Усунення недоліків нотаріального акту
При вчиненні нотаріальної дії та оформленні нотаріального акту нотаріус з різних причин може допустити помилку. Ці помилки можуть полягати як в певній описці, яка хоча й потребує свого виправлення, поміж тим не впливає на дійсність вчиненого нотаріального акту, так і бути більш суттєвими, наслідком яких є недійсність вчиненої нотаріальної дії. В результаті допущених помилок при вчиненні нотаріальних дій у заінтересованих осіб виникає необхідність у їх виправленні. Варто зазначити, що передбачено два порядки виправлення недоліків нотаріального акту – це нотаріальний та судовий.
Відповідно до п. 6.16. Правил ведення нотаріального діловодства у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, наприклад описки, друкарської або граматичної помилка, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи щодо якої було вчинено нотаріальну дію, нотаріус може виправити таку помилку.
Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.
Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.
Важливим є те, що всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус – працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори. Справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідної нотаріальної контори.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 31 січня 1992 р. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» роз'яснив, що особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і законні інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Якщо така особа звернулася до суду зі скаргою на нотаріальну дію, суд відмовляє в прийнятті заяви на підставі ч. З ст. 255 ЦПК (ч. 2 п. 3).