01.09.2021-30.09.2021

Дата: 02.09.2021 15:05

Кількість переглядів: 1698

Термін авансового звіту при застосуванні корпоративної картки для закупівлі товарів

Відповідно до п. п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно з п. п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ дія п. 170.9 ст. 170 ПКУ поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коли торгівля на ринку зобов’яже застосувати РРО/ПРРО

Державна податкова інспекція нагадує, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а це 1 320000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Також варто зауважити, що при торгівлі на ринку платники єдиного податку 1 групи – РРО/ПРРО не застосовують.

Якщо фізична особа-підприємець здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, то така особа не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО залежно від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності. 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для податкової амністії затвердили форму декларації

Відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду (з 01.09.2021 до 01.09.2022) одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439, який набирає чинності 01.09.2021, затверджена форма Декларації.

Нагадаємо, що з першого вересня цього року розпочинається кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Тематичний відеоролик щодо одноразового добровільного декларування транслюють у ЦОПах Тернопільщини

Відтепер жителі нашого краю мають можливість детально ознайомитися із «податковою амністією», дізнатися, у який період подавати декларацію, та переваги декларування. На екранах Центрів обслуговування платників схематично зображено основні визначення норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

До того ж особи, яких цікавить дана інформація, мають можливість отримати відповіді на свої запитання та роз’яснення у фахівців податкової служби області.

Нагадаємо, що упродовж року – з 1 вересня 2021 по 1 вересня 2022 року платники можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, яке передбачає особливий порядок декларування фізичною особою належних їй активів, які: розміщені на території України та/або за її межами; були одержані/набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні; з яких не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі; які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Бізнес Тернопільщини віддав 25,3 млн грн податкового боргу

Підприємства та установи Тернопільщини з початку цього року виплатили 25,3 млн грн податкової заборгованості. Таких було 358 платників. При цьому 237 юросіб віддали усю суму боргу, а це – 13,7 млн гривень.

Завдяки погашенню податкового боргу у січні-липні 2021 року до зведеного бюджету надійшло 27,2 млн грн, що на 10,6 млн грн більше, ніж торік. Державна скарбниця поповнилася на 13,1 млн грн, а це плюс півтора мільйона до аналогічного періоду минулого року.

Упродовж семи місяців цього року податківці спрямували до суду 105 звернень на суму 25,5 млн грн податкового боргу щодо отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів. Органи правосуддя задовольнили 50 таких заяв на суму податкового боргу 28,2 млн грн, а також один позов щодо продажу заставного майна на суму 1,2 млн гривень.

Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 205 позовів на суму податкового боргу 11,4 млн гривень. Задоволено 99 таких заяв на суму 7,6 млн грн податкового боргу.

Цьогоріч від реалізації безхазяйного майна зведений бюджет отримав 315,7 тис. гривень. З них 205,2 тис. грн надійшло до державної скарбниці, а 110,5 тис. грн – до місцевих скарбниць.

ПРРО: робота в режимі офлайн

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок №317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку №317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою №4-ПРРО (додаток 4 до Порядку №317, далі – Повідомлення за ф. №4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. №4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. №4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

У програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку дохід, що виплачений самозайнятій особі

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого збору до бюджету;

у графі 6 «Ознака доходу» – зазначається ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів.

Довідником ознак доходів визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Згідно з п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 178.5 ст. 178 ПКУ).

Таким чином, якщо дохід, який виплачується самозайнятій особі, отримується від операцій, здійснюваних в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності, то в додатку 4ДФ до Розрахунку заповнюються графи 3а, 3 та графа 6, у якій зазначається ознака доходу «157».

При цьому графа 3 «Сума виплаченого доходу» заповнюється у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі. Наприклад, якщо нарахування доходу було здійснено у лютому місяці (І квартал), а виплату здійснено у квітні місяці (ІІ квартал), то нарахована сума буде відображатись в графі 3а «Сума нарахованого доходу» додатка 4ДФ за лютий у І кварталі, а виплачена сума буде відображатися в графі 3 «Сума виплаченого доходу» додатка 4ДФ за квітень у ІІ кварталі.

Графи 4а «Сума нарахованого податку», 4 «Сума перерахованого податку», 5а «Сума нарахованого військового збору» та 5 «Сума перерахованого військового збору» не заповнюються, в даному випадку в таких графах проставляються прочерки.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова амністія: відкрито бюджетний рахунок для сплати одноразового збору платниками Тернопільщини

Державною Казначейською службою України відкрито рахунок за кодом бюджетної класифікації бюджету 11011100 «Податок на доходи, що сплачується громадянами за результатами подання одноразової декларації» для сплати збору платниками Тернопільської області за результатами одноразового (спеціального) добровільного декларування активів.

З інформацією про рахунок можна ознайомитись на субсайті територіальних органів ДПС у Тернопільській області у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tr.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Відзначимо, що після отримання від платника «звітної»/«нової звітної»/«уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

Якщо платником була змінена адреса, відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

Через «Е-повернення» платники Тернопільщини отримали майже 46,6 млн грн

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на початок вересня 2021 року сформовано 3200 електронних висновків щодо повернення помилково або надміру сплачених коштів. Тож майже 46,6 млн грн повернули платникам.

Це стало можливим завдяки електронному сервісу «Е-повернення», який суттєво спрощує процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів. Адже платники податків мають змогу дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет у «три кліки», при чому у режимі 24/7.

Для цього, аби скористатися ним, у головному меню Електронного кабінету в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» потрібно вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб). Після заповнення необхідних реквізитів документ необхідно зберегти, підписати та відправити.

Також варто пам’ятати, що повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливе лише упродовж 1095 днів від дати їх сплати й за умови, що у такого платниками немає податкового боргу.

У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Державна податкова інспекція інформує, що згідно із п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Транспортний податок: виправляємо помилки у декларації після терміну її подання

Згідно з п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року №595).

Заголовна частина Декларації містить рядок 1 «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

У полі 01 «Звітна» проставляється відмітка «Х» у разі подання річної Декларації. У полі 02 «Звітна нова» проставляється відмітка «Х», якщо в наданій раніше Декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання.

При виправленні самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:

у заголовній частині Декларації:

у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х»;

у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).

у табличній частині Декларації:

у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10-14 сума значень рядків 1.1-1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11-14 рядка 2);

у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п. п. «а» або «б» п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11-14 рядка 4 лише за періоди, за яким на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 % або 5 %);

у рядку 7 зазначається сума пені, нарахована платником самостійно на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 розд. ІІ ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Внесок Тернопільщини до Зведеного бюджету країни – понад 6,4 млрд гривень

Упродовж восьми місяців цього року платники податків Тернопільщини спрямували до бюджетів усіх рівнів більше 6,4 млрд грн податків та зборів. Приріст до аналогічного періоду минулого року склав понад півтора млрд грн або плюс майже 32 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

«До державного бюджету сплатили майже 2,9 млрд гривень. Тоді як у січні-серпні 2020 року платники перерахували 2 млрд податкових платежів. Відтак цьогоріч надходження збільшились на 860,6 млн грн або 42,6 відсотка», – констатував очільник ГУ ДПС в області.

За його словами, доходи місцевих бюджетів упродовж восьми місяців 2021 року перевищили 3,5 млрд гривень, а це на 688,5 млн грн більше, ніж торік.

«У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів забезпечено надходження 1,3 млрд грн податку на додану вартість, що на 438,6 млн грн більше за січень-серпень 2020 року, 466,4 млн грн податку на прибуток (плюс 205,8 млн грн до минулого року) та 19,3 млн грн акцизного податку, а це на 8,2 більше, ніж минулоріч», – деталізував Михайло Яцина.

«Відрадно, що у період пандемічних умов суб’єкти підприємництва Тернопілля розуміють необхідність та соціальну значимість сплати податкових платежів, відтак перераховують їх до бюджетів усіх рівнів своєчасно та у повному обсязі», – підсумував посадовець.

До підприємницьких витрат – вартість придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Перереєстрація неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова знижка: витрати на пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, кошти чи вартість лікарських засобів для боротьби з COVID-19

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, яким встановлено, що за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:

1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:

- суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;

- суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;

3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Територіальні громади Тернопільщини отримали понад 3,5 млрд грн податкових платежів

До місцевих бюджетів Тернопілля платники податків перерахували трохи більше 3,5 млрд грн платежів у січні-серпні цього року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Приріст надходжень до минулого року склав 688,5 млн грн», – конкретизував він.

Серед платежів, яких отримали територіальні громади області найбільше, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, податок на нерухоме майно, акцизний податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

«З початку року сплачено 2,4 млрд грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 475,9 млн грн більше, ніж торік. Представники малого бізнесу перерахували 524,7 млн грн єдиного податку, а це плюс 80,2 млн грн до восьми місяців 2020 року. Плати за землю спрямували 287,7 млн гривень, що на 46 млн грн більше. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 126,6 млн грн ­ на 33,7 млн грн більше. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 78,1 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, а це плюс 10,9 млн грн до січня-серпня 2020 року», – деталізував Михайло Яцина.

Коли потрібно скасувати реєстрацію ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку №317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку №317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку №317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Пунктом 3 розд. III Порядку №317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Наявність готівкових коштів та право скористатися податковою амністією

Відповідно до п. п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.

Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щоб вірно заповнити реквізити платіжного доручення на сплату державного мита

Державна податкова інспекція нагадує, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату державного мита заповнюється з урахуванням вимог, визначених Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №666).

Згідно з нормами п. 1 Порядку №666 реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

- поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми державного мита);

- поле №3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);

- поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

- у полі №5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі №6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі №7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Підприємства та компанії Тернопільщини сплатили майже 325 млн грн податку на прибуток

Упродовж січня-серпня 2021 року платники податків Тернопільщини перерахували до Зведеного бюджету України 324,9 млн грн податку на прибуток, що на 116,2 млн грн більше, ніж торік. До державного бюджету суб’єкти господарювання спрямували 281,6 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці отримали 23,3 млн грн податку на прибуток. Сплата перевищила очікувані надходження до держбюджету плюс 45 відсотка, до місцевих – плюс 117 відсотків. Додатково підприємства та компанії краю сплатили відповідно 87,2 млн грн та 23,3 млн гривень.

До загального фонду зведеного бюджету цьогоріч у січні – серпні надійшло 5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, а це на 66 відсотків більше, ніж очікувалося, або на 2 млн грн більше.

Цьогоріч у серпні до зведеного бюджету сплатили 81,2 млн грн податку на прибуток, а це на 41 млн грн перевищило надходження аналогічного періоду минулого року. До державної казни надійшло 69,3 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 11,9 млн грн податку на прибуток, що більш, ніж у півтора разу перевищило очікувані надходження.

Запит для отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій: що варто знати

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440), неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку №440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для податкової знижки варто мати підтверджуючі документи

Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону №2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Шанс для легалізації наявних активів

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Тернопільський бізнес забезпечив до держбюджету 1,3 млрд грн податку на додану вартість

Упродовж січня–серпня цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до Державного бюджету України 1,3 млрд грн податку на додану вартість. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Посадовець зазначив, що порівняно із відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 438,6 млн грн або на 50 відсотків, а перевищили очікувані на 29,7 млн грн або на два відсотки.

Середньомісячна сплата цього платежу впродовж восьми місяців складає 164,1 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2020 року – плюс 54,8 млн грн або на 57 відсотків.

«У серпні цього року суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 144,1 млн грн податку на додану вартість. Це проти 129,5 млн грн цього платежу, що спрямували платники у серпні 2020 року. Тобто цьогоріч фактичні надходження ПДВ у серпні збільшились на 14,6 млн грн або на 12 відсотків», – розповів Михайло Яцина. 

Об’єднана звітність: правила для звітування

Нагадаємо нашим читачам, що Мінфін наказом від 15.12.2020 року №773 затвердив нову об’єднану звітність з ПДФО та ЄСВ, яка називається Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Новий податковий розрахунок включає в себе суми ПДФО, військового збору та єдиного внеску. Він подається роботодавцями, замість Звіту з єдиного внеску та податкового розрахунку за формою №1ДФ. Вперше його подавали за І квартал 2021 року.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (тобто за I квартал, II квартал, III квартал та IV квартал). Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Як завжди, з появою нових (оновлених) звітних форм виникають і запитання, тож пропонуємо увазі актуальне інтерв’ю на цю тему.

– З якою періодичністю потрібно подавати оновлений розрахунок? 

– Звітний період для нової звітності – податковий квартал. Строк подання – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Якщо строк закінчується у вихідний або святковий день, тоді останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. 

Розрахунок подається до податкового органу за основним місцем обліку (у т. ч. і за новим основним місцем обліку в разі зміни податкової адреси платника протягом року).

– Чи потрібно підприємству подавати податковий розрахунок, якщо протягом звітного періоду доходи на користь найманих працівників не нараховувалися?

– Таке може бути тільки тоді, коли на підприємстві відсутні наймані працівники. Відповідно дохід у вигляді зарплати не нараховується, а тому і розрахунок подавати не потрібно. Адже розрахунок подається тільки в разі нарахування доходів платникові податку протягом звітного періоду. 

А якщо дохід працівникам був нарахований, але не виплачений у звітному періоді, тоді розрахунок слід подати.

– Скільки необхідно подати Розрахунків з типом «Уточнюючий», якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб?

– Якщо у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Податкового розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб, то формуються та подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий»: перший Розрахунок подається з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення); другий Розрахунок подається з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

– Чи може роботодавець, щодо якого внесений запис про державну реєстрацію припинення без правонаступника, виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску?

– Роботодавець, щодо якого внесений запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

– Яким чином у додатках 1, 2 або 3 до Розрахунку до закінчення строку його подання провести коригування реквізитів, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок?

– При виявленні платником єдиного внеску або його правонаступником в додатках 1, 2 або 3 до Податкового розрахунку до закінчення строку його подання помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, формується відповідний додаток з типом «Звітний новий», у якому коригуються лише рядки, які уточнюються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий».

При цьому коригування проводиться у такому порядку: одним рядком виключається попередньо внесена інформація, а другим вноситься правильна інформація. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

– Чи подається Додаток 1 до Розрахунку платниками єдиного внеску, які не мають найманих працівників у звітному кварталі?

– Якщо платники єдиного внеску у звітному кварталі не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам» до Податкового розрахунку за відповідний квартал до контролюючих органів ними не подається.

– В який термін подається Розрахунок з типом форми «Довідковий», при виході працівника на пенсію або для отримання лікарняних, якщо така подія відбувається в середині кварталу?

– Податковий розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску при необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії, матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб. Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» при виході працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

– До якого контролюючого органу подавати Розрахунок та сплачувати єдиний внесок при зміні протягом звітного кварталу місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

– При зміні місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску здійснюється за новим місцем обліку.

– Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками єдиного внеску додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?

– Відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст. 121 та ст. 141 здійснює Пенсійний фонд України, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом №773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Послуги страхування не включаються до витрат підприємця

Державна податкова інспекція нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на страхування, що пов’язані з веденням господарської діяльності.

Тобто вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи має право один із батьків на податкову знижку за навчання дитини, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною

Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону №2346).

Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи потрібно відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?

Наразі в Україні криптовалюта не має визначеного правового статусу. Відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею. Тож підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації також немає.

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Підприємства Тернопільщини отримали 461 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-серпні 2021 року повідомили 127 суб’єктів господарювання–юросіб Тернопільського краю. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 481 млн грн, що на 145 млн грн більше, ніж торік.

«На початок вересня цього року платникам податків Тернопілля повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 461 млн грн податку на додану вартість. Тоді як минулого року за аналогічний період сума відшкодування складала 345 млн гривень», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Посадовець повідомив, що загальний залишок невідшкодованого ПДВ становить 88 млн грн, зокрема, 72 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.

З початку року за результатами проведених перевірок податківці упередили 9 млн грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

«Загалом на теренах нашого краю платниками податку на додану вартість зареєстровані 2804 юридичних особи. З початку року їхня кількість збільшилась на 62 підприємства або 2,3 відсотка. Порівняно ж січнем-серпнем минулого року юросіб-платників ПДВ побільшало на 37 осіб або на 1,3 відсотка», – деталізував Михайло Яцина.

Змінено ціну частини кількості однієї номенклатури товарів: алгоритм для коригування

Механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.

Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарі/послуг, то платник податку складає розрахунок коригування до податкової накладної, в якому:

- відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б розрахунку коригування (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;

- додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в податковій накладній.

У графі 2.1 всіх рядків такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» розрахунку коригування заповнюється в загальному порядку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи враховує платник податку на прибуток кошти, отримані за товари під час перебування на спрощеній системі оподаткування

Відповідно до абзацу першого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи має право декларант подати повторно одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо попередня була визнана не поданою?

Державна податкова інспекція нагадує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ  ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, згідно з п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

На Тернопільщині з офіційних доходів сплатили понад 3,2 млрд грн податку

У січні-серпні 2021 року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили понад 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 630,4 млн грн більше, ніж у минулому році.

«З усієї суми надходжень до державного бюджету платники спрямували 807,2 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 2,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Посадовець також наголосив, що платниками цього податку є як фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, і іноземні доходи, так і фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, а також податкові агенти.

«Даний платіж є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в його надходженнях займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія тіньовим процесам на ринку праці – одне із пріоритетних завдань служби», – наголосив очільник ГУ ДПС в області.

Михайло Яцина: «Податкова амністія: варто скористатися шансом та все зробити законно»

З вересня громадянам та не тільки варто згадати про свої доходи та активи, отримані в Україні.

Під дію амністії потрапили всі громадяни, які не можуть пояснити та документально підтвердити законність походження активів. Таким особам запропоновано подати декларацію, сплатити певний збір та звільнитися від можливого переслідування у майбутньому як самого платника податків, так і його задекларованих активів. Тобто законодавець дав шанс все зробити законно.

Кампанія одноразового (спеціального) декларування на території України проводиться вперше, вона розпочалася 1 вересня 2021 року і триватиме до 1 вересня 2022 року.

Отож, що потрібно декларувати, хто підпадає під податкову амністію, які гарантії надаються суб’єктам декларування на ці та інші питання нещодавно начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» відповідав на телефонні дзвінки громадян.

Найбільш актуальні питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання: Хто підпадає під спеціальне добровільне декларування?

Михайло ЯЦИНА: Спеціальним добровільним декларуванням можуть скористатися фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи – нерезиденти, які були резидентами на момент набуття об'єктів декларування або на момент отримання таких доходів.

Питання: Які ж гарантії з боку держави для декларанта?

Михайло ЯЦИНА: Так, ну ж що ж отримує громадянин, який скористається податковою амністією? Актуальне питання.

Такій особі держава гарантуватиме:

- звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства;

- неможливість відкриття кримінальних проваджень та вчинення слідчих дій за активами, зазначеними в спецдекларації чи відносно такої особи.

Також держава бере зобов’язання:

- не використовувати інформацію, що міститься в цій декларації для цілей розслідування та перевірок, не використовувати її як докази в кримінальних провадженнях стосовно декларанта;

- не розголошувати відомості, що містяться в спеціальних деклараціях та доданих до них документах.

Зауважу, щоб отримати зазначені державні гарантії обов’язковою умовою буде сплата декларантом у повному обсязі суми збору за результатами поданої декларації.

Якщо кошти не надійдуть до бюджету, або надійдуть не в повному обсязі, то декларація буде вважатись неподаною, а державні гарантії не будуть поширюватись на таку особу та її активи.  

Питання: Гарно законодавець пише, а Кримінальний кодекс України що каже?

Михайло ЯЦИНА:  З 21 липня 2021 року також набув чинності і Закон України від 15.06.2021 №1542-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який і передбачає не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов'язані з придбанням об'єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.

Крім цього передбачено, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо  ухилення від сплати податків і зборів (передбачених ст. 212, 2121 Кримінального кодексу України).

Питання: Задекларовану суму можна сплатити частинами. Зазначте, як саме?

Михайло ЯЦИНА: Наслідком подання декларації повинна бути сплата збору. Збір сплачується одноразово, розраховується декларантом самостійно на підставі вартості активів і ставки, яка застосовується до відповідного виду активу і зазначається в декларації.

Збір може сплачуватися одним платежем протягом 30 календарних днів з дати подання декларації або ж бути розбитим на три платежі протягом 3 років за бажанням декларанта, але за підвищеною ставкою.

Несплата або недоплата збору в термін веде до визнання декларації такою, що не подана і, відповідно, до відсутності державних гарантій.

Питання: Що треба декларувати?

Михайло ЯЦИНА: Об’єктами декларування можуть бути: валютні цінності, нерухоме майно та рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва чи антикваріату, дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках.

Питання: Чи є зразки для заповнення самої декларації для добровільного декларування?

Михайло ЯЦИНА: Так, є, на вебпорталі ДПС України у банері «Одноразове добровільне декларування» або за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/zrazok-zapovnennya/.

Варто зауважити, що у цьому банері є чимало цікавої для декларантів інформації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Коли декларант може подати звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію повторно

Державна податкова інспекція нагадує, що у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки Податковий кодекс України не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, згідно з п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Приватний підприємець планує водночас провадити незалежну професійну діяльність: чому необхідно подавати заяву за ф. 1-ЄСВ

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа розпочинає незалежну професійну діяльність, то вона подає до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пп. 1 та 2 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX

Які документи повинен зберігати на місці проведення розрахунків суб’єкт господарювання, котрий застосовує РРО?

Державна податкова інспекція роз’яснює, що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

-у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

-створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

-створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

-зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Серед податківців Тернопільщини проведено 849 антикорупційних заходів

Одним з основних пріоритетів діяльності Головного управління ДПС у Тернопільській області є профілактика та упередження корупційних дій у податковій сфері. У рамках визначеного законодавством правового поля, наявних сил і засобів, у відомстві постійно проводяться заходи, спрямовані на виявлення та припинення фактів корупції.

Так, упродовж восьми місяців цього року відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області вжито 849 організаційно-роз'яснювальних заходів з питань запобігання корупції.

Також за вказаний період відділом проведено 19 перевірок, дисциплінарних проваджень, службових розслідувань. У тому числі 13 перевірок із виявленням фактів, що можуть свідчити про вчинення інших порушень вимог антикорупційного законодавства, а також три перевірки стосовно службових осіб територіальних органів ДПС, які вчинили корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення та стільки ж – у зв’язку із виявленням фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 4 працівників податкової служби області. Ще у двох випадах матеріали перевірок спрямували до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції або відповідних правоохоронних органів (для притягнення до адміністративної відповідальності).

У січні-серпні 2021 року працівниками підрозділу отримано та розглянуто 10 повідомлень щодо причетності посадових та службових осіб відомства до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону. За результатами розгляду повідомлень, викладена інформація знайшла своє підтвердження у 7 випадках.

Жителям Тернопілля повернули 12 млн грн податку через витрати на навчання, страхування і не тільки

З початку цього року 4692 жителі Тернопільської області подали декларації про майновий стан до податкових органів, аби скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 73,9 млн грн витрат.

Більшість наших краян, а це 3914 (83%) особи – подали декларації для отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Про сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя заявили 721 декларант. Сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки 31 жителя Тернопілля. Понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей дали право на податкову знижку 6 нашим краянам. Скористались поверненням податку, оскільки витрачались на переобладнання транспортних засобів, 8 жителів краю. Ще 12 осіб задекларували витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

За насідками перерахунків цим громадянам нараховано до повернення 13,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 92 відсотки, а це 12 млн грн визначеної до відшкодування суми вже повернули декларантам.

Нагадуємо, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларацію впродовж року – до 31 грудня включно.

За незабезпечення зберігання первинних документів платниками єдиного податку передбачені штрафні санкції

Одне  з найбільш поширених порушень при проведенні  документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за неналежне зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.

Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку 1-3 груп відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податках і зборах – у разі їх сплати. Такі первинні документи, які підтверджують задекларовану суму доходу в розрахунках з єдиного податку, зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а також інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу, зокрема, штраф у розмірі 1020 гривень. За повторне порушення – 2040 гривень.

Об'єкти незавершеного будівництва підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню

Об’єкти незавершеного будівництва включаються до складу активів, які підлягають одноразовому ( спеціальному) добровільному декларуванню.

Так, для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:

– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Фіскальний касовий чек РРО та програмного РРО: чи можуть різнитися?

Державна податкова інспекція роз’яснює, що форма та зміст розрахункових документів встановлені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом МФУ 21.01.2016 № 13.

Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/програмного РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отже, основні реквізити фіскального касового чека, визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та програмним РРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек програмного РРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Версія для друку

Для територіальних громад малий бізнес Тернопілля сплатив майже 525 млн грн єдиного податку

Упродовж січня-вересня 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць Тернопільщини 524,7 млн грн єдиного податку, це на 67,1 млн грн більше, ніж очікувалося. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 80,2 млн гривень.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За вісім місяців цього року вони сплатили 380 млн грн єдиного податку, що на 73,1 млн грн більше, ніж минулоріч. Додаткові надходження склали 54,8 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 16,9 відсотка.

Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 74,4 млн грн єдиного податку, а плюс до очікуваних склав 11,7 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2020 року надходження збільшилися на 13,9 млн гривень.

Сільгоспвиробники, а це четверта група спрощенців, сплатили з початку 2021 року 70,2 млн грн єдиного податку. Приріст до очікуваних склав 516,1 тис. гривень.

Нагадаємо, що єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.

Одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб

21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 №539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету". Про нюанси цього закону розповів у інтерв’ю заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук.

1. Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

Отож, з першого вересня розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.

Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:

- фізичні особи – резиденти (у тому числі самозайняті особи);

- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування.

2. Яке майно підлягає декларуванню?

Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

а) валютні цінності (банківські метали, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, депозит (вклад), навіть кошти, позичені третім особам за договором позики;

б) нерухоме майно (а це земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості)  ( навіть не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності);

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери ;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди.

3. Чи потрібно вказувати джерело походження статків?

Законом не передбачено вказувати джерело походження статків. Нормами  закону також не визначено часових рамок набуття активів за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів з дня подання податкової звітності.

4. Скільки і які податки потрібно сплатити при добровільному одноразовому декларуванні: які ставки податкової амністії?

Законом запроваджено такі ставки збору:

- 5 відсотків щодо активів на території України, а це: валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, цінні папери, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

        Як альтернативу, платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно (до 2024 року).

- 9 відсотків. Застосовується щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках та щодо рухомого та нерухомого майна, що знаходяться  чи (зареєстровані) за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно, як я вже сказав, до 2024 року.

Також, для тих, хто подасть декларацію з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року, ставка збору за вказаними вище активами зменшена до 7%.

- 2,5 відсотка. Застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

5. Декларацію можна подати як в паперовому так і в електронному вигляді? Як зазвичай?

Особа, яка вирішила задекларувати свої, так би мовити, ризикові активи, тобто декларант, може впродовж періоду декларування, подати до податкової служби одноразову (спеціальну) добровільну декларацію у встановленому порядку та за затвердженою формою.

Але я хочу наголосити, що Декларація подається виключно в електронній формі.

Також, хочу зауважити, що у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

6. Впродовж якого часу від дати подання декларації, декларант повинен сплатити податки?

 Хочу наголосити, що платіж за результатами одноразового декларування має назву   Збір з одноразового (спеціального ) декларування.

 Сплатити збір слід протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації.

У разі вибору сплати збору трьома рівними частинами щорічно така сплата відбувається наступним чином: перша - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; друга - до 1 листопада 2023 року; третя - до 1 листопада 2024 року.

7. Якщо особа задекларує свої статки, але не сплатить податку, чи буде така особа розцінюватись такою, що подала добровільну декларацію?

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, добровільна декларація буде вважатися неподаною та на декларанта не поширюватиметься звільнення від відповідальності та державні гарантії, передбачені Податковим Кодексом. 

Активи, щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового добровільного декларування

Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Заробітна плата нараховується та виплачується в іноземній валюті працівнику – нерезиденту: нарахування ПДФО

Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону № 2473 заходів захисту.

Норми визначені частиною першої ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених частиною другою ст. 5 Закону № 2473 (частина друга ст. 5 Закону № 2473).

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.

Відповідно до п. 52 розділу VI Положення «Про здійснення операцій із валютними цінностями», затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2,  дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаної з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.

Пунктом 124 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5) встановлено, що за поточними рахунками в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб – нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (уключаючи представництва іноземних банків), установ (груп управління програмами або проектами міжнародної допомоги та міжнародної технічної допомоги) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства, зокрема, з оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам офіційних представництв, якщо такі працівники не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) шляхом переказу на рахунки цих осіб, відкриті в банках України або виплати готівкою.

При цьому офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат) (п. 125 розд. Х Положення № 5).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (до п. п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, при нарахуванні та виплаті заробітної плати в іноземній валюті найманому працівнику – нерезиденту, такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів.

Із 1 жовтня усі РРО повинні друкувати новий реквізит у фіскальному чеку

Наказ Мінфіну від 08.06.2021 р. № 329 (далі – Наказ № 329) передбачає, що до 1 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, які створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО до 01.07.2021 року.

Також до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) аби мати можливість виконувати всі вимоги до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 329.

Тому до 1 жовтня 2021 року РРО повинні доопрацювати їх виробники (постачальники) для можливості відображати у касових чеках значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Додатково враховуйте, що Наказом № 329 форму фіскального чеку на товари (послуги) виклали у новій редакції.

Власники елітної нерухомості сплатили для тергромад Тернопільщини 126,6 млн гривень

Упродовж січня-серпня 2021 року власники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 126,6 млн гривень. Це перевищило очікувані надходження на 14,2 млн гривень, а порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 33,7 млн гривень.

Трохи більша частка сплаченого платежу припадає на власників нерухомості – юридичних осіб. Вони спрямували на розвиток територіальних громад 71,9 млн грн податку на нерухоме майно. Приріст до січня-серпня минулого року склав 22,4 млн грн (плюс 45,2 відсотка), а до очікуваних – 7,3 млн грн або 11,3 відсотка.

Жителі області перерахували за нерухомість майже 54,7 млн грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження восьми місяців на 11,3 млн гривень. Додатково фізособи сплатили 6,9 млн грн або плюс 14,4 відсотків.

Отримали майно в спадок: чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

У Державній податковій інспекції нагадали, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів:

розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ,

та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01.01.2021р. (п. 1 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб, в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, а саме:

- за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. 174.2.1 «а») ст. 172 ПКУ). 

Об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок (п. 174.3 ст. 174 ПКУ).

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Звертаємо увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

При поданні нової звітної Декларації потрібно повторно надсилати й усі необхідні документи

Відповідно до абзацу першого п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Згідно з абзацом дев’ятим п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абзац десятий п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.

Як сплачувати транспортний податок, якщо дата придбання і реєстрації авто не співпадають

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Отже, за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт, тобто проведено реєстрацію транспортного засобу. Якщо місяць, в якому придбано транспортний засіб, і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Тернопільський бізнес сплатив 27,3 млн грн податкового боргу

Впродовж січня-серпня 2021 року 383 юридичних особи, які допустили податковий борг на початок року, зменшили його на 27,3 млн гривень. Зокрема, 266 суб’єктів господарювання розрахувалися із бюджетами повністю, сплативши 16,1 млн грн податкової заборгованості.

Від погашення податкового боргу впродовж восьми місяців цього року до зведеного бюджету надійшло 32 млн грн, що на 10,6 млн грн більше, ніж торік. При цьому державна скарбниця отримав 15,6 млн гривень.

Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексному плану дій задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні-серпні цього року фахівці податкової служби області подали до суду 112 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 28,5 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 56 таких звернень на суму 29,1 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 284 позови на суму податкового боргу 13,8 млн гривень.

Від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 331,1 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 215,1 тис. грн, а місцеві бюджети – 116 тис. гривень.

Податкова знижка: коли можна подати декларацію та за яких умов?

Державна податкова інспекція нагадує, що громадяни мають право добровільно подати декларацію про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку за витратами, визначеними ст. 166 Податкового кодексу України.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку. Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Робота ПРРО у режимі офлайн

На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця. Зазначена норма передбачена п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317). При цьому паралельно з використанням режиму офлайн мають створюватись електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн. Порядок затверджено відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

Зверніть увагу, що ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером. Відтак, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).

Зауважимо, що абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Фізособа володіє коштами, розміщеними на депозиті. Чи подавати

одноразову добровільну декларацію?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Тернопільські автовласники спрямували до місцевих бюджетів майже 1,5 млн грн транспортного податку

Власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини майже 1,5 млн грн транспортного податку упродовж січня-серпня цього року. Територіальні громади додатково отримали 352,1 тис. грн цього платежу. Адже сплата перевищила очікувані надходження майже на 32 відсотки.

При цьому підприємства та установи, на балансі яких є дороговартісні авто, перерахували 974,8 тис. грн транспортного податку. Приріст до очікуваних надходжень становить 30 відсотків. Отож додаткова сума сплаченого податку складає 222,2 тис. гривень.

Фізособи з початку 2021 року перерахували 491,9 тис. грн за елітні автомобілі, а це плюс 129,9 тис. грн до очікуваних або на 36 відсотків більше.

Дебіторську заборгованість списано, а як із ПДВ?

Державна податкова інспекція повідомляє, що нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ у разі визначення їх за касовим методом при списанні дебіторської заборгованості за поставленими та не оплаченими товарами/послугами.

Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.

Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Зарплата найманих працівників включається до витрат підприємця, який є на загальній системі оподаткування

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми передбачені п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування ПДФО, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Таким чином, до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями не потрібно

Не потрібно подавати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями, у разі відсутності у фізичної особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

-відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

-відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

-самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);

- ставка та сума Збору.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На розвиток територіальних громад Тернопілля землевласники спрямували 287,7 млн грн земельної плати

Упродовж восьми місяців цього року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 287,7 млн грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 11,3 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 29,2 млн гривень. Приріст до січня-вересня 2020 року склав 45,9 млн грн або 19 відсотків.

Майже 76 відсотків цього платежу – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували з початку року 217,7 млн грн плати за землю, що на 10,8 відсотка більше, ніж очікувалось, та 20,5 відсотків більше, ніж у січні-вересні 2020 року. Тож додаткові надходження від юросіб склали 21,2 млн грн, а плюс до минулого року 37 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 69,9 млн грн плати за землю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст платежу склав 8,9 млн грн та плюс 8 млн грн до очікуваних.

Вважаємо за доречне нагадати, що згідно з нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При цьому юрособи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня 2020 року та  подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє їх від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.

Щодо надання платниками документації з ТЦ на запити контролюючих органів у період дії карантину

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 478 для усунення неоднозначного трактування норм податкового законодавства затверджена Узагальнююча податкова консультація (далі – УПК) стосовно тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.

Зокрема, УПК визначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ).

Тобто у разі отримання запиту на надання документації з ТЦ у період дії карантину платник податків має надати таку документацію у стандартний строк, передбачений законодавством (30 календарних днів).

При цьому слід зазначити, що відсутність штрафних санкцій за порушення термінів подання документації з ТЦ на період дії карантину не перешкоджає проведенню перевірок відповідно до п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

З повним текстом УПК можна ознайомитись за посиланням: https://mof.gov.ua/storage/files/478_200821.pdf або на вебпорталі Державної податкової служби України у розділі «Трансфертне ціноутворення». 

Збільшується кількість РРО у місці торгівлі: за який період здійснюється доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем?

Відповідно до положень статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Повідомляє Головне управління ДПС у Тернопільській області.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Отже, у разі збільшення кількості реєстраторів розрахункових операцій у місці торгівлі доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюється за квартали, які залишились до закінчення дії ліцензії. Плата за квартал, у якому відбулось таке збільшення, здійснюється у повному обсязі за весь квартал.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

«Амністуємо» кошти, розміщені на рахунках у банках: чи потрібно підтверджувати їхню суму?

Державна податкова інспекція інформує, що об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться на території України або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Зокрема, до таких об’єктів належать валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому, для зазначених об'єктів декларування, базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Якщо ж грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщених на рахунках у банках України, шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються фізичною особою одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова знижка для особи зі статусом внутрішньо переміщеної: які документи подати з декларацією про майновий стан і доходи?

Для реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених платником податку – внутрішньо переміщеною особою у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:

копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

копію договору оренди житла;

копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.

Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Від реалізації підакцизних товарів територіальні громади Тернопілля отримали 78,1 млн грн

Трохи більше 19,3 млн грн акцизного податку перерахували до державного бюджету суб’єкти господарювання Тернопільщини у січні-серпні 2021 року. Фактична сплата перевищила очікувані надходження на 8,5 відсотка. Відтак скарбниця держави додатково отримала 1,5 млн грн цього платежу.

До місцевих бюджетів упродовж восьми місяців цього року надійшло 78,1 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. До того ж сплатили на 17 відсотків більше, ніж сподівалися, тобто додалося ще 11,3 млн гривень.

Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу. Звітним податковим періодом для платників акцизного податку є календарний місяць. Отож, сплачується платіж упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації. 

« повернутися