Будівельні норми для розташування біля житлового будинку огорожі та господарських споруд
Будівництво житлового чи дачного будинку – це відповідальна процедура, що вимагає великих фінансових витрат. Якщо будівлі розташовані неправильно, це може спровокувати непередбачувані труднощі, а іноді навіть і знесення будівель.
Інколи навіть паркан чи господарська будівля між сусідськими будинками стає приводом для звернення в суд. Щоб захистити себе від подібних проблем рекомендується дотримуватися певних будівельних норм, які регулюють проміжок між різними будівлями на земельній ділянці.
З 01.10.2019 року набрали чинності нові будівельні норми – ДБН Б.2.2-12:2019, планування та забудова територій, які, серед іншого, регулюють і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, господарських споруд та ін.
Згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011, поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови. Розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відстань від житлового будинку до огорожі встановлюється 3 метри. Висота огорожі не повинна перевищувати 2 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею.
Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови.
При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.
В той же час, слід враховувати, що в будь-якому випадку, огорожа присадибної ділянки не повинна виступати за червону лінію вулиці.
Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки,затінювати її та ін.
Також, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна: «зведення на земельній ділянці парканів, воріт і хвірток не належить до самочинного будівництва».
Варто зауважити, що для будівництва господарських споруд та сараїв передбачено також відповідні норми.
Сарай - нежитлове господарське підсобне приміщення, що може використовуватися як побутове, складське приміщення, для розміщення худоби тощо.
Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019, у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів, а саме:сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб – виключно садибна забудова (прим. до 3 поверхів без урахування мансарди (з земельними ділянками), 1-3 поверхи (у сільських населених пунктах);
- сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
- селища (селища міського типу) – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
- міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
- міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
- міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією.
Розміщення господарських будівель по лінії забудови з житловими будинками не допускається. Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм (а саме площею до 50 кв.м - не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від свердловин водопостачання (питних колодязів), але не менше протипожежних норм.
Попри це має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.
Варто зауважити,що власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.
У разі наявності серйозних спорів щодо недодержання сусідами правил добросусідства такі спори вирішуються судом за зверненням власника, права якого порушено,до суду.
