частини 9 статті 42 Кодексу Законів про працю України, якщо рівні умови продуктивності праці і кваліфікації, перевага в залишенні на зайнятій посаді та робочому місці надається працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну службу, – протягом двох років з дня звільнення їх із служби.
- Право на щорічну відпустку.
До стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце роботи відповідно до чинного законодавства.
- Безперервність стажу роботи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю та до стажу державної служби.
Термін проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також строк проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що відповідно дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Якщо на момент призову на строкову військову службу, вищенаведені особи навчались за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювали за професією або займали посади, це також дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, строк проходження військової служби військовослужбовцями в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах.
Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими, а також на добровольців територіальної оборони, які уклали відповідний контракт.
Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка передбачає складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів у суді.
