01.10.2021-31.10.2021
Коригування фінансового результату до оподаткування при переведенні основних засобів до складу необоротних активів
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ);
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац п’ятий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
- на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ);
- на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (абзац шостий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
При цьому згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п. п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Таким чином, у випадку продажу основних засобів (у т. ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ, не здійснюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Наслідки неподання разом із декларацією з плати за землю витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) (далі – Декларація).
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Водночас згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Обов’язкові реквізити у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 та від 08.06.2021 №329) (далі – Положення №13).
Пунктом 2 розд. II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення №13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).
Згідно з п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі – Положення №1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:
- позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» – «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» – «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» – «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» – «АІ ВП»;
- індекс регіону України (згідно з додатком до Положення №1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Враховуючи викладене, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов’язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.
Перевірити марку акцизного податку можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільщина: від остаточних рішень суду до бюджету плюс 52,3 млн гривень
На початок вересня цього року у судах перебувало на розгляді 12562 справи на загальну суму 1,3 млрд грн, – про це повідомили в управлінні супроводження судових справ Головного управління ДПС у Тернопільській області. При чому за позовами платників податків до органів ГУ ДПС області спрямували 712 справ на суму 918,6 млн грн, а за позовами податківців – 544 справи на загальну суму 404,7 млн гривень.
Упродовж восьми місяців надійшли судові рішення по справах усіх категорій. Так, на користь податкової служби краю вирішено 342 справи на загальну суму 542,7 млн гривень. Винесено остаточних судових рішень щодо 219 справ на загальну суму 52,3 млн гривень.
Ще 225 справ на загальну суму 67,3 млн грн отримали позитивні рішення для податківців, хоча позивалися платники. При чому винесено остаточні судові рішення щодо 181 справи на загальну суму 45,7 млн гривень.
На користь податкового відомства області вирішено 66 справ на суму 475,5 млн грн за позовами платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень.
До прикладу, у серпні цього року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову одному з агропромислових підприємств про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 58,75 млн гривень. Суд погодився з позицією контролюючого органу про здійснення підприємством нереальних господарських операцій з придбання товарів широкого вжитку, не підтвердження використання товарів у господарській діяльності, порушення податкового обліку, що стало підставою для нарахування зазначених вище грошових зобов’язань.
Новації у сфері податкового законодавства
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника відомства Сергій Бабій під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо впровадження податкових новацій.
Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Адже, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, це можливості щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
Податкове законодавство є одним із cкладних у правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його частих змін та впровадження новацій. Як показує практика його застосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють багато питань.
Про те, що саме цікавило додзвонювачів більш детально інформує «гаряча лінія». Тому, найцікавіші запитання телефонного зв’язку та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: У вересні Міністерство фінансів України внесло зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Наше товариство цікавить, коли вперше подавати звітність за оновленими формами?
Сергій Бабій: Так, 17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи з 01.01.2022 року за звітний (податковий) період 2021 року.
Питання: Податковий орган надав запит щодо питання трансфертного ціноутворення. У період карантину строки надання відповідей платниками змінено. Проте контролери вимагають у тридцяти денний термін. Чи правомірно це?
Сергій Бабій: Так, поясню. Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 №478 для усунення неоднозначного трактування норм податкового законодавства затверджена Узагальнююча податкова консультація стосовно тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.
Зокрема, визначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення.
Тобто у разі отримання запиту на надання документації з трансфертного ціноутворення у період дії карантину платник податків має надати таку документацію у стандартний строк, передбачений законодавством, тобто 30 календарних днів.
Питання: Конкретизуйте зміни, що передбачає наказ Мінфіну від 26.07.2021 р. №427.
Сергій Бабій: Найперше зауважу, що вказаним наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС. Набрав чинності він 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.
По-перше, у Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків». Так, акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
По-друге, у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО. Тепер після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком.
Питання: Податкова амністія: про що варто знати багатіям?
Сергій Бабій: Протягом одного року, до 1 вересня 2022 року, українці матимуть змогу відкрито заявити державі про свої реальні статки, зокрема про ті, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки.
Держава, у свою чергу, обіцяє не карати за ухилення від оподаткування та дати шанс громадянам розпочати своє фінансове життя «з чистого аркушу».
Ціна легалізації статків – 5% для активів, що знаходяться на території України, 9% для активів за кордоном і 2,5% для ОВДП. Це суттєва економія, якщо порівнювати зі звичайними ставками податків на дохід – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію https://cabinet.tax.gov.ua/login
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Відділ пресслужби Головного управління ДПС
у Тернопільській області
Коли при продажу товарів кошти проведені через РРО/ПРРО за відділом «безготівка» замість «готівка»
Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО, п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.
Під час скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки (п. 8 розд. III Порядку № 547).
Пунктом 4 розд. III Порядку № 547 визначено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО та або ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, при помилково проведеній сумі через РРО або ПРРО за відділом «безготівка та/або картка» складається акт про скасування помилково проведеної суми та, після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу), проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею розрахункового документа, створеного в паперовій та/або електронній формі.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: кошти у готівковій формі можна розмістити на рахунках у різних банках України
Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року №83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).
Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон №1539) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.
При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), у порядку, встановленому п. 62 розд. V Інструкції №492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції №492.
Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону № 1539.
Таким чином, нормами підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Чи поповнять базу оподаткування ПДВ кошти отримані в результаті заокруглень вартості товарів
Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова №25) юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.
Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Відповідно до п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20, 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з п. п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення;
- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено ст.ст. 187 і 201 ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Порядок №1307).
Згідно з пп. 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком №1307.
Отже, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).
При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.
Таким чином, кошти, отримані понад вартість поставлених товарів/послуг в результаті заокруглень вартості товарів/послуг згідно з Постановою №25, до бази оподаткування ПДВ не включаються та в такому випадку окрема податкова накладна на суму коштів, отриманих внаслідок заокруглення, не складається.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільщина сплатила до зведеного бюджету майже 7,3 млрд гривень
Зведений бюджет України від платників Тернопільщини отримав 7,3 млрд грн податків та зборів упродовж січня-вересня цього року. «Порівняно з відповідним минулорічним періодом приріст склав 1,7 млрд грн або на 30 відсотків більше», – деталізував виконувач обов’язків начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
«До державної скарбниці від наших краян надійшло 3,2 млрд грн, тоді як у січні-вересні 2020 року – 2,4 млрд грн платежів. Відтак цього року надходження збільшились на 885,6 млн грн або 38 відсотків», – розповів посадовець.
За словами в.о. очільника податкової служби Тернопілля, традиційно серед основних бюджетоформуючих платежів лідирують податок на додану вартість, податок на прибуток, а також акцизний податок. «Зокрема, суб’єкти господарювання краю сплатили 1,5 млрд грн податку на додану вартість, 472,3 млн грн податку на прибуток та 22 млн грн акцизного податку», – конкретизував Сергій Бабій.
Доходи місцевих бюджетів у січні-вересні 2021 року склали 4,1 млрд гривень. «Це плюс 24 відсотки (+ 790,8 млн грн) до трьох кварталів минулого року», – зазначив він.
«Сподіваюся, що суб’єкти господарювання нашого краю й надалі відповідально ставитимуться до сплати податків та дбатимуть про розвиток і добробут рідного Тернопілля зокрема та країни загалом», – підсумував податківець.
«Локальний номер» у реєстраційній заяві програмного РРО
Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F1316603 (додаток 1 до Порядку). Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Отже, у вікні «локальний номер» розд. 4 реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО зазначається унікальний числовий номер, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: обов’язкові документи надіслано наступного дня після подання декларації
Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, для об’єктів декларування, визначених п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Крім того, для об’єктів декларування, визначених п. п. «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати Декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням Декларації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Щодо звільнення від сплати земельного податку фізичних осіб, які брали участь в антитерористичній операції
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно зі ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Водночас згідно з п. п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (ст. 4 Закону).
Тобто, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни. При цьому звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Крім того, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).
Що стосується орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то її розмір встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому норми ПКУ не передбачають зменшення розміру орендної плати.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На забезпечення соціальних гарантій Тернопільщина спрямувала майже 3,6 млрд гривень
Упродовж січня-вересня цього року платники податків Тернопільської області сплатили майже 3,6 млрд грн єдиного внеску. «Додатково забезпечено 354,3 млн грн, оскільки до очікуваних надходжень надійшло плюс 11 відсотків. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст надходжень із цього платежу склав 695 млн грн або на 24 відсотки більше», – розповів в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
Лише у вересні платники нашого краю спрямували до бюджету 423,9 млн грн єдиного внеску, що на 76,1 млн грн більше, ніж минулоріч.
Варто мати на увазі, що єдиний внесок необхідно сплачувати платникам незалежно від їхнього фінансового стану. Адже несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Оскільки до страхового стажу зараховуються лише періоди роботи, за які сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з січня по листопад 2021 року це – 1320 гривень, за грудень – 1430 гривень, оскільки зміниться мінімальна зарплата з 6000 грн до 6500 гривень.
Відшкодування комунальних платежів за договором оренди: нарахування та отримання ПДФО
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: щоб вірно розрахувати базу для нарахування збору щодо валютних цінностей
Відповідно до п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Операції «службове внесення» та «службова видача»: випадки застосування
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
- операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
- операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Надходження до місцевих бюджетів Тернопільщини: спостерігається позитивна тенденція до зростання
Майже 4,1 млрд грн перерахували до місцевих бюджетів краю платники податків упродовж дев’яти місяців 2021 років. Це – плюс 790,8 млн грн до надходжень трьох кварталів минулого року, що складає 24 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
«Найбільше місцеві скарбниці отримали податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно та акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції», – деталізував посадовець.
Податківець зазначив, що з початку року платники перерахували 2,8 млрд грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 565,9 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу сплатили 565,3 млн грн єдиного податку, а це на 17,5 млн грн більше, ніж у січні-вересні 2020 року. Плати за землю спрямували 319,5 млн грн, що на 43,8 млн грн більше, ніж торік. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 135,1 млн грн, а це на 31,6 млн грн більше, ніж у трьох кварталах минулого року. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 95,9 млн грн акцизного податку, або плюс 17,5 млн грн до аналогічного минулорічного періоду.
До речі, впродовж вересня платники податків перерахували до бюджетів територіальних громад 503,8 млн гривень. Порівняно з вереснем минулого року приріст надходжень склав 102,4 млн грн або збільшився на 26 відсотків.
Активи, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Виправляємо помилки у зареєстрованих заявках на поповнення (коригування) залишку пального
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 №729 (далі – Порядок).
Заповнення заявки на поповнення (коригування) залишку пального (далі – Заявка) здійснюється відповідно до розд. VI Порядку.
Відповідно до п. 6 розд. VI Порядку у разі виявлення помилок у зареєстрованих Заявках платник податку має право в межах 365 днів з дати складення Заявки зареєструвати коригування до такої Заявки, при цьому таке коригування до Заявки має відображатися у декларації з акцизного податку за період, в якому відбулося таке коригування.
Згідно п. 12 розд. VI Порядку якщо коригуються показники раніше складеної Заявки, не допускається виправлення даних Заявки, що коригується, зокрема, щодо реквізитів акцизного складу/акцизного складу пересувного.
Для здійснення відміни показників зареєстрованої Заявки, в якій допущено помилки в графах «Акцизний склад»/«Акцизний склад пересувний» складається нова Заявка, в якій у верхній правій частині документа робиться відмітка «Х» в полі «коригуюча».
У табличній частині такої Заявки заповнюється лише перший рядок таблиці, в якому:
- зазначається від’ємне значення обсягу пального, що було зазначено в Заявці, яка потребує виправлення (зі знаком «–»);
- додатне значення обсягу пального (зі знаком «+») не зазначається.
Така коригуюча Заявка в повному обсязі сторнує обсяг пального, зазначений в Заявці, яка потребує виправлення.
Після відміни показників платником складається нова Заявка з правильними реквізитами та показниками.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Вихідна допомога при звільненні найманого працівника – без нарахування єдиного внеску
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).
Пунктом 3.8 розд. 3 Інструкції №5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄВ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Джерела інформації про податкові борги
Державна податкова інспекція повідомляє, що на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner). Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.
Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.
Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На обороноздатність країни тернополяни перерахували понад 271 млн грн з легальних доходів
«Трохи більше 271 млн грн військового збору спрямували на потреби армії платники Тернопільщини упродовж дев’яти місяців цього року», – повідомив виконувач обов’язків начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій. Він зазначив, що надходження перевищили показник січня-вересня минулого року на 52,2 млн грн або плюс 24 відсотки.
«Лише у вересні наші краяни сплатили до державної скарбниці 38,3 млн грн «патріотичного» збору, що перевищило минулорічні надходження на 8,4 млн грн, а очікувані – на 4 відсотки, тобто 1,6 млн грн додатково», – деталізував податківець.
Принагідно нагадуємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
«Варто пам’ятати, що сплата військового збору – це посильний внесок кожного громадянина для підтримання обороноздатності української армії та встановлення миру в нашій країні. Тож особи, які отримують легальні доходи, сприяють фінансовій підтримці нашого війська», – наголосив Сергій Бабій.
Видача розрахункового документа без наявності цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої без відповідальності
Державна податкова інспекція інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ №329), який набрав чинності 1 липня 2021 року, внесені зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.
Так, п. 2 Наказу №329 установлено:
- до 1 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО) до дня набрання чинності Наказом №329;
- до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу №329.
Разом з тим, на даний час порядком проведення розрахунків, який визначений ст. 3 Закону № 265, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Таким чином, з 1 жовтня 2021 року підстави для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органах відсутні.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Фізособа придбала у юрособи рухоме чи нерухоме майно: податкові наслідки
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється ст.ст. 172 та 173 ПКУ.
Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.
При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Член фермерського господарства уклав договір з роботодавцем: подальші дії
Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) .
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону №2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.
При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку №1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою №7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку №1162.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підприємства Тернопільщини спрямували до зведеного бюджету 331,4 млн грн податку на прибуток
Упродовж трьох кварталів цього року платники податків-юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 331,4 млн грн податку на прибуток підприємств. Це перевищило очікувані надходження на 12 відсотків, отож додатково до скарбниці спрямували 34,3 млн гривень. Порівняно ж з січнем-вереснем минулого року приріст надходжень склав 117,9 млн грн або плюс 55 відсотків.
При цьому до державного бюджету перерахували 287,4 млн грн, а до місцевих бюджетів – 44 млн гривень. Фактично скарбниці додатково отримали відповідно 18,6 млн грн та 15,7 млн гривень. Адже реальна сплата перевищила очікувану на 7 відс. та 56 відс.
З початку 2021 року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що на 65 відс. перевищило очікувану сплату.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
Якщо не вистачає готівкових коштів у скринці РРО для повернення: документальне оформлення
Відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Згідно з п. 8 розд. III Порядку №547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою №ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення №13.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148).
Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.
Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».
Крім того, п. 39 розд. IV Положення №148 визначено, зокрема, що підприємці касової книги не ведуть.
У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія ¬не для держслужборців
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Таким чином, у разі якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Прощені борги та їх оподаткування ПДФО
Згідно з абзацом першим п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%).
При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас відповідно до п. п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%);
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
- за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2021 році – 1500 гривень;
- за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2021 році – 1500 грн. та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Майже 1,5 млрд грн податку на додану вартість перерахував до держбюджету тернопільський бізнес
Упродовж січня–вересня цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до Державного бюджету України майже 1,5 млрд грн податку на додану вартість. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
Посадовець зазначив, що порівняно із відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 422 млн грн або на 39 відсотків, а перевищили очікувані на 68 млн грн або на 5 відсотків.
«Середньомісячна сплата цього платежу цьогоріч упродовж трьох кварталів складає 166 млн гривень. Порівняно з січнем-вереснем 2020 року – плюс 46,9 млн гривень», – деталізував він.
До речі, виконання індикативного показника щодо надходження до Державного бюджету податку на додану вартість на вересень 2021 року Тернопільщиною становить 126,8 відс. При прогнозному показнику 142,9 млн грн фактичні надходження до бюджету з податку на додану вартість складають 181,1 млн грн, тобто плюс – 38,3 млн гривень.
За подарунки доведеться роботодавцю заплатити єдиний внесок
Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно з п.1 частини першої ст. 7 Закону №2464 базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Нагадаємо, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).
Так, згідно з п. п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати.
Вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме: є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.
Таким чином, вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування ЄВ лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: ставки збору щодо об’єктів декларування, які знаходяться за кордоном
Відповідно до п. п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
- 9 відс. – щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 розд. XX «Перехідні положення», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ.
Згідно з п. п. «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Як позбутись платнику ПДВ, що бажає перейти на сплату єдиного податку
Згідно із п. п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами (далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку).
Відповідно до п. 5.3 розд. V Положення №1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно із п. 5.4 розд. V Положення №1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п. п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернополяни отримали 15414 електронних підписів від податкової
Платникам Тернопільщини впродовж трьох кварталів цього року працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, що діє у ЦОПі Тернопільської ДПІ, видали 15414 сертифікатів електронного цифрового підпису. Ситуація із поширенням коронавірусної інфекції спонукала жителів нашого краю до активного використання електронних сервісів та обмеженого безпосереднього спілкування. До того ж наявність цифрового підпису відкриває його власнику можливості Електронного кабінету: від подання звітності, заяв – до з’ясування нарахованих та сплачених платежів тощо. Вважаємо за доречне нагадати, що послуги з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян є безкоштовними.
Упродовж січня-вересня 2021 року фахівці структурних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 76679 адміністративних послуг, що на 9128 більше, ніж торік. До того ж підрозділом електронних сервісів надано 56057 адміністративних послуг із загальної кількості.
Найчастіше зверталися платники, щоб скористатися послугою з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Таку послугу отримали 35517 жителів краю. Трохи менше тернополян звернулися, аби отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Цією послугою скористалися 13584 особи. Також актуальними залишились послуги щодо отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та реєстрації платником єдиного податку. Такі послуги отримали відповідно 7 632 та 4 574 осіб.
Звіт неприбуткової організації: заповнення показників відповідно до закону, що регулює діяльність
Державна податкова інспекція нагадує, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:
- у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;
- у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;
- у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є базою нарахування єдиного внеску
Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №1105) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105.
Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону №2464 визначено, що ЄВ для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ.
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).
Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄВ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податкова амністія: кошти, які розміщені на депозитному рахунку, також декларують
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Легальні доходи тернополян принесли додаткові надходження бюджетам
Оподаткування легальних доходів жителів Тернопілля посприяло надходженню до місцевих бюджетів краю 2,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб упродовж січня-вересня 2021 року, а це на чверть більше, ніж торік. Приріст цього платежу до аналогічного періоду минулого року склав 25 відсотків або плюс 565,9 млн гривень.
До державного бюджету надійшло 941,2 млн грн податку. Це на 24 відсотки перевищило надходження трьох кварталів 2020 року або на 184 млн грн більше.
“Загалом, упродовж дев’яти місяців цього року наші краяни перерахували до бюджетів 3,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 749,9 млн грн більше, ніж минулоріч. Відрадно, що, незважаючи на складні економічні умови через коронакризу, спостерігаємо позитивну динаміку сплати цього платежу”, – констатував в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук.
Він зазначив, що податок на доходи фізичних осіб – платіж, який є основою місцевих бюджетів у розмірі 70-75 відсотків. Завдяки його належній сплаті територіальні громади отримують кошти на покращення інфраструктури, реалізацію соціально-культурних програм місцевого рівня. “Вважаю, офіційна зайнятість, належні заробітні плати, легалізація підприємницьких ініціатив сприятимуть додатковим надходженням до місцевих бюджетів, тому керівники територіальних громад повинні бути максимально зацікавлені у соціальному захисті громадян”, – наголосив податківець.
Дата, з якої визначається термін використання легкового автомобіля для оподаткування транспортним податком
Державна податкова інспекція інформує, що згідно з п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
При відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Реквізити бюджетного рахунку для сплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Єдиний рахунок – для комфортної сплати податків і зборів
Державна податкова інспекція нагадує, що з 1 січня 2021 набрала чинності ст. 351 Податкового кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).
За бажанням платник податків може використовувати такий рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через «Електронний кабінет».
При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через «Електронний кабінет» подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.
Штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН в період карантину
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільський бізнес віддав 28,4 млн грн податкового боргу
Впродовж січня-вересня 2021 року 401 юридична особа, яка допустила податковий борг на початок року, скоротила його на 28,4 млн гривень. Зокрема, 289 суб’єктів господарювання сплатили 18,2 млн грн податкової заборгованості.
За рахунок погашення податкового боргу у трьох кварталах цього року до зведеного бюджету надійшло 35,1 млн грн, що на 9,2 млн грн більше, ніж торік. При цьому державна скарбниця отримала 17,7 млн гривень або плюс 2,3 млн грн до січня-вересня минулого року.
Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексному плану дій задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні-вересні цього року фахівці податкової служби області подали до суду 128 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 30,3 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 80 таких звернень на суму 30,2 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 245 позовів на суму податкового боргу 38,4 млн гривень.
Від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 379,4 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 260,9 тис. грн, а місцеві бюджети – 118,5 тис. гривень.
Варто взяти до уваги податкову амністію
Державна податкова інспекція нагадує, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли зайво сплачено податкове зобов’язання та пеню
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
При наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (при його використанні); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
При цьому платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Програмне РРО: нюанси реєстрації
Державна податкова інспекція нагадує, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку №317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку №317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) (J/F 1316603) (додаток 1 до Порядку №317). Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. №1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Щоб не розгубитися, коли відмовлено у реєстрації податкової накладної
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі – Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку №520 при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно із п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Пунктом 8 Порядку №520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Тернопільський бізнес отримав 522 млн грн відшкодованого податку на додану вартість
З початку року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами 522 млн грн податку на додану вартість, що на 118 млн грн більше, ніж торік. Про це повідомив начальник головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
«Варто зауважити, що переважну частину заявлених сум ПДВ платники отримують за результатами камеральних перевірок. За рахунок ефективної роботи Електронного реєстру відшкодування ПДВ повернення цього податку відбувається своєчасно. Адже такий сервіс функціонує у відкритому режимі та демонструє громадськості, що процес адміністрування та відшкодування податку на додану вартість є автоматичним, прозорим та виключає будь-які можливості маніпулювання з відшкодуванням платежу», – пояснив посадовець. Відтак, якщо підприємство не маніпулює з показниками податкової звітності та не застосовує ризикових операцій, що можуть слугувати мінімізації податкових платежів, то отримує бюджетне відшкодування у строки, визначені нормативно-правовими актами.
За результатами проведених перевірок податковими органами області цьогоріч упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 14 млн гривень.
Загалом у січні-вересні цього року про відшкодування податку на додану вартість повідомив 136 суб’єктів господарювання краю. Заявлена платниками до повернення сума склала 531 млн гривень.
На початок жовтня цього року загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 74 млн гривень, оскільки 58 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
