Декларувуання

Дата: 04.10.2021 14:09

Кількість переглядів: 565

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

1. За якою формою та як подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування?

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме: отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства (ч. 4 ст. 52 Закону).

Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до вказаного Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.

2. На кого поширюється дія вимог ст. 52 Закону про подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані?

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають суб’єкти декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до ст. 51³ Закону), а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.

3. Чи подаються повідомлення про суттєві зміни в майновому стані члена сім’ї суб’єкта декларування?

Ні, інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

4. З якого часу суб’єкт декларування більше не зобов’язаний подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

Обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування припиняється з моменту втрати статусу службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або з моменту припинення перебування на посаді, пов’язаній з високим рівнем корупційних ризиків. Це може бути звільнення суб’єкта декларування або переведення на іншу посаду, яка не зазначена в примітці до ст. 51³ Закону та в Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

5. Коли необхідно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі придбання автомобіля за кордоном?

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України). Переданням майна вважається вручення його набувачеві або уповноваженій набувачем особі, перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Враховуючи зазначене:

• придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу в Україні вважається «придбанням майна» в розумінні ч. 4 ст. 52 Закону;
• суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 ПМ для працездатних громадян) протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором, тобто з моменту передання майна;
• при визначенні вартості майна (транспортного засобу, придбаного за межами України), щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, витрати із справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією, не повинні враховуватись для цілей декларування.

Разом з тим, якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив разовий видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ для працездатних громадян), то такий видаток повинен бути відображений у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

6. Чи необхідно відображати інформацію, яка була зазначена в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, у декларації такого суб’єкта декларування?

Так, необхідно. Подання інформації про суттєві зміни в майновому стані за ст. 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені ст. 46 Закону.

Наприклад, у разі отримання доходу на суму більшу ніж 50 ПМ (для працездатних громадян) суб’єкт декларування повинен подати про це повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Зазначена інформація повинна бути також вказана у декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює звітний період, у якому в суб’єкта декларування виник обов’язок подати відповідне повідомлення про суттєві зміни в його майновому стані.

Слід звернути увагу на відмінність у порогах декларування, встановлених Законом для відображення інформації в декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Так, у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані вказується інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення разового видатку на суму більше ніж 50 ПМ (для працездатних громадян). Цей поріг поширюється також на цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), яке було придбано суб’єктом декларування. Водночас у декларації зазначається інформація про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), якщо його вартість перевищує 100 ПМ (для працездатних громадян) (п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону). Відповідно у разі придбання цінного рухомого майна (крім транспортних засобів) вартістю більше ніж 50 ПМ (для працездатних громадян), але менше ніж 100 ПМ (для працездатних громадян), інформація про придбання такого майна буде відображена в декларації лише в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», оскільки поріг декларування в цьому розділі також становить 50 ПМ (для працездатних громадян).

Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

суб’єкта декларування

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі – повідомлення) складається з правил заповнення форми повідомлення та дев’яти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства.

Положення частини другої статті 52 Закону застосовуються до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

Правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.

Під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу, придбання майна або здійснення одноразового видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.

Повідомлення подається суб’єктами декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону. Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, але була сплачена частинами, розмір кожної з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про дохід, що був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.

Для кожного випадку отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку подається окреме повідомлення. У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо придбаного майна та здійсненого видатку. У разі отримання доходу у негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо отриманого доходу у негрошовій формі та щодо отриманого майна.

Якщо вартість майна, що було набуте у власність суб’єктом декларування, йому не відома, повідомлення не подається.

Повідомлення подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр). Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).

Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру (без відображення конфіденційної інформації відповідно до законодавства).

Інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Інформація, включена до повідомлення, має бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб’єкт декларування подає відповідно до Закону.

Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, підлягають відображенню в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на дату одержання доходів / здійснення видатків.

Вартість майна, що було придбане суб’єктом декларування чи членом його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до правовстановлювальних документів або останньої грошової оцінки майна. Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) округлюються до гривні.

Повідомлення подається суб’єктом декларування до моменту подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону. Суб’єкт декларування надає згоду на обробку персональних даних.

Суб’єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із правилами заповнення форми повідомлення перед початком внесення інформації до розділів форми та надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.

Джерело обирається суб’єктом декларування відповідно до правочину, за яким набуто право власності на майно, отримано дохід чи подарунок (роботодавець, продавець, дарувальник, спадкодавець, рішення суду, інше – зазначається, що саме). Якщо подарунок суб’єкту декларування зроблений групою осіб, інформація зазначається щодо кожного з джерел (осіб).

Дані для внесення інформації про джерело отримання доходу, подарунку, придбання майна використовуються у відповідних розділах повідомлення з урахуванням таких вимог (обирається суб’єктом декларування відповідно до джерела):

якщо джерелом є фізична особа, яка є громадянином України, слід зазначити такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер);

зареєстроване місце проживання та/або фактичне місце проживання:

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована в Україні, слід зазначити такі дані:

найменування;

код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

якщо джерелом є фізична особа, яка є іноземним громадянином, слід зазначити такі дані:

повне ім’я (англійською та українською мовами);

дата народження;

ідентифікаційний номер (податковий номер або номер соціального страхування, отриманий у країні походження громадянства);

місце проживання (англійською та українською мовами):

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована за кордоном, слід зазначити такі дані:

найменування (англійською та українською мовами);

ідентифікаційний код;

місцезнаходження (англійською та українською мовами):

Повідомлення складається з таких дев’яти розділів:

1. Інформація про суб’єкта декларування

У цьому розділі зазначаються такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
• число, місяць і рік народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер) (або серія та номер паспорта громадянина України (IDкартка), якщо суб’єкт декларування через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);
• серія та номер паспорта громадянина України (IDкартка);
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• місце роботи або проходження служби;
• займана посада суб’єкта декларування;
• тип посади;
• категорія посади;
• належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
• належність посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків;
• належність суб’єкта декларування до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Перед початком заповнення кожного з наступних розділів суб’єкт декларування обирає наявність чи відсутність об’єктів для заповнення у кожному розділі.

2. Доходи, у тому числі подарунки

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію щодо отриманого доходу (вид доходу, розмір (вартість), джерело та відомості про джерело, від якого отримано дохід (відповідно до пункту 4 цієї Форми), дату отримання доходу (набуття у власність)).

3. Об’єкти нерухомості

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид об’єкта, загальну площу (м ²), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки), дату придбання майна (дату набуття у власність), вартість на дату набуття права власності або вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також зазначається інформація щодо місцезнаходження об’єкта, а саме про країну та адресу, за якою розміщений об’єкт нерухомості. Якщо об’єкт нерухомості знаходиться в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості (поштовий індекс, область, район, місто, селище чи село, тип та назву вулиці тощо, номер будинку, номер корпусу та номер квартири). Якщо об’єкт нерухомості знаходиться не в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості, країну англійською й українською мовами та поштовий індекс.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

4. Цінне рухоме майно – транспортні засоби

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, марку, модель, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі), рік випуску, дату придбання (набуття у власність), вартість на дату набуття у власність та вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

5. Цінні папери

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид цінних паперів, кількість цінних паперів, номінальну вартість цінного папера, дату придбання майна (набуття у власність), вартість на дату набуття, емітента.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

6. Корпоративні права

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про найменування юридичної особи, країну реєстрації головного офісу, організаційно-правову форму, вартість у грошовому вираженні, відсоток від загального капіталу, дату придбання майна (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності.

Якщо країною реєстрації головного офісу є Україна, слід також зазначити код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Якщо країною реєстрації головного офісу є інша країна, слід зазначити найменування юридичної особи (англійською) та ідентифікаційний номер (з торгового, банківського, судового реєстру чи будь-якого іншого офіційного документа, який підтверджує реєстрацію в країні, де знаходиться головний офіс юридичної особи).

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) корпоративні права.

7. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, торгову марку, назву виробника, опис майна, дату придбання майна у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття у власність, вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

8. Нематеріальні активи

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид активу, дату придбання активу у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності, вартість за останньою грошовою оцінкою, кількість (для криптовалюти) та опис об’єкта права.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) актив.

9. Видатки

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид видатку, предмет правочину, який спричинив видаток, країну, у якій було здійснено видаток, розмір видатку та дату здійснення видатку.

Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області

Щодо типів декларацій

1. Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

1) щорічна декларація (декларація «щорічна») – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку для подачі декларації «щорічна» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом;

2) декларація особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.

Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані відповідно до ст. 45 Закону. Днем припинення діяльності є останній день виконання суб’єктом декларування публічних функцій.

Тобто відлік строку подачі декларації «перед звільненням» починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності;

3) декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») – декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність;

4) декларація особи, яка претендує на зайняття посади (декларація «кандидата на посаду») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

Така декларація подається до призначення або обрання особи на посаду.

Щодо останнього типу декларації звертаємо увагу на окремі особливості.

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію «кандидата на посаду», вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Особи, зазначені у п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у разі входження до складу конкурсної або дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів України, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», подають декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік протягом 10 календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності (абз. 2 ч.3 ст. 45 Закону). Днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності є день видання (прийняття) документа, на підставі якого особа увійшла (включена, залучена, обрана, призначена) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Тобто відлік строку подачі декларації такими особами починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію «кандидата на посаду», незалежно від обставин вже подала декларацію за минулий рік будь-якого типу, декларація «кандидата на посаду» за цей період не подається.

Водночас якщо подана декларація «кандидата на посаду» охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати декларацію «щорічна» за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати декларацію «щорічна».

2. Порядок подання декларації особою, яка претендує на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки

Для проведення спеціальної перевірки використовується декларація, яка повністю охоплює попередній рік, – період з 01 січня по 31 грудня включно.

Особа, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, подає до Національного агентства в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону, декларацію за минулий рік (ст.ст. 56, 57 Закону та Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015  № 171).

Для проведення спеціальної перевірки можна подати одну з декларацій – «щорічна», «після звільнення», «кандидата на посаду».

Декларацію «перед звільненням» Національне агентство може використати для спеціальної перевірки, лише якщо вона охоплює період з 01 січня по 31 грудня включно.

Під час здійснення спеціальної перевірки Національне агентство перевірятиме декларацію за попередній рік, яка була подана останньою, без врахування її типу. Якщо особа, яка перемогла у конкурсі, раніше не подавала декларацію за минулий рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У такій декларації потрібно вказати назву майбутнього місця роботи та майбутньої посади, у зв’язку з якою в особи виник обов’язок подати декларацію, тип і категорію посади, на яку вона претендує, інші статуси, які зазначаються, зважаючи на статус посади, на яку особа претендує (чи належить суб’єкт декларування до осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, відповідно до ст. 56 Закону; чи належить його посада до таких, що пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також чи належить особа до публічних діячів).

3. Чи потрібно подавати декларацію «щорічна» та декларацію «перед звільненням», якщо суб’єкт декларування звільняється до 01 квітня?

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання декларації «щорічна» за попередній рік (наприклад, з 15 січня 2021 року), то йому рекомендується:

• подати спочатку декларацію «щорічна» за попередній рік (2020 рік);
• подати після цього окрему декларацію за період з 01.01.2021 до 14.01.2021 включно (тобто період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).

Це зумовлено тим, що у різні звітні періоди (2020 та 2021 роки) застосовуються різні розміри ПМ. Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації «перед звільненням» декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

4. Чи подається декларація «перед звільненням», якщо нова посада (в одному або різних органах) також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?

Ні, не подається. У такому випадку вважається, що суб’єкт продовжує здійснювати діяльність.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, декларація «перед звільненням» не подається.

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі й упродовж 20 робочих днів прийнята на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в іншому органі, не вважається припиненням діяльності, бо у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію «перед звільненням» не виникає.

Якщо особа, яка одночасно обіймала дві посади, пов’язані із декларуванням, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад, декларацію «перед звільненням» також не подає, оскільки вона продовжує обіймати

5. Чи потрібно подавати декларації «перед звільненням» та «після звільнення», якщо особа обіймала посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а потім була переведена в тому самому органі (без звільнення) на іншу посаду, яка не пов’язана з такою діяльністю?

Так, оскільки декларації «перед звільненням» та «після звільнення» подаються не у зв’язку зі звільненням особи, а через припинення нею діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

6. Чи подається декларація «після звільнення», якщо суб’єкт декларування продовжує виконання функцій держави або місцевого самоврядування або знову розпочинає виконання таких функцій до 01 квітня наступного року?

Ні, декларація «після звільнення» не подається, якщо суб’єкт декларування до 01 квітня наступного року знов розпочинає відповідну діяльність і подає декларацію згідно з ч. 1 ст. 45 Закону («щорічну»).

Те саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати декларацію, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.

7. Чи необхідно суб’єктам декларування, поновленим на роботі за рішенням суду, подавати декларації «щорічна» за час вимушеного прогулу?

Ні, суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду, не зобов’язаний подавати декларацію «щорічна» за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, особа, яку за рішенням суду поновлено на роботі та яка приступила відповідно до наказу (розпорядження) до фактичного здійснення діяльності, повинна в наступному році до 01 квітня подати декларацію «щорічна» за рік, у якому відбулось поновлення.

У разі якщо після поновлення на роботі особа звільнилася, вона має обов’язок подати декларації «перед звільненням» та «після звільнення». Декларація «перед звільненням» подається за період, коли така особа фактично виконувала функції держави або місцевого самоврядування.

8. Чи можна подати виправлену декларацію або іншим чином виправити інформацію, зазначену в декларації?

Так, виправлену декларацію можна подати  упродовж 7 днів після подання декларації, але не більше 3 разів (ч. 4 ст. 45 Закону).

Для цього не треба звертатися до Національного агентства. Слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку в персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у полі поданої декларації.

Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями (виправлену) можливо лише за результатами проведеної повної перевірки декларації Національним агентством. Попри це, якщо суб’єкт декларування виявив у декларації недостовірні відомості після семиденного строку, він може звернутися до Національного агентства через персональний електронний кабінет. Слід деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).

9. Який порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації?

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Порядок здійснення такого контролю та порядок інформування Національного агентства про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларацій визначаються Національним агентством (ст. 51² Закону).

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність за ст. 172⁶ КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність за ст. 366³ КК України.

Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області

Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування

1. Хто належить до членів сім’ї суб’єкта декларування?

Членами сім’ї суб’єкта декларування (ст. 1 Закону та примітка до ст. 46 Закону) вважаються:

• особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина) станом на останній день звітного періоду, – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;
• діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття, незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;
• будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації: спільно проживали; були пов’язані спільним побутом; мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування. Наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо.

2. Хто належить до членів сім’ї суб’єкта декларування, крім його подружжя та неповнолітніх дітей?

Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або  неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, є будь-які особи, які проживали спільно з суб’єктом декларування, були пов’язані спільним побутом, мали з ним взаємні права та обов’язки станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).

3. Чи вважається членом сім’ї суб’єкта декларування його колишній чоловік чи колишня дружина, якщо шлюб було припинено у звітному періоді?

При вирішенні цього питання слід зважати на термін «члени сім’ї», зазначений у ст. 1 Закону та примітку до ст. 46 Закону.

4. Чи вважається членом сім’ї суб’єкта декларування його дитина, яка у звітному періоді досягла повноліття?

Так, за умови, якщо вона спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року або станом на останній день звітного періоду.

5. Чи вважається членом сім’ї суб’єкта декларування особа, яка сукупно не менше 183 днів протягом року спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), але на кінець звітного періоду такі ознаки були відсутні у зв’язку зі смертю особи?

Ні, відомості про померлу особу не підлягають відображенню у
розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації.

Водночас у відповідних розділах декларації необхідно зазначити відомості про всі об’єкти, що належали померлому члену сім’ї, якими суб’єкт декларування володів, користувався не менше половини днів протягом звітного періоду.

6. Чи вважається членом сім’ї суб’єкта декларування особа, яка не була його чоловіком або дружиною, але сукупно не менше 183 днів протягом року спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки з ним (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), хоча на кінець звітного періоду такі ознаки були відсутні у зв’язку з її фактичним проживанням в іншому місці?

Так, особа, яка станом на останній день звітного періоду фактично не проживала із суб’єктом декларування, не є його чоловіком або дружиною, але спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки з ним (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року, вважається членом сім’ї суб’єкта декларування й інформацію про неї слід відобразити в декларації.

7. Чи зазначаються в декларації відомості про неповнолітню дитину члена сім’ї суб’єкта декларування, яка проживає окремо від такого члена сім’ї суб’єкта декларування?

До членів сім’ї суб’єкта декларування належать неповнолітні діти суб’єкта декларування, навіть за умови окремого проживання від суб’єкта декларування (ст. 1 Закону).

Неповнолітньою дитиною суб’єкта декларування в такому випадку вважається:

1) неповнолітня дитина, біологічним батьком чи матір’ю якої є суб’єкт декларування (рідні діти);

2) неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або жінки суб’єкта декларування, яку такий суб’єкт усиновив (удочерив).

Неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або дружини суб’єкта декларування, яка не є його рідною дитиною та не була ним усиновлена, може вважатися його членом сім’ї лише за умови спільного проживання, пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року або станом на останній день звітного періоду. За відсутності таких умов вона не є членом сім’ї суб’єкта декларування.

8. Як визначати спільне проживання суб’єкта декларування з іншою особою за відсутності офіційно зареєстрованого шлюбу. Чи потрібно встановлювати цей факт в судовому порядку?

Закон не передбачає обов’язку суб’єкта декларування звертатися до суду для встановлення факту спільного проживання.

Водночас для цілей декларування, щоб особа вважалася членом сім’ї суб’єкта декларування, вона повинна проживати спільно зі суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації, а також одночасно бути пов’язаною спільним побутом та взаємними правами і обов’язками із суб’єктом декларування (ст. 1, примітка до ст. 46 Закону). Це не стосується дружини/чоловіка суб’єкта декларування, його неповнолітніх дітей, які є членами сім’ї незалежно від наявності зазначених ознак, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, але взаємні права і обов’язки яких не мають характеру сімейних (наприклад, у випадку спільної оренди квартири, кімнати в гуртожитку тощо).

9. Як заповнювати декларацію, якщо член сім’ї відмовляє у наданні необхідної для декларування інформації суб’єкту декларування?

Якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні відкриті державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.

Якщо члену сім’ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні відкриті державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати позначку «Не відомо».

Водночас обрання позначки «Член сім’ї не надав інформацію» є підставою для проведення Національним агентством повної перевірки декларації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 51³ Закону.

• управління
  Пенсійного фонду України
  в Тернопільській області

« повернутися