Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

02.08.2021-30.08.2021

Дата: 04.08.2021 13:51
Кількість переглядів: 452

До уваги громадян та осіб,  які здійснюють незалежну професійну діяльність!

Державна податкова інспекція нагадує, що 2 серпня 2021 року завершується граничний термін сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і з військового збору  для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Слід також врахувати, що платники фізичні особи, які зобов’язані були подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачують їх за кодами бюджетної класифікації:

  • «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
  • «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але є звільнені від подання Декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

  • «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
  • «11011000» – «військовий збір».

 

Фізособа не отримала податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно на нову адресу. Що робити у такому випадку?

Якщо фізична особа – платник податків змінив особисті реєстраційні дані, наприклад: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма №5 ДР)  або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5ДРП).

Без оновлення своїх особистих даних фізична особа – платник податків надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності, позбавляє себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового боргу, що призведе до подальшого нарахування штрафних санкцій.

 

Шанс легалізувати активи, приховані від оподаткування

Державна податкова інспекція повідомляє, що 21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Даний документ визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб. Так, громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.

Одноразове добровільне декларування проводитиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачатиме сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

Михайло Яцина: «Без податків – нема держави»

 

Липень – місяць перших підсумків та прогнозів, своєрідний екватор, який може спрогнозувати успішне чи не дуже завершення року. Саме на початку другого місяця літа податківці відзначають своє професійне свято – День податківця України. Про те, як спрацювали фахівці податкового відомства Тернопільщини у першому півріччі цього року, чи зумів бізнес продуктивно діяти в режимі послабленого карантину, що нового чекати від змін податкового законодавства і як із перевірками суб’єктів господарювання – наша розмова із начальником Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайлом Яциною.

– Для початку розмови розкажіть, наскільки успішно вдалося спрацювати у першому півріччі цього року.

– На мою думку, перше півріччя цього року було досить успішним. Користуючись нагодою, хотів би подякувати бізнесу за свідоме ставлення до сплати податків. Звісно, що нестабільна ситуація із коронавірусним захворюванням ускладнила діяльність підприємництва, економіки. Проте суб’єкти господарювання нашого краю належно подбали про фінансове забезпечення країни, виконуючи свій конституційний обов’язок щодо сплати податків. Адже вони перерахували впродовж першого півріччя цього року до бюджетів усіх рівнів понад 4,6 млрд грн податкових платежів. Порівняно з січнем-червнем 2020 року надходження до зведеної казни зросли на 1,2 млрд гривень або на 34,1 відсотка. При чому з усієї суми надходжень до загального фонду державного бюджету надійшло більше 2,1 млрд грн, місцеві бюджети отримали трохи більше 2,5 млрд гривень.

Відрадно, що платники нашого краю добре усвідомлюють, що сплачені податки – це фінансова життєдіяльність країни, іншими словами: нема податків – нема держави.

– Михайле Васильовичу, яка ситуація із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, чи часто бізнесмени використовують програмні РРО у своїй діяльності?

– На початок липня 574 суб’єкти підприємництва нашого краю застосовували у своїй діяльності безкоштовне програмне рішення. При чому приватні підприємці активніше впроваджують програмні РРО. Адже таких є 518 осіб. Серед юридичних осіб програмному рішенню надали перевагу 56. Проте спостерігається все ж позитивна тенденція до зростання кількості користувачів програмних рішень. Адже встановити його можна самостійно і безкоштовно. До того ж покрокова інструкція зі встановлення ПРРО, відеоуроки, відповіді на найактуальніші питання та нормативно-правові документи знаходяться у спеціальному однойменному банері «Програмні РРО» на субсайті Головного управління ДПС у Тернопільській області (tax.gov.ua/baneryi/programni-rro).

– З липня розпочалися перевірки бізнесу щодо використання необлікованої найманої праці. Яка участь у цьому податківців?

– З метою оперативного виявлення роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці, ГУ ДПС Тернопільщини спільно з Управлінням Держпраці у Тернопільській області здійснює співпрацю щодо обміну інформацією про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності. Також детального вивчення потребують випадки невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування.

До того ж триває обмін інформацією щодо суб’єктів господарювання, які виплачують заробітну плату працівникам нижче мінімальної.

На сьогодні спостерігається позитивна динаміка зі збільшення кількості працевлаштованих належним чином працівників. Так, упродовж першої половини липня платники податків подали повідомлення до ГУ ДПС в області про працевлаштування 2941 працівника, що в середньому становить 196 осіб за день.

Принагідно хотів би подякувати свідомим суб’єктам господарювання, які оформили трудові відносини з працівниками. Роботодавцям же, які ігнорують виконання свого обов’язку, нагадую про встановлену законодавством відповідальність за використання праці неоформлених працівників. Якщо говорити мовою цифр, то це 60 тис. гривень за виявлене порушення вперше, та 180 тис. гривень, якщо порушення виявлено повторно впродовж двох років.

 

– Михайле Васильовичу, упродовж червня ряд наших краян отримали «листи щастя» про сплату податку на нерухоме майно. Якщо є якісь питання щодо розміру платежу, корегування площі нерухомості або ж не отримали таких повідомлень, хоч знають стовідсотково, що мають платити такий податок, куди звертатися людям?

– Власники житлової нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового  повідомлення-рішення, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання та провести звірку даних щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку, а також нарахованої суми самого податку.

– Наскільки популярні електронні сервіси податкової серед жителів Тернопільщини?

– Можу вас запевнити, що наші краяни достойно оцінили переваги податкових сервісів, особливо у час карантину. Погодьтесь, набагато комфортніше і безпечніше звітувати із дому, ніж особисто відвідувати велелюдні місця.

Тож з початку року платники Тернопільського краю отримали 11650 сертифікатів електронного цифрового підпису. Адже у час карантинних обмежень наявність електронного цифрового підпису забезпечує цілодобовий доступ до електронних сервісів податкової служби в режимі онлайн у зручний для себе час доби, без відвідання установ.

Важливо, що податкова служба продовжує удосконалювати уже діючі та розробляти нові електронні сервіси, аби максимально мінімізувати особисте спілкування з суб’єктами підприємництва, чим забезпечити останнім комфортні умови для провадження діяльності.

Принагідно нагадую, що у приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян.

На Тернопільщині підприємства-боржники виплатили 9,5 млн грн платежів

Впродовж січня-червня 2021 року 341 підприємство, яке допустило податковий борг на початок року, зменшило його на 9,5 млн гривень. Зокрема, 262 юридичні особи сплатили 3,3 млн грн податкової заборгованості.

Від погашення податкового боргу у першому півріччі цього року до зведеного бюджету надійшло 22,6 млн грн, що на 9,5 млн грн більше, ніж торік. При цьому державна скарбниця отримала 11,3 млн грн, а це плюс півтора мільйона гривень до січня-червня минулого року.

Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексному плану дій задля скорочення податкового боргу. Зокрема, цьогоріч у першому півріччі фахівці податкової служби області подали до суду 75 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 21,6 млн гривень. Органи правосуддя задовольнили 41 таке звернення на суму 13,8 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 128 позовів на суму податкового боргу 8,7 млн гривень.

Від реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 86,1 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 71,1 тис. грн, а місцеві бюджети – 19,8 тис. гривень.

В Електронному кабінеті можна переглянути раніше подану звітність

 

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору.

Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету залежно від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

За несвоєчасну сплату підприємцям першої-третьої групи єдиного податку нараховують пеню

Відповідно до абзаців першого та другого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ;

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з абзацами першим та третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, при несвоєчасній сплаті єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої-третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Облік доходів та витрат для ФОП на загальній системі оподаткування

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок №261).

Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. І Порядку №261).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку №261).

При веденні обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку № 261).

При веденні обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.

У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку № 261).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Платники Тернопільщини скористались «Е-поверненням» і отримали понад 40 млн грн

На початок серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області сформовано 2806 електронних висновків щодо повернення помилково або надміру сплачених коштів. Відтак платникам повернули 40,3 млн гривень.

Варто мати на увазі, що електронний сервіс «Е-повернення» суттєво спрощує процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів. Адже платники податків мають змогу дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет у «три кліки», при чому у режимі – 24/7.

Для цього у головному меню Електронного кабінету в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» потрібно вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб). Після заповнення необхідних реквізитів документ треба зберегти, підписати та відправити.

Також варто пам’ятати, що повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливе лише упродовж 1095 днів від дати їх сплати й за умови, що у такого платниками немає податкового боргу.

 

Одноразове декларування: доходи для добровільного відображення

Державна податкова інспекція інформує, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім нижчевизначеними пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

- квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно;

- 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

- житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Підтверджувати щорічне застосування пільг за земельні ділянки фізособі не треба

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про несправності РРО/ПРРО повідомляють протягом двох робочих днів

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265);

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку №317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону №265.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Тернопільщина до бюджетів усіх рівнів сплатила на третину більше, ніж торік

Понад 5,4 млрд грн податків і зборів склав внесок Тернопільщини до Зведеного бюджету України у січні-липні 2021 року. Порівняно з відповідним минулорічним періодом платники нашого краю перерахували на 1,3 млрд грн або на 32,1 відсотка більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Завдяки відповідальній позиції наших краян спостерігається позитивна тенденція до зростання сплачених податків», – пояснив він.

Зокрема, надходження до державного бюджету склали 2,4 млрд гривень, тоді як у січні-липні 2020 року платники сплатили 1,7 млрд грн податкових платежів. Відтак цьогоріч надходження збільшились на 728,5 млн грн або 43,4 відсотків.

Доходи місцевих бюджетів упродовж семи місяців цього року склали трохи більше 3 млрд гривень. Приріст до січня-липня 2020 року склав 589,5 млн грн або 24,3 відсотка.

Податкова амністія: право на уточнення

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.

Згідно з п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

 

- при виявленні контролюючим органом за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- при виявленні контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- при виявленні контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку.

При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Таким чином, уточнююча Декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Реалізація алкогольних коктейлів: що зазначаємо у рядку 9 фіскального чеку

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що одним з обов’язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 ст. 3 від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як отримати в паперовій формі «код» для дитини, якщо реєстрація здійснювалася через послугу «єМалятко»

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. ІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

За бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі може здійснюватися під час державної реєстрації її народження в межах реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року №691.

У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою №1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Також фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

Форма документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі, і порядок його видачі, встановлені розд. VII Положення №822.

Для отримання в паперовій формі документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі дитини, одному з батьків необхідно звернутись до контролюючого органу за наявності свідоцтва про народження, документа, що посвідчує особу одного з батьків. а також документа, яким підтверджується місце проживання дитини, якщо такі дані відсутні або не співпадають з паспортними даними батька/матері, який/яка подавав документи для реєстрації в Державному реєстрі.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Бізнес Тернопільщини використовує майже 4200 касових апаратів

Упродовж січня-липня цього року суб’єкти підприємництва Тернопілля у своїй діяльності застосовували 4186 реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, 485 юридичних осіб проводять готівкові операції через 1307 касових апаратів. Більшість реєстраторів розрахункових операцій використовують все ж приватні підприємці: 2303 суб’єкти господарювання – фізичних особи у своїй діяльності застосовують 2879 одиниць касової техніки.

Набуває популярності серед бізнесу застосування новітніх програмних рішень. Так, на початок серпня суб’єкти господарювання нашого краю зареєстрували 625 програмних реєстраторів розрахункових операцій. Скасували за цей період 23 таких новації. Лише у липні юридичні особи інформували про застосування 10 ПРРО, а приватні підприємці – 37.

Нагадуємо, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а це 1 320000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Платник повинен інформувати контролюючий орган про оскарження його ППР

Державна податкова інспекція звертає увагу суб’єктів господарювання, що мають намір оскаржити податкове повідомлення рішення. Так, відповідно до п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (абзац перший п. 42.4 ст. 42 ПКУ).

При цьому платник повідомляє контролюючий орган щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення в довільній формі.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Період для відображення коригувань у податковій декларації з ПДВ

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).

При зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

- покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

При збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

- при збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

- при зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ПРРО: коли надійшло повідомлення «Відсутні господарські одиниці»

 

Державна податкова інспекція інформує, що кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391801 (далі – Повідомлення J/F1391801). При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.

Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити, якщо:

- ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату, який використовується для шифрування;

- в Повідомленні J/F1391801 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;

- суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);

- суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

Якщо на зареєстрованому ПРРО, під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та ПРРО.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Жителі Тернопільщини отримали 12,1 млн грн податкової знижки

З початку цього року 4159 жителів Тернопільської області подали декларації про майновий стан до податкових органів, аби скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 70,3 млн грн витрат. Порівняно з січнем-липнем минулого року бажаючих повернути надмірно сплачений податок побільшало на 571 особу. Зросла й сума витрачених ними коштів на 18 млн гривень.

Більшість наших краян, а це 3376 (81%) – подали декларації для отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Про сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя заявив 721 декларант. Оплачені відсотки за іпотечними кредитами стали підставою для податкової знижки 31 жителя області. Понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей дали право на податкову знижку 6 декларантам. Ще 12 осіб задекларували витрати, оскільки мали видатки на будівництво (придбання) доступного житла. Переобладнання транспортних засобів сприяло податковій знижці 8 декларантів.

За насідками перерахунків жителям Тернопільщини нарахували до повернення 12,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Трохи більше 94 відсотків, а це 12,1 млн грн визначеної до відшкодування суми вже повернули декларантам.

Нагадуємо, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларацію до кінця року.

 

Довідка про доходи фізичної особи, аби скористатися правом на податкову знижку

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п. п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

- сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

- розмір та сума податкової соціальної пільги;

- сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова амністія: активи, що не підлягають декларуванню

Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). Якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Як оскаржити підакцизні штрафи

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481) за порушення норм Закону №481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення норм Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Частиною четвертою ст. 17 Закону №481 визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою ст. 17 Закону №481, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.12 ст. 56 ПКУ, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну, зокрема, податкову політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На Тернопільщині підвищення зарплати посприяло додатковим надходженням до бюджетів

 

З початку цього року після проведеної індивідуальної роз’яснювальної роботи із керівниками підприємств, котрі допустили заборгованість із виплати заробітної плати та податкових платежів, вдалося досягти вагомих результатів. Про це повідомили в управліннs податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області. Так, 120 роботодавців виплатили працівникам 11,5 млн грн заборгованої заробітної плати, а до бюджету додатково надійшло 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн грн єдиного внеску.

У тісній співпраці та чіткій взаємодії з органами місцевої влади щодо контролю за додержанням законодавства про оплату праці проведено роз’яснювальну роботу з керівниками 60 підприємств. Відтак 56 суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Тож додаткові надходження склали 5,1 млн грн, з яких 2,4 млн грн – податок на доходи фізичних осіб та 2,7 млн грн – єдиний внесок.

Доцільність дотримання норм щодо належної оплати праці роз’яснили також 492 підприємствам та організаціям краю. Тож 450 із них підвищили зарплатню своїм працівникам, сплативши до бюджету 8,3 млн грн податку на доходи та 9,2 млн грн єдиного внеску.

Завдяки активізації роз’яснювальної роботи в липні додатково оформлено трудові відносини із 5446 найманими працівниками.

 

Діяльність здійснюється не за місцем податкової адреси: cтавка єдиного податку

Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності включає в себе безпосередньо самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, а саме:

1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто, податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця. При цьому господарську діяльність така особа може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса.

Тобто, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої груп, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць:

- 10 відс. розміру прожиткового мінімуму – платником єдиного податку першої групи;

- 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати – платником єдиного податку другої групи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій – 60 календарних днів

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

За об’єкти незавершеного будівництва податок на нерухомість не платять

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон №1952).

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Враховуючи викладене, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Автовласники Тернопільщини сплатили понад 1,3 млн грн транспортного податку

З початку 2021 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Тернопільської області 1,3 млн грн транспортного податку. Із загальної суми 943,6 тис. грн сплатили юридичні особи,  фізичні особи – власники елітних автівок перерахували 374 тис. гривень для територіальних громад краю.

Варто пам’ятати, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування.

Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:

– фізичними особами впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;

– юридичними особами – авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Звертаємо увагу, що платники податків, які мають електронний цифровий підпис, можуть сплатити транспортний податок за допомогою Електронного кабінету платника. Вхід до кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , або через офіційний вебпортал ДПС України (tax.gov.ua).

Аби скористатися пільгою багатодітній сім’ї з нерухомості

Відповідно до п. п. «л» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 26 червня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402) батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №209 затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

Разом з тим статус прийомної сім’ї підтверджується Договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї за формою згідно з додатком до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565 із змінами та доповненнями.

Платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним (прийомним) сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі подання до контролюючого органу за своєю податковою адресою документів, що підтверджують такий статус, зокрема:

- посвідчення батьків багатодітної сім’ї та Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї;

- договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Відкриття спеціального рахунка в банку для податкової амністії

 

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 року №83, яка набирає чинності з 1 вересня 2021 року та діє до 1 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення №83).

Пунктом 7 Положення №83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року №56) із змінами (далі – Інструкція №492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції №492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення №83) та заяву (додаток 2 до Положення №83).

Слід зазначити, що анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року №2210-III «Про захист економічної конкуренції».

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Облік доходів у підприємця платника єдиного податку четвертої групи

Державна податкова інспекція нагадує, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

При цьому розмір ставок податку для платників єдиного податку четвертої групи визначено п. 293.9 ст. 293 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності платника податку або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, а не сума доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ, то обов’язку щодо ведення обліку доходів у фізичних осіб – підприємці – платників єдиного податку четвертої групи не виникає.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

На Тернопільщині за результатами перевірок у сфері обігу підакцизних товарів нараховано майже 33 млн грн штрафних санкцій

 

Упродовж січня-липня цього року фахівцями Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено 216 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами проведених перевірок встановлено 285 порушень Законів України, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Зокрема:

-  58 фактів роздрібної  торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування;

- 20 фактів  роздрібної  торгівлі алкогольним напоями без наявності ліцензії;

-  7 фактів  роздрібної  торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії;

- 18 фактів необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального;

- 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні  ціни;

- 45 фактів невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів;

-  32 факти реалізації підакцизної продукції без зазначення коду товарної продукції згідно з УКТЗЕД та інші порушення.

До представників бізнесу, що допустили дані порушення, застосовано фінансові санкції на користь держави на суму 32,9 млн гривень.

Також анульовано 333 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Зокрема, 172 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 161 ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Загалом станом на перше червня поточного року кількість діючих ліцензій становить 4771, в тому числі:

- 2595 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- 2176 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

 

Документ, що надасть змогу застосувати підвищену соціальну пільгу

Відповідно до п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Разом з тим, п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Для застосування підвищеної податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Звільнили та своєчасно не провели розрахунок: відображення компенсаційних виплат за рішенням суду

Згідно з ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Згідно з п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи зазначаються відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Отже, компенсаційні виплати у вигляді суми середньої заробітної плати, нараховані податковим агентом працівнику за рішенням суду, за час затримки розрахунку при звільненні відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Інформація про задекларовані доходи під час податкової амністії не підлягає розголошенню

 

Державна податкова інспекція  інформує, що відповідно до п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню контролюючим органом, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Нагадаємо, що платники податків мають право задекларувати свої активи, придбані за рахунок доходів, з яких раніше не були сплачені належні податки. Щоб скористатися амністією необхідно добровільно подати одноразову спеціальну декларацію та сплатити спеціальний збір з суми «амністованих» доходів.

Право на амністію надається фізичним особам — резидентам України та нерезидентам, які на момент набуття активів/доходів були резидентами України. Позбавлені права скористатися амністією лише ті, хто починаючи з 1 січня 2005 року працював на державній службі, а також особи, щодо яких застосовані санкції відповідно до законодавства України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали 66,5 млн грн акцизного податку

 

За сім місяців цього року від суб’єктів господарювання Тернопільщини до державного бюджету надійшло 16,1 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Зокрема, від виробництва горілчаної продукції – 6,5 млн гривень, а від виробництва пива –  9,6 млн гривень.

Місцеві ж бюджети Тернопільщини отримали за 7 місяців поточного року 66,5 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

            Найбільша сума надійшла від реалізації на території області тютюнових виробів – 27,6 млн грн (це 41,5% від загальної суми надходжень), від продажу алкогольних напоїв надійшло понад 24 млн грн (36,2%), а від реалізації пива – 14,8 млн грн (22,3%).

 

 

Увага, шахраї!

Головне управління ДПС у Тернопільській області попереджує громадськість Тернопільщини про те, що в обласному центрі та районах області активізувались спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти матеріальними цінностями грошовими коштами суб’єктів підприємницької діяльності.

Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання з телефонних карток мережі стільникового зв’язку і представляючись начальником Тернопільської державної податкової інспекції  Володимиром Гузенковим чи його довіреними особами, – шахрайським методом вимагають готівкові грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.

Невстановлені особи телефонують із номерів телефону  +38 0983879678; +38 0682182119 суб’єктам господарської діяльності та просять надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб, скажімо, для залагодження питань, пов’язаних із проведенням у них перевірок, для проведення заходів із святкування застіль тощо.

Як правило, такими діями займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, що відбувають терміни ув’язнення.

Тому вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних та територіальних органів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Тож наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

У зв’язку з вищевикладеним, просимо небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про будь-яку відому інформацію стосовно вищенаведених фактів звертатися до місцевих органів Національної поліції.

ДПС надає відповіді на конкретні ситуативні запитання

Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючим органом, визначеним п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

- у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Нова звітна декларація при податковій амністії

Державна податкова інспекція нагадує, що з першого вересня цього року розпочнеться кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.

Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація). Це можна зробити виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щодо програмування штрихового коду товару у фіскальному касовому чеку

Відповідно до п. 1 розд. I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306) (далі – Положення №13) розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Вимоги Положення №13 не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білети державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

Пунктом 2 розд. II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення №13 має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8 фіскального касового чека).

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 №255 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 25.10.2007 №355) затверджено Положення про штрихове кодування товарів (далі – Положення №255).

Положення №255 поширюється на суб’єктів господарювання, що діють в Україні (п. 2 Положення №255).

Пунктом 5 Положення №255 передбачено, що обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1 підлягають, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України. Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №998 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа» (далі – Наказ №998) затверджений Класифікатор додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа (далі – Класифікатор).

Пунктом 2 Наказу № 998 встановлено, що Класифікатор застосовується при декларуванні з використанням митної декларації:

- товарів, крім гуманітарної допомоги та товарів, що класифікуються у товарних позиціях 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), що розміщуються у митний режим імпорту;

- товарів, що класифікуються у товарних позиціях 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у митний режим імпорту, тимчасового ввезення, реімпорту, відмови на користь держави.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене, норми законодавства, що передбачають програмування штрихового коду товару у фіскальному касовому чеку, носять рекомендаційний характер для товарів, які не є підакцизними. Тобто суб’єкт господарювання за бажанням може запрограмувати до фіскальної пам’яті РРО та/або ПРРО разом з обов’язковими реквізитами розрахункового документу, передбаченими вимогами Положення №13, штриховий код товару.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Жителі Тернопільщини отримали понад 13 тисяч електронних цифрових підписів

Упродовж семи місяців цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 58 429  адміністративних послуг. Порівняно з січнем-липнем минулого року кількість наданих послуг збільшилася на 4017.

Найчастіше відвідувачі зверталися, аби отримати картку платника податків чи внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такою послугою скористалися більше 25 тисяч осіб. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків отримали понад 12 тисяч наших краян. Ще майже 6 тисяч жителів Тернопільщини зверталися для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, а 3,5 тисяч – для реєстрації платниками єдиного податку.

З початку року платники Тернопільського краю отримали 13194 сертифікати електронного цифрового підпису. Адже у час карантинних обмежень наявність електронного цифрового підпису забезпечує цілодобовий доступ до електронних сервісів податкової служби в режимі онлайн у зручний для себе час доби, без відвідання установ. Варто мати на увазі, що у приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян.

Анульовано реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи контролерами: повторне включення с/г товаровиробника

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Сільськогосподарські товаровиробники (юридичні особи) для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п. п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються при анулюванні реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Отже, якщо сільськогосподарському товаровиробнику (юридичній особі) було анульовано за ініціативою контролюючого органу реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи на підставі рішення контролюючого органу, яке надано такій особі у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, то з 01 січня наступного року сільськогосподарський товаровиробник (юридична особа) може бути повторно включена до четвертої групи платників єдиного податку, за умови відповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ та подання до контролюючого органу не пізніше 20 лютого податкової звітності, передбаченої п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Випадки, коли можна уточнити одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- при виявленні контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- при виявленні контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- при виявленні контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку;

- після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ;

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація продається протягом 20 календарних днів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Уточнення після закінчення строку давності

Відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.

Згідно з абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – при проведенні перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – при проведенні перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, платник податків, має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої податкової звітності після закінчення строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ, який припадає на період починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали понад 106 мільйонів гривень податку на нерухомість

 

На Тернопільщині за 7 місяців 2021 року до місцевих бюджетів надійшло 106 млн 362,7 тис. гривень податку на нерухоме майно. За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області  Петра Якимчука, це на 32,5 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зокрема, юридичні особи сплатили майже 69,6 млн грн, а фізичні особи – власники нерухомості, перерахували 36,7 млн грн цього податку.

Нагадаємо, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.

При цьому пільгові розміри майна для фізичних осіб, на які не застосовується ставка податку, становлять для квартири чи декількох квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування.

Форма Розрахунку для подання податковими агентами за минулі періоди

 

Державна податкова інспекція звертає увагу податкових агентів. Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише при нарахуванні сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Відповідно до п. п. 9 п. 9 розд. V Порядку якщо Розрахунок не подавався за попередній звітний (податковий) період, платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого розрахунку.

Враховуючи викладене якщо податковий агент Розрахунок не подавав за попередні звітні (податкові) періоди, в тому числі до 01.01.2021, то він зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого розрахунку.

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Ліцензія для роздрібної торгівлі рідинами, що використовують в електронних сигаретах: готуємо документи

 

Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон №481).

Згідно з ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, в поїздах, на морських або річкових суднах видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, за місцем формування поїзда (приписки судна).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах визначено територіальні органи ДПС.

Отже, ліцензія на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує сплату 1/4 частки річної плати за ліцензію.

Видача ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється Головними управліннями ДПС в областях та м. Києві за місцем провадження торговельної діяльності (місцем формування поїзда (приписки судна)).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Податкове зобов’язання з одноразового (спеціального) добровільного декларування можна сплатити трьома рівними частинами щорічно

 

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до абзацу першого п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.

Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Українська армія отримала від платників Тернопільщини понад 200 млн грн військового збору

За сім місяців цього року з доходів мешканців краю перераховано до державного бюджету 200 млн 634 тис. грн військового збору. За словами начальника податкової служби області Михайла Яцини, цей показник перевищив минулорічний на 37 млн гривень.

«Військовий збір сплачується з легальних доходів громадян, тож визначним фактором збільшення загальної суми надходжень є не лише ріст мінімальної заробітної плати, а й легалізація заробітних плат найманих працівників та бізнесу і, відповідно, розширення кола платників цього збору», – зазначив Михайло Яцина.

Нагадуємо, що військовий збір запроваджено з серпня 2014 року. Його ставка складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування військового збору до бюджету є роботодавці, які нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

 

Ставки збору для одноразового (спеціального) декларування

 

Державна податкова інспекція інформує, що сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:

а) 5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування»;

щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б»-«е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування», що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

б) 9 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування»;

щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б»-«е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Продаж транспортного засобу юрособою – платником єдиного податку

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п. п. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.

При цьому юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Як підприємцю виправити минулі помилки

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

До 01 січня 2022 року форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 подається у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177.

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб – підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 23 розд. VI податкової декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 24 розд. VI податкової декларації відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На соціальні гарантії бізнес Тернопільщини спрямував майже 2,8 млрд грн єдиного внеску

Плюс 332,5 млн грн до очікуваних та 561,2 млн грн до січня-липня 2020 року – такий результат сплати єдиного внеску на Тернопільщині з початку 2021 року. «Загалом до державної скарбниці роботодавці та жителі нашого краю перерахували майже 2,8 млрд грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування цьогоріч упродовж семи місяців», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він додав, що сплата перевищила очікувані надходження на 13,6 відсотка, а минулорічні – на 25,2 відсотка.

Лише у липні платники спрямували до бюджету 394,7 млн гривень єдиного внеску. Якщо порівняти з липнем минулого року, то приріст надходжень склав 69,5 млн грн або більше на 21,4 відсотка.

«Суб’єкти господарювання, які використовують працю найманих працівників, при нарахуванні та виплаті доходу, в тому числі й заробітної плати, на користь платників податків, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця», – наголосив очільник податкового відомства Тернопільщини.

Доречно нагадати, що у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та пеня. За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Витяг або виписка – для уникнення подвійного оподаткування

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон №755, за їх надання стягується плата.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону №755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу.

Тобто фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Інформація про КВЕД – у приватній частині Електронного кабінету

 

Відповідно до пп. 1 і 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755) відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

В ЄДР містяться дані, зокрема, згідно з п. 11 частини другої та п. 6 частини четвертої ст. 9 Закону №755 про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону №755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону №755).

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (абзаци перший – другий частини другої ст. 13 Закону №755).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».

Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.

Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Об’єкти, які не підпадають під одноразове (спеціальне) декларування

Державна податкова інспекція інформує, що з першого вересня цього року розпочинається кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона з 1 вересня 2021 року до першого вересня 2022 року.

Протягом цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року.

Відзначимо, що об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення,

крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 прим. 1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів)), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою статті 368 прим. 3, частинами першою і другою статті 368 прим.4, статтями 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Територіальні громади Тернопілля отримали понад 3 млрд грн податків

До місцевих бюджетів Тернопілля платники податків перерахували трохи більше 3 млрд платежів у січні-липні цього року. «Порівняно з аналогічним минулорічним періодом сплата зросла на 589,5 млн грн або на 24,3 відсотка», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Найбільше скарбниці тергромад отримали від сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Так, з початку року сплачено 2,1 млрд грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 420,4 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу перерахували 441,8 млн грн єдиного податку, тож приріст до січня-липня 2020 року склав 59,4 млн гривень. Спрямували наші краяни цьогоріч на 44 млн грн більше земельної плати, а це складає 238,1 млн гривень. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 106,4 млн грн, що на 32,5 млн грн більше, ніж торік. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 66,5 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, а це плюс 9,4 млн грн до минулого року.

Посадовець також поінформував, що у липні місцеві скарбниці краю отримали 479,5 млн гривень, що на 77,6 млн грн або 19,3 відсотка більше, ніж торік. «Сподіваюся, що тісна співпраця з лідерами громад, просвітницькі заходи із суб’єктами господарювання та жителями краю й надалі сприятимуть належній сплаті податків та наповненню бюджетів територіальних об’єднань», – підсумував очільник ГУ ДПС в області Михайло Яцина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь