Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

23.06.2021-30.06.2021

Дата: 30.06.2021 13:21
Кількість переглядів: 100

Квадратні метри для оренди: спрощенець чи фізособа

Державна податкова інспекція нагадує, що пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп, визначені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Враховуючи викладене, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, фізична особа – підприємець при наданні в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Зміна платником ПДВ напряму задекларованої суми відємного значення

 

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у п. 200.11 ст. 200 ПКУ, що проводяться відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), у складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки.

Сума від’ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації (рядок 19 – рядок 19.1), з рядка 20 декларації:

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 податкової декларації);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 податкової декларації).

Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 податкової декларації «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи із зазначеного, зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку або зарахування у зменшення суми податкового боргу не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

 

 

 

Кому податкова служба може розповісти про отримані доходи фізичних осіб

 

Державна податкова інспекція інформує, що персональні дані фізичних осіб – платників податків із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема: органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 №2483/5/436, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

На Тернопільщині за результатами перевірок у сфері обігу підакцизних товарів нараховано понад 30 млн грн штрафних санкцій

 

Протягом п’яти місяців цього року фахівцями Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено 143 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами проведених перевірок встановлено 179 порушень  Законів України, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Зокрема:

- 12 фактів роздрібної  торгівлі алкогольним напоями  без наявності ліцензії;

- 6 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії;

- 11 фактів необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального;

- 42 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування;

- 25 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни;

- 18 фактів невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів;

- 27  фактів реалізації підакцизної продукції без зазначення коду товарної продукції згідно з УКТЗЕД;

- та інші порушення.

До представників бізнесу, що допустили дані порушення, застосовано фінансові санкції на користь держави на суму 30 млн 153 тис. гривень.

Також анульовано 261 ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме:

- 132 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- 129 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Загалом станом на перше червня поточного року кількість діючих ліцензій становить 4723 штуки, в тому числі:

- 2558 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- 2165 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими  виробами.

 

Порядок видачі коштів при поверненні товару через РРО/ПРРО

 

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Пунктом 8 глави III Порядку №547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Оплата за навчання підприємством: чи буде податкова знижка для працівника

 

Згідно з п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У даному випадку для підтвердження понесених витрат на навчання платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Коли треба повернути залишки невикористаної валюти під час відрядження

 

Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №5 (далі – Положення №5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент – суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента – суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім п. 16 розд. I Положення №5.

Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами (абзац третій п. 16 розд. І Положення №5).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Через сервіс «Е-повернення» платники Тернопільщини отримали понад 34 млн гривень

 

За 5 місяців цього року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області сформовано 2140 електронних висновків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених коштів. Платникам повернуто 34 млн 153 тис. гривень.

Нагадаємо, що для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

Платники податків мають змогу у режимі 24/7 дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

 

 

Податкова знижка через Електронний кабінет

 

Державна податкова інспекція нагадує, що платники податків мають право подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України. Останній день для подання декларації – 31 грудня 2021 року.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Зауважимо, що у формі декларації передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Подавати декларацію громадянам необхідно до державних податкових інспекцій за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Також декларацію можна направити до податкових органів засобами електронного зв’язку. Для цього можна скористатися Електронним кабінетом. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Списані борги ФОПа юрособа відображає в додатку 4ДФ до Розрахунку

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п. п. 14.1.195 та п. п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) під ознакою доходу «157».

Отже, сума списаної юридичною особою заборгованості на користь фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, за якою минув строк позовної давності, є доходом такої фізичної особи – підприємця.

При цьому, юридична особа суму списаної заборгованості на користь фізичної особи – підприємця у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає під ознакою доходу «157».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

 

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі – Порядок №317).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку №317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку №317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317). Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного) дня;

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557) (п. 4 розд. II Порядку №317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку №317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розд. II Порядку №317).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правом на податкову знижку уже скористалися майже 3,5 тисячі жителів Тернопільщини

 

Станом на початок червня цього року 3458 жителів Тернопільщини задекларували 60 млн грн витрат з метою отримання податкової знижки. Торік за відповідний період декларації для отримання податкової знижки подали 2732 осіб, задекларована сума витрат становила 36 млн гривень.

За 5 місяців поточного року 3012 осіб (87,1%) подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання; 585 (16,9%) – сплатою страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя; 27 – з сплатою відсотків за іпотечними кредитами; 7 – витрати у вигляді пожертвувань; 5 – витрати по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей; 8 – витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів; 12 – витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

За наслідками перерахунків вказаній категорії громадян нараховано до повернення 10,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких майже 9 млн грн або 83,3% вже повернено.

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що декларацію з метою оформлення податкової знижки треба подати у органи податкової служби не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Тобто за наслідками понесених у 2020 році витрат – до 31 грудня 2021 року.

Визначаємо час роботи в режимі офлайн

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317), програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою №4-ПРРО (додаток 4 до Порядку №317, далі – Повідомлення за ф. №4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. №4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. №4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

У програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу, проведеного в режимі офлайн.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Відшкодування моральної та матеріальної шкоди: що оподаткують ПДФО

 

Згідно з п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п. п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На Тернопільщині погашено заборгованість з єдиного внеску на 10,6 млн гривень

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що станом на 1 червня 2021 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску складає 112,2 млн грн, в тому числі борг фізичних осіб-підприємців – 79,0 млн гривень.

Протягом січня-червня 2021 року податківці сформували та направили боржникам 6963 вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 156,6 млн грн, а також за вказаний період вже надійшло в рахунок погашення заборгованості 10,6 млн грн, в тому числі заходами стягнення органами державної виконавчої служби 3,3 млн гривень.

Саме своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.

Поряд з цим, доцільно зазначити, що згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платників передбачено застосування фінансових санкцій. Термін давності щодо стягнення сум недоїмки по єдиному соціальному внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до законодавства, платнику, у якого виникла заборгованість, надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. В разі не погашення узгодженої заборгованості з єдиного внеску, податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Боржникам-приватним підприємцям особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця.

Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань із виплати заробітної плати.

Виходячи з того, що єдиний соціальний внесок є соціально значимим платежем, контроль за його своєчасною сплатою є одним із пріоритетних напрямків роботи ГУ ДПС у Тернопільській області, яка спрямовується на підвищення рівня добровільної сплати єдиного соціального внеску та формування високої податкової культури.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали 45,2 млн грн акцизного податку

 

За п’ять місяців цього року від суб’єктів господарювання Тернопільщини до державного бюджету надійшло 10,3 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів.

Зокрема, від виробництва горілчаної продукції – 4,6 млн гривень, а від виробництва пива – 5,7 тис. гривень.

Місцеві ж бюджети Тернопільщини отримали за 5 місяців поточного року 45,2 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Це на 5,4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

            Найбільша сума надійшла від реалізації на території області тютюнових виробів – 20,2 млн грн (це 44,7% від загальної суми надходжень), від продажу алкогольних напоїв надійшло 18 млн грн (39,8%), а від реалізації пива – 7 млн грн (15,5%).

До слова, на території Тернопільської області провадять діяльність 8 підприємств – виробників підакцизною продукції.

 

Електронні сервіси для дистанційного спілкування з ДПС

 

Днями заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій під час Інтернет-конференції поспілкувався онлайн про зручність та доступність використання електронних сервісів ДПС.

На сьогодні, безумовно, онлайн-звітність стала дуже популярним форматом серед українських суб’єктів господарювання.

Не зважаючи на попит на державні е-сервіси і їх зручність порівняно з офлайн-послугами, користувачі помічають недоліки в роботі систем. Хтось не може зайти в «Електронний кабінет», бо він перевантажений в останній день подання декларацій. Комусь не зрозумілий інтерфейс і не вистачає підказок. Але ДПС України щодня вдосконалює свої сервіси для безперебійного та доступного використання. Адже онлайн – цей спосіб  є особливо актуальним у період триваючих карантинних обмежень, оскільки позбавляє громадян від потенційних ризиків зараження на COVID-19.

 

Питання: Чи можна отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в електронному вигляді?

Сергій Бабій: Так, можна, для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи податкової служби, платнику необхідно особисто подати заяву в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини сервісу «Електронний кабінет» здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» особистого онлайн кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Довідка або відмова в її наданні готуються протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

 

Питання: Чи є можливість відзвітувати про об’єкт оподаткування через Електронний кабінет?

Сергій Бабій: Так, платники податків можуть подати форму №20-ОПП у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку – через Електронний кабінет. Проте є один виняток.

Цей виняток стосується подання форми №20-ОПП, яка містить інформацію про об’єкти оподаткування, зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна). Така інформація подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків у паперовому вигляді з додаванням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування в держоргані.

Зверніть увагу! У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП не заповнюється.

 

Питання: Чи вірна інформація про те, що податковий орган повідомляє про наступний термін сплати за ліцензію?

Сергій Бабій: Для зручності платників податків в ДПС працює сервіс оперативного і автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Так, повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється суб’єкту господарювання засобами електронного зв’язку за 30, за 20, за 10, за 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію.

Це дозволяє підвищити якість надання адміністративних послуг та поліпшує сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

 

Питання: У застосунку «Дія», які сервіси доступні від податкової служби?

Сергій Бабій: Минулого року було запроваджено послугу, де батьки під час реєстрації народження дитини можуть отримати її «ідентифікаційний» номер без подання документів до податкового органу та оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше (віком 14 – 18 років) «ID14».

З травня цього року запроваджено ще 6 нових електронних послуг в розділі «Мої податки»: реєстраційні та облікові дані; дані стану розрахунків з бюджетом; відомості про доходи; дані про банківські рахунки; податкова звітність; авторизація з КЕП Дія.

 

Сергій Бабій: Хотів би інформувати, що в Електронному кабінеті реалізовано нові можливості. Так, платники мають змогу:

- подати повідомлення про використання Є-рахунку та отримати квитанції про включення платника до Реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

- отримати доступ до реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

- використовувати платіжні системи ГЕРЦ та Свіфт Гарант (крім існуючих);

- отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС;

- реєстрації акцизних накладних/розрахунків та податкових накладних/розрахунків коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних за новими формами;

- доповнити облікові дані інформацією про види діяльності (КВЕД).

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь