21.07.2021-30.07.2021
Ввезення безоплатно отриманого товару: формування податкового кредиту з ПДВ
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До початку перевірки усунуто через уточнення порушення без сплати пені
Відповідно до абзаців першого та другого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає, зокрема, у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Пеня – суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок) після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, проте не нарахував та не сплатив суму пені, контролюючим органом самостійно нараховується пеня.
Крім того, згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Скасоване відрядження: три банківські дні для повернення авансу
Державна податкова інспекція нагадує, що згідно із п. 19 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, готівка видається під звіт:
1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.
Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59), направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.
Згідно з п. 11 розд. ІІ Інструкції №59 відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).
Водночас при неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, згідно з п. п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Нормами п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.
Отже, аванс відрядженому працівникові повинен видаватися перед від’їздом у відрядження. Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).
При неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, сума таких коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали зиск від податку на нерухоме майно: плюс 22,8 млн гривень
Майже 65,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили суб’єкти господарювання та жителі Тернопілля упродовж шести місяців цього року. При чому надходження платежу перевищили очікувану сплату на 25,9 відсотка або 13,5 млн грн додатково. Приріст до січня-червня минулого року склав 53 відсотка або на 22,8 млн грн більше.
Варто зазначити, що юрособи сплатили 47,5 млн грн податку на нерухомість, що на 14,3 млн грн більше, ніж торік. Додатково місцеві скарбниці отримали від них 5,2 млн грн цього платежу, адже надійшло на 12,4 відсотка більше, ніж очікувалося.
Фізичні особи цьогоріч перерахували за нерухомість 18,3 млн гривень. Виконання індикативних показників склало 182,6 відсотка. Тож додатково тергромади отримали 8,3 млн грн, а плюс платежу до першого півріччя минулого року склав 86,1 відсотка або 8,5 млн гривень.
Варто нагадати, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень. Сплачувати податок за нерухомість доведеться, якщо: площа квартири перевищує 60 кв. м, площа житлового будинку понад 120 кв. м, площа різних типів об'єктів нерухомості більше ніж 180 кв. метрів.
Пільги з податку для фізосіб не застосовуватимуться до об'єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири – 300 кв. м, для житлового будинку – 600 кв. м, для різних типів об'єктів житлової нерухомості – 900 кв. метрів.
Також пільги не нараховуватимуться на нерухомість, яку власники здають в оренду, лізинг, позичку чи використовують для бізнесу. Так, на пільги не мають права фізособи-підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та працюють у власній квартирі чи будинку.
Можливість юрособою на єдиному податку надавати фінансову допомогу
Згідно з п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога – це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.
Разом з тим відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Так, п. 292.3 ст. 292 ПКУ визначено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Водночас до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включається, зокрема, сума фінансової допомоги, що надана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі та повернута протягом 12 календарних місяців з дня її надання, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.
При цьому частиною третьою ст. 333 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Враховуючи зазначене, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про надання в оренду окремої кімнати треба повідомляти через форму №20 ОПП
Державна податкова інспекція інформує, що суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна при наданні в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП).
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. №20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Як звітує с/г виробник при відмові від застосування «особливого» річного періоду
Відповідно до п. п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, зокрема, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, виробники сільськогосподарської продукції, які відмовилися від застосування «особливого» річного періоду (з 01 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.
При цьому, якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 40 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 40 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині податковою знижкою вже скористалися майже 3900 жителів
Задля податкової знижки громадяни Тернопільської області задекларували 67,3 млн грн витрат, що на 15,9 млн грн більше, ніж торік. При цьому своїм правом на повернення надмірно сплаченого податку вже скористалися 3896 наших краян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла на 732 особи.
Найчастіше підставою для податкової знижки жителів Тернопільського краю є витрати на навчання. Так, понад 81 відсоток декларантів, а це 3173 осіб заявили про це, зазначивши, що витратили на здобуття освіти минулого року 57,4 млн гривень. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала право на повернення податку 661 декларанту, а оплата відсотків за іпотечними кредитами – 29 нашим краянам. Про витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла інформували 12 громадян. Ще 8 осіб задекларували витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів. Оплата допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей та пожертвування дали право на податкову знижку відповідно 6 та 7 декларантам.
За наслідками перерахунків громадянам нараховано до повернення 12,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При чому 10,8 млн грн або 89,1 відсотка декларанти вже отримали.
Кому дозволений касовий метод податкового обліку
Державна податкова інспекція інформує, що на застосування касового методу мають право платники податку:
- які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники);
Крім того, тимчасово, до 01 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.
Відповідно до п. п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з метою виконання зобов’язань щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу та щодо забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», тимчасово до 01 січня 2022 року, за операціями з постачання майна юридичної особи, яке не перебуває у державній чи комунальній власності (основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, інших необоротних активів, запасів) і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи, дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.
Норма абзацу першого п. п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених п. 187.1 ст. 187 та п. п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.
Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Розрахунок 4-ДФ: на що звернути увагу юрособі при його поданні
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Передбачено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Варто мати на увазі, що окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Через 20 робочих днів варто чекати на вимогу про сплату боргу з єдиного внеску
Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція №449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині працівникам віддали 11,5 млн грн заборгованої зарплати
Понад 11,5 млн грн заборгованої зарплати виплатили 94 підприємства Тернопільщини у січні-червні цього року. Такий результат індивідуальної роз’яснювальної роботи, яку провели фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області із керівниками юросіб-боржників. Загалом до просвітницького діалогу було запрошено 96 таких осіб. Відтак працівникам виплатили зарплатний борг, а бюджети отримали 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,4 млн грн єдиного внеску.
Оскільки податок на доходи – основа надходжень місцевих бюджетів, то органи місцевої влади долучаються до спільних заходів із податківцями. З початку цього року на спільних із органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 7 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Після цього 6 із них виплатили 3,4 млн грн заборгованої зарплати, 605,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 335 тис. грн єдиного внеску.
На засіданнях комісій заслухали також керівників 55 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. Тож 51 підприємство підвищило рівень виплати заробітної плати. Відтак до бюджетів додатково надійшло 2,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,7 млн грн єдиного внеску.
Роз’яснювальна робота щодо необхідності підвищення рівня оплати праці проводилась також із 440 підприємствами та організаціями краю. Позитивний результат – 403 із них підвищили рівень виплати заробітної плати, а бюджети отримали 7,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,3 млн грн єдиного внеску додатково.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у червні суб’єкти господарювання офіційно працевлаштували 5160 осіб.
«Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»: деталі коригування податкового розрахунку за формою 4-ДФ
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку № 4.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків, крім тих, у яких проводиться коригування.
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом "Звітний" до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом "Звітний новий".
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом "Звітний новий" до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом "Звітний новий".
Розрахунок з типом "Уточнюючий" подається після закінчення строку подання розрахунку з типом "Звітний" та/або "Звітний новий". Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Порядок заповнення Розрахунків "Звітного нового" та "Уточнюючого" (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки "Звітний новий" та «Уточнюючий» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати "1" - на виключення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати "0" - на введення рядка.
Заповнення "Уточнюючого" Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених пунктом 1 розділу IV цього Порядку, при цьому положення, зазначені в абзаці третьому, четвертому та п'ятому пункту 6 V розділу, для коригування сум єдиного внеску не застосовуються.
Поданими до закінчення граничного строку подання вважаються всі прийняті контролюючим органом Розрахунки з типом "Звітний" та "Звітний новий", тобто первинні дані та всі проведені коригування даних за такий звітний (податковий) період.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом "Звітний новий" або "Уточнюючий", який має містити обов'язкові реквізити, визначені в рядках 01 - 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.
Електронні сервіси ДПС. Відеоурок 2: Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує серію відеоуроків, присвячених користуванню електронними сервісами Державної податкової служби.
У другому відеоуроці начальник територіального відділу електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігор Задорожний розповідає про «Електронний кабінет» та наявну в ньому інформацію.
Є відкрита та приватна частини електронного кабінету. У відкритій частині електронного кабінету є різна інформація, корисна для платників податків:
1. Новини, у тому числі щодо послуг, які надають органи ДПС, та інновації, що запроваджуються для зручності користувачів електронних сервісів.
2. Інформація з реєстрів платників податків.
3. Пошук електронних фіскальних чеків, марок акцизного податку та ін.
4. Діючі бланки звітності по податках і зборах.
Для входу в приватну частину електронного кабінету необхідно скористатися електронним цифровим підписом.
У приватній частині наявна уся інформація, що стосується конкретного платника – юридичної чи фізичної особи. Зокрема, нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного, транспортного податку.
Знайомство з приватною частиною розпочнемо із електронного кабінету громадянина. Цей сервіс стане у пригоді усім громадянам, незалежно від того, чи займається він підприємницькою діяльністю чи іншою.
Детальніше дивіться у відеоуроці за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=2lcFwsXPQfg&t=155s
Коли виявлено під час перевірки факти недотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору чи виплати доходу таким найманим працівникам без оподаткування
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, якщо під час проведення документальної та/або фактичної перевірок виявлені порушення законодавства про працю, то посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксується факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.
Водночас якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім цього, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ.
Водночас за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині бізнесмени активно освоюють новітні програмні рішення
Станом на початок липня 2021 року суб’єкти господарювання Тернопілля у своїй діяльності використовували 4374 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2318 осіб, застосовували у діяльності 2899 РРО, а 532 юридичних осіб – 1475. Упродовж червня зареєстрували 73 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 71 РРО.
Суб’єкти господарювання нашого краю також активно використовують і новітні розробки. Так, у своїй діяльності вони застосовують 574 програмних РРО. При чому практиці новацій надали перевагу приватні підприємці. Адже вони використовують 518 програмних рішень. Юридичні особи зареєстрували 56 таких РРО.
Найбільше новітніх рішень використовують у своїй діяльності суб’єкти підприємництва, які обслуговуються в Тернопільській ДПІ. Вони повідомили про застосування 338 програмних рішень. Ще 25 ПРРО освоїли підприємці Бучаччини, 22 – Чортківщини. По 21 ПРРО застосовують бізнесмени Заліщиччини та Кременеччини.
Строки для подання скарги на податкове повідомлення-рішення
Оскарження рішень контролюючих органів передбачено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Крім того, скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняті контролюючим органом щодо нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, подаються до контролюючого органу вищого рівня протягом строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ.
Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ.
Слід зазначити, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли податковий розрахунок «Звітний» може бути «Довідковим»
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Для своєчасного отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості.
У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий пункту 1 розділу III Порядку № 4).
Відтак, відповідно до норм Порядку № 4 Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.
Одночасно повідомляємо, що інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.
Електронні сервіси ДПС. Відеоурок 3: Електронний кабінет для громадян. Реєстрація у Державному реєстрі фізичних осіб та внесення змін до нього
Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує серію відеоуроків, присвячених користуванню електронними сервісами Державної податкової служби.
У третьому відеоуроці начальник територіального відділу електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігор Задорожний продовжує розповідати про «Електронний кабінет» для громадян. Зокрема, демонструє як зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб та внести зміни до нього.
Переглянути відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9rjchmoXq6Y&feature=youtu.be
Від реалізації підакцизних товарів територіальні громади Тернопілля отримали 55,6 млн грн
Трохи більше 13,5 млн грн акцизного податку перерахували до державного бюджету суб’єкти господарювання Тернопільщини упродовж першого півріччя 2021 року. «Фактична сплата перевищила очікувані надходження на 9,3 відсотка. Відтак скарбниця держави додатково отримала 1,2 млн грн цього платежу», – розповів заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій.
Він конкретизував, що до місцевих бюджетів упродовж січня-червня цього року надійшло 55,6 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. «До того ж сплатили на 16,9 відсотка більше, ніж сподівалися, тобто додалося ще 8 млн гривень», – повідомив посадовець.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу. Звітним податковим періодом для платників акцизного податку є календарний місяць. Отож, сплачується платіж упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Відповідальність за ненадання пояснень та документального підтвердження платниками податків на письмовий запит контролюючого органу
Відповідно до абзаців першого-п’ятого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Абзацами сімнадцятим – двадцятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ зазначено, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
При проведенні зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п’ятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Главою 11 «Відповідальність» розд. ІІ ПКУ не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб’єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації (крім документації з трансфертного ціноутворення).
Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.
Зокрема, п. 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Звітність із податкового розрахунку 4-ДФ: деталі уточнення
Форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Починаючи з 01 квітня 2021 року, у разі необхідності подання звітності з єдиного внеску за попередні періоди така звітність подається у складі Розрахунку за формою, чинною на момент подання.
Відтак, відповідно до підпункту 9 пункту 9 розділу V Порядку №4, якщо платником єдиного внеску не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
У такому разі якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які вже було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Уточнюючий» Розрахунок, який містить відомості виключно за формами згідно з додатком 1, додатком 2, додатком 3, додатком 5, додатком 6 до Розрахунку. У разі відсутності відомостей до заповнення щодо таких окремих додатків за звітний (податковий) період, за який подається «Уточнюючий» Розрахунок, такі додатки не заповнюються та не подаються.
Якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які не було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Звітний» Розрахунок.
Спрощена система оподаткування популярна серед підприємців Тернопільщини
У першому півріччі цього року на Тернопільщині в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебували на обліку 35999 приватних підприємців. Це на 920 осіб більше, ніж у січні-червні минулого року. Провадять діяльність 34908 суб’єктів господарювання, що на 921 підприємця більше порівняно з аналогічним минулорічним періодом.
При цьому 83 відсотки із них, а це 28955 підприємців застосовують спрощену систему оподаткування. Минулого року їх було на 1287 особи менше. Решта – 5953 суб’єкти підприємництва здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування.
Серед підприємців – «спрощенців» найпопулярнішою є друга група єдиного податку. Адже її застосовують 13358 суб’єктів малого підприємництва. Третю групу спрощеної системи оподаткування обрали 10238 приватних підприємців. Платниками першої групи єдиного податку є 5359 підприємців.
Фіскальний чек можна перевірити в «Електронному кабінеті»
ДПС України реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО.
Невидача чеку при продажі різних товарів – одна із найбільш розповсюджених проблем, з якою стикаються споживачі. Разом з тим, згідно законодавства України, при здійсненні продажу товару, продавець зобов’язаний видати товарний чи фіскальний чек, що є підтвердженням факту здійснення покупки. Чек є тим розрахунковим документом, який гарантує захист споживача при виникненні різноманітних ситуацій при купівлі товарів, зокрема при порушенні прав споживачів; надання гарантії; обміні або поверненні товару тощо. Також наявність фіскального чеку є підтвердженням офіційного походження товару, що оберігає споживача від купівлі контрабандних та фальсифікованих товарів. Особливо це стосується алкогольних напоїв, тютюнових виробі, нафтопродуктів, технічно складних побутових товарів (гаджетів, телевізорів, холодильників тощо).
Іноді у споживачів можуть виникнути сумніви щодо виданого фіскального чеку. Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається до жителів Тернопільщини, у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДПС направляти до ДПС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів. Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, також можна надіслати до ДПС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс «Пошук фіскального чека» знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу без ідентифікації особи за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check .
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Терміни реєстрації ФОП платником єдиного податку
Державна податкова інспекція нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
До 1 серпня потрібно сплатити податки за отримані в 2020 році доходи
Державна податкова інспекція нагадує, що громадяни, які подали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та задекларували до сплати в бюджет податкові зобов'язання з ПДФО та з військового збору, повинні їх сплатити самостійно до 1 серпня 2021 року.
За несплату податків передбачені штрафні санкції. Якщо податковий платіж надійде в 30-денний термін після 1 серпня – штраф складе 5% від суми. Після 30 днів штраф збільшиться до 10%. У разі виявлення умисного приховування доходів і ухилення від сплати податку, то штраф складе 25% від суми, при повторному порушенні або затримці відсоток збільшиться в два рази, і штраф становитиме вже 50% від суми.
У свою чергу громадяни, які подали декларації для отримання податкової знижки, отримують повернені їм кошти, зараховані на банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надіслані поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, упродовж 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
На Тернопільщині бізнес позбавили ліцензій через порушення
На території Тернопільської області здійснюють діяльність 8 підприємств-виробників підакцизної продукції, які є платниками акцизного податку до Державного бюджету України. Впродовж двох кварталів цього року вони сплатили до державної скарбниці 13,5 млн грн акцизного податку. Зокрема, від виробництва горілчаної продукції до казни надійшло 6,4 млн грн цього платежу, а від виробництва пива – 7,1 тис. гривень.
Цьогоріч податківці Тернопільщини провели 176 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Відтак до порушників застосували фінансові санкції на суму понад 30,6 млн гривень.
За результатами проведених перевірок встановили 229 порушень законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, їх реалізацію. Так, у 48 випадках торгували тютюновими виробами з полиць самообслуговування, у 31 – не видавали розрахунковий документ та не забезпечили ведення належного обліку запасів, а в 28 – торгували алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін тощо.
Загалом з початку року анульовано 147 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 142 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
На початок липня кількість діючих ліцензій становить 4798, з них 2606 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2192 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Акцизний податок та нюанси контролю за обігом марки акцизного податку
Днями начальник управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка під час Інтернет-конференції поспілкувався онлайн про акцизний податок, зокрема, контроль за обігом акцизної марки. Учасники діалогу цікавилися як законодавчими змінами, так і порушували практичні нюанси застосування акцизом, розміром їх сплати, деталями реквізитів і не тільки.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Нещодавно відбулися зміни. Розкажіть, як тепер здійснюється прийом попередніх заявок-розрахунків на виготовлення акцизних марок?
Роман Савка: На виконання вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №97), з метою запровадження єдиного програмного забезпечення щодо обігу марок акцизного податку ДПС розроблено електронні форми заявок-розрахунків на виготовлення, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2021 №102.
І з 1 липня 2021 року ДПС створено функціонал прийому попередніх заявок на виготовлення акцизних марок в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет» за новими формами.
Питання: Я представляю підприємство – виробника алкогольних напоїв. Роз’ясніть, як ми можемо замовити марки акцизного податку ?
Роман Савка: Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв подають засобами електронного зв'язку в електронній формі попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (ДПС) для задоволення через два місяці потреби в марках.
Питання: Скільки коштує одна марка для алкоголю та для тютюну?
Роман Савка: Розмір плати за одну марку для алкогольних напоїв становить 0,1926 гривні, для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – 0,091 гривні.
Питання: Цікаво, яка сума акцизного податку сплачується з однієї пляшки горілки місткістю 0,5 л міцністю 40%.об.?
Роман Савка: Ставки акцизного податку визначено Податковим кодексом України. Зокрема, на лікеро-горілчані вироби її розмір складає 126,96 грн за 1 літр стовідсоткового спирту. А тому сума акцизного податку з однієї пляшки горілки місткістю 0,5 л міцністю 40%.об. становитиме 25,392 грн. (126,96*0,5*0,4).
Питання: Які штрафи за продаж алкоголю та тютюну без марок акцизного податку?
Роман Савка: Відповідно до ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції у разі реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Питання:Чи є якісь особливі вимоги до зберігання марок акцизного податку для підприємств – виробників алкоголю?
Роман Савка:: Приміщення, в якому зберігаються марки, повинні бути ізольованими, технічно укріпленими, обладнані засобами охоронно-пожежної сигналізації. Марки повинні зберігатися у металевих шафах, які після закінчення роботи замикаються та опечатуються.
Питатня: Які вимоги до маркування підакцизних товарів марками акцизного податку?
Роман Савка:: Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Питання: Цікавлять такі два питання: що робити з марками акцизного податку, коли підприємство ліквідовується, і що робити з акцизами, якщо закінчився строк дії ліцензії на виробництво алкоголю?
Роман Савка:: У разі ліквідації суб'єкта господарювання – покупця марок, невикористані марки повертаються продавцю марок без відшкодування їх вартості. У разі закінчення строку дії відповідної ліцензії у покупця марок марки здаються ним продавцеві марок на відповідальне зберігання на період до 365 календарних днів. Якщо протягом зазначеного періоду такий покупець марок не одержить нової ліцензії, вартість марок не відшкодовується, а продавець марок має право здійснити їх продаж.
Питання: Що означає QR-код та штрих-код, зазначені на акцизних марках для алкогольних напоїв нового зразка?
Роман Савка:: Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки. QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ, для підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підприємець у відпустці чи на лікарняному: чи потрібно платити єдиний податок?
Підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:
- протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,
- а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки та її форми не встановлено.
Але для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів доцільно подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця не передбачено.
Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Звертаємо увагу, що платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
Отже, підприємці-платники єдиного податку 1 і 2 груп, можуть скористатись нормою щодо звільнення від сплати єдиного податку упродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови, якщо вони працюють самостійно та не використовують працю найманих осіб.
Витяг з реєстру платників ПДВ: чи обов’язково отримувати?
Державна податкова інспекція нагадує, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Так як отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Електронні сервіси ДПС. Відеоурок 4: Електронний кабінет для громадян. Запит про суми виплачених доходів
Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує серію відеоуроків, присвячених користуванню електронними сервісами Державної податкової служби.
У четвертому відеоуроці начальник територіального відділу електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігор Задорожний продовжує розповідати про «Електронний кабінет» та наявну в ньому інформацію. Зокрема, пояснює як одержати відомості про суми виплачених доходів, інформація про які міститься у Державному реєстрі фізичних осіб.
Зручність отримання інформації через «Електронний кабінет» полягає у швидкості обробки та передачі інформації. При візиті у податкову інспекцію, термін отримання інформації складає 3 робочих дні. При першому візиті необхідно подати заповнений запит. Після 3-х днів одержати інформацію при пред’явленні документу, що підтверджує особу.
У «Електронному кабінеті» дана процедура після заповнення запиту, накладання підпису та надсилання до ДПС, займає до 30 хвилин.
Детальніше дивіться у відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=6vl6fCyxzTA&t=6s
Тернопільщина: у сфері бізнесу задіяно майже 61 тисячу осіб
На початок липня 2021 року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебували на обліку 60543 основних платники податків. Значна частина – з них приватні підприємці, а це 35999 осіб. Трохи менше було на обліку юридичних осіб – 24544 суб’єкти господарювання. Порівняно з першим півріччям минулорічного періоду підприємців побільшало на 920 осіб та додалося 707 підприємств та філій.
Лише у червні власну справу розпочали 605 платників податків, з яких 516 підприємців та 89 юридичних осіб. Припинили діяльність упродовж цього часу 384 суб’єкти господарювання, з них 84 юрособи та 300 приватних підприємців.
Варто нагадати, що електронні форми документів для реєстрації платників податків розміщені на сайті Державної податкової служби за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/reestratsiya-ta-oblik-platnikiv/.
До того ж для представників бізнесу та громадян доступні ряд податкових сервісів у Електронному кабінеті платника (https://cabinet.tax.gov.ua). Тут можна скористатися такими онлайнпослугами: листування з ДПС, формування запитів, укладення договору про визнання електронних документів, ведення і подання звітності, декларування доходів, отримання довідок і витягів, замовлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб, перегляд і друк бланків податкової звітності та багато іншого. Акцентуємо, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється за допомогою сертифіката електронного цифрового підпису, який можна безкоштовно отримати у Центрі обслуговування платників Тернопільської ДПС (сектор реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України).
