16.06.2021-22.06.2021
Кого інформувати про несправний ПРРО
Державна податкова інспекція повідомляє, що згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), при виявленні несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку №317).
Повідомлення за ф. №2-ПРРО за своєю формою передбачає проставлення позначок в рядках, зокрема: «виробника програмного РРО», «центр сервісного обслуговування».
Таким чином, при виявленні несправностей або некоректної роботи ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО та окремо повідомити виробника такого ПРРО для усунення невідповідностей.
При цьому, якщо ПРРО обслуговується в ЦСО, з яким виробник уклав договір про технічне обслуговування ПРРО, або якого виробник рекомендував як відповідальну особу в частині технічного обслуговування ПРРО, то суб’єкту господарювання необхідно повідомляти ЦСО про виявлені несправності.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Письмовий запит під час перевірки
Згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Також згідно з п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
При цьому платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ) та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.
Водночас платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ.
Крім того, під час проведення документальних перевірок, згідно з п. п. 11 п. 3 розд. ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі – Порядок №727), передбачено, при необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки.
Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять документальну перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. При неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Отримані пояснення щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, додаються до акту (довідки) документальної перевірки.
Також згідно з абзацом одинадцятим п. 1 розд. ІV Порядку №727 при ненаданні платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, який додається до акту документальної перевірки.
Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Платника ліквідовано в ДПС: чи можна повернути надміру сплачені кошти
Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
Органи ДПС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань керуються ст. 43 ПКУ та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (далі – Порядок №60).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до абзацу першого п. п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Абзацами п’ятим-десятим п. 3 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5) визначено, що в інформаційній системі інтегровані картки платника (далі – ІКП) закриваються із встановленням дати закриття за умов:
- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
При цьому згідно з абзацом дев’ятнадцятим п. 3 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку №5 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Отже, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах, та виключно на підставі заяви платника податків.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Юрособи Тернопілля отримали 267 млн грн податку на додану вартість
Про відшкодування податку на додану вартість заявили 116 суб’єктів господарювання – юридичних осіб Тернопільщини у січні-травні 2021 року. Вони інформували про повернення на розрахунковий рахунок 295 млн грн цього платежу, що на 81 млн грн більше, ніж у січні-травні 2020 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Очільник податкової служби краю констатував, що станом на початок червня цього року платникам відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 267 млн грн податку на додану вартість, із урахуванням перехідних залишків попередніх періодів. У січні-травні минулого року повернули бізнесу 211 млн грн ПДВ.
«Разом із тим податківці виявили зловживання окремими суб’єктами господарювання. Так, за результатами проведених перевірок впродовж п’яти місяців цього року упереджено бюджетне відшкодування ПДВ на 4 млн грн, що на 3,2 млн грн більше, ніж торік», – повідомив Михайло Яцина.
На початок літа загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок цього податку становив 102 млн гривень. Із них 86 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів, ще 16 млн грн – у процесі судового та адміністративного розгляду.
Товар зі знижкою: наслідки для покупця
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п 165.1.53 п. 165.1 ст.165 ПКУ.
Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, при отриманні товару зі знижкою звичайної ціни (вартості), сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Своєчасна виплата заробітної плати забезпечує наповнення місцевих бюджетів
Легальне працевлаштування, виплата офіційної заробітної плати та податкових відрахувань із неї сприяють наповненню бюджетів територіальних громад Тернопільщини. Адже податок з доходів фізичних осіб є одним із основних бюджетоформуючих платежів у місцевих скарбницях. Отож у напрямку детінізації ринку праці податківці та органи місцевого самоврядування працюють спільно.
Упродовж цього року працівники Головного управління ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 7 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Відтак 6 суб’єктів господарювання виплатили 3 млн 58,6 тис. грн заборгованої зарплати. До скарбниць надійшло 549,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 335 тис. грн єдиного соціального внеску.
Індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 88 підприємств теж увінчалася успіхом. Адже 84 із них погасили заборгованість щодо виплати заробітної плати на суму 11 млн 323,3 тис. гривень. Відтак бюджети отримали, 2 млн 535,3 тис. грн податку з доходів фізичних осіб, а також 3 млн 333,7 тис. грн єдиного внеску.
Крім цього, на засіданнях комісій заслухали керівників 49 підприємств та організації, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному, чи нижче мінімального розмірах. Отож 45 таких суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Додаткові надходження до бюджетів склали 947,2 тис. грн податку з доходів фізичних осіб та 1 млн 156 тис. грн єдиного внеску.
Таку ж роз’яснювальну роботу з аналогічних питань провели із 347 підприємств та організацій краю. Відтак 322 із них підвищили рівень виплати заробітної плати. До скарбниць додатково надійшло 5 млн 652,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 6 млн 261 тис. грн єдиного внеску.
Усвідомивши необхідність законодавчого оформлення трудових відносин із найманими працівниками, у травні роботодавці працевлаштували 5374 осіб.
С/г продукцію придбано за ставкою ПДВ 14%. За якою ставкою реалізовувати її при подальшому пакуванні
Відповідно до п. п. «г» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) починаючи з 01 березня 2021 року встановлено ставку ПДВ у розмірі 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.
Ставка ПДВ у розмірі 14 відс. застосовується до операцій з:
- постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у п. п. «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ), як виготовлених на митній території України, так і ввезених на митну територію України;
- ввезення товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними п. п. «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ), на митну територію України (крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ).
Операції з вивезення товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними п. п. «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ) за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Кодифікація товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складена та систематизована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Перелік таких кодів затверджено Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Митний тариф України».
Отже, якщо сільськогосподарська продукція відповідної групи кодів УКТ ЗЕД, в процесі пакування не змінює своїх властивостей та відноситься до тієї ж самої товарної позиції згідно УКТ ЗЕД, то починаючи з 01 березня 2021 до операцій з постачання зазначеної сільськогосподарської продукції застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс. як виробниками, так і посередниками.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Куди та як повідомляє нотаріус про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розд. I, п. 51.1 ст. 51 розд. II, п. п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розд. IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку (своїм місцем проживання) Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розд. II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розд. IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним, до такого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року.
З урахуванням положень ст. 63, ст. 65 розд. II та п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:
- за місцем проживання, якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспортного документа) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) знаходяться на території однієї адміністративно-територіальної одиниці;
- за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), тобто якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця. При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розд. IV ПКУ.
Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) (далі – Порядок) Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому, нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому розд. ІІ Порядку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку, зокрема, визначено, що у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника податку на доходи фізичних осіб або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4Д «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу.
Враховуючи викладене, незважаючи на те, що робоче місце (контора) нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, Розрахунок нотаріус подає до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;
- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Чи треба звітувати деклараціями з нулями платникам єдиного податку першої-третьої груп
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Дана норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Абзацом першим п. 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п. п. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 8 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої-третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Частиною четвертою ст. 4 Закону №2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, крім тих, які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, незалежно від того, отримували вони дохід протягом звітного року чи ні, подають Декларацію разом з Додатком 1 за звітний рік.
Поряд з цим, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.
Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Трансфертне ціноутворення: форма звітності зазнала змін
Державна податкова інспекція повідомляє, що Державна податкова служба України інформувала про наступне.
З 19 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. №841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ №841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт та Порядок).
Наказ №841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Детально із змінами у Звіті та у додатках до Звіту; у Порядку та у додатках до Порядку можна ознайомитися у листі ДПС України №13408/7/99-00-21-02-03-07 від 10.06.2021 за посиланням https://tr.tax.gov.ua/data/material/000/377/476161/List_shchodo_onovlenih_Poryadku_ta_formi_Zv_tu_pro_kontrolovan_operats_.pdf.
Відзначимо, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом №841.
Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності наказом №841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Протягом доби декілька раз транспортним засобом переміщували пальне: скільки заявок оформляти
Відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».
Згідно з п. 1 розд. II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 3 розд. II Порядку у графах 4-22 Заявки надається інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13-22 – щодо пунктів розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.
У разі, якщо один транспортний засіб використовується декілька разів на добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна Заявка.
Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.
Якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками поданої Заявки, або у новій Заявці.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопіллі землевласники та землекористувачі сплатили майже 154,7 млн гривень
Власники та орендарі земельних ділянок Тернопільщини сплатили до місцевих бюджетів 154 млн 694,8 тис. грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 14,4 відсотка. Додатково тергромади отримали 19 млн 466,9 тис. гривень. Приріст до січня-травня 2020 року склав 37,8 відсотка або на 42 млн 406,3 тис. грн більше.
Загалом внесок юридичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують землю, до місцевих скарбниць – 135 млн 751,3 тис. гривень. Сплата більша від прогнозованих показників на 13 відсотка або плюс 15 млн 576,6 тис. грн цього майнового платежу. Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року надходження від юросіб зі сплати за землю збільшилися на 39,5 відсотка або на 38 млн 468 тис. гривень.
Фізичні особи сплатили з початку цього року 18 млн 943,5 тис. грн земельного платежу, що перевищило очікування на 25,8 відсотка або 3 млн 890,2 тис. гривень, а надходження січня-травня 2020 року – на 26,2 відсотка або плюс 3 млн 938,3 тис. гривень.
Нагадаємо, що плата за землю є одним із різновидів майнових податків, який у повному обсязі надходить у розпорядження територіальних громад. Відтак органи місцевого самоврядування зацікавлені у легальному використанні земельних ділянок, впорядкування земельних відносин, належній сплаті відповідних платежів. Самі ж землекористувачі та власники земельних ділянок мали б відповідально ставитися до своєчасної сплати податку, оскільки це їхній внесок у розвиток інфраструктури територіальної громади.
Таблиця 2 додатка 5: відображаємо авансову оплату на товари, які звільнено від оподаткування
Державна податкова інспекція нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).
До податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках).
Відповідно до п. п. 6 п. 3 розд. V Порядку №21 у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозд. 2 розд. XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) та коригування за такими операціями.
У рядку 5.1 (з рядка 5) вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)). Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) осіб з інвалідністю обов’язковим є подання додатка 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю» (далі – Додаток 5).
Відомості про суми ПДВ, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному розд. V прим. 1 Порядку № 21, зазначаються у таблиці 2 Додатка 5 за операціями, звільненими від оподаткування податком, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
При цьому у графі 4 таблиці 2 Додатка 5 до декларації вказується сума податку, не сплачена до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв’язку з отриманням податкової пільги, розрахунок якої здійснюється окремо для кожної з податкових пільг відповідно до вимог п. 3 розд. V прим. 1 Порядку №21 без наростаючого підсумку з початку звітного року.
У графі 5 таблиці 2 Додатка 5 до декларації зазначається обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Згідно з приміткою до таблиці 2 Додатка 5 значення графи 5 рядка «Усього ***» переноситься до рядків 5 та 5.1 декларації. Таким чином, значення графи 5 рядка «Усього ***» таблиці 2 Додатка 5 повинно відповідати значенню рядка 5.1 декларації, яке включається, у тому числі, до рядка 5 декларації.
У графах 6-9 таблиці 2 Додатка 5 до декларації відображаються обсяги операцій з придбання (як у поточному так і попередніх звітних (податкових) періодах) товарів/послуг, за ставками 20 відс., 7 відс., 0 відс. або 14 відс., які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг. Порядком №21 не визначено відповідність значення граф 6-9 таблиці 2 Додатка 5 показникам значень певних рядків декларації.
Таким чином, при отриманні авансової оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, якщо придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використані в таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях, буде здійснено у наступних звітних періодах, при заповненні таблиці 2 Додатка 5 до декларації платник податку у розрізі податкових пільг, визначених згідно з довідником пільг, зазначає суму податку, не сплачену до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв’язку з отриманням податкової пільги та обсяг звільнених від оподаткування операцій. При цьому, оскільки придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використанні в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, за які отримано аванс, буде здійснено у наступних звітних періодах, графи 6-9 таблиці 2 Додатка 5 не підлягають заповненню.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Нарахування ЄВ особами, що провадять незалежну професійну діяльність
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає нарахуванню податку на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначити особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід (прибуток) від такої діяльності.
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).
Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону №2464).
Згідно з п. п. 4 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція 449), остаточне обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року, враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Понад 231 млн гривень податку на прибуток надійшло до бюджету від платників Тернопільщини
Протягом п’яти місяців цього року представники бізнесу Тернопілля спрямували до Зведеного бюджету України 231,2 млн гривень. Зокрема, до державного бюджету надійшло 200,9 млн грн податку на прибуток, а місцеві бюджети отримали 30,2 млн гривень цього податку.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина, порівняно з відповідним періодом минулого року загальна сума надходжень з податку на прибуток зросла на 71,8 млн гривень.
Тільки за травень цього року платники області перерахували до бюджету 52,9 млн грн, з них до державного бюджету – 44,7 млн грн, а ще 8,2 млн грн надійшло до місцевих скарбниць.
Реалізація алкоголю та тютюну без видаткових та товарно-транспортних накладних на їх придбання
Державна податкова інспекція нагадує, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.
До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Крім того, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн).
Також до керівників та інших посадових осіб такого суб’єкта господарювання застосовується адміністративна відповідальність передбачена ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Майнові податки для громадян: нарахування та сплата
Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.
На сьогодні податківці Тернопільщини активно формують податкові повідомлення-рішення про сплату майнових податків. Ці повідомлення будуть надіслані (вручені) платникам податків до 1 липня 2021 року. У сформованих платіжках зазначаються відповідні платіжні реквізити для сплати нарахованих податків.
Нагадаємо, за нерухомість доведеться заплатити власникам об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За транспортний податок сплатять фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Земельний податок будуть сплачувати власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Нарахування проводиться за місцем знаходження земельної ділянки.
Окрім сплати податків, громадяни мають ряд встановлених законодавцем пільг.
Кому, за яких умов нараховують майнові податки, кого звільнять від сплати? Як не проґавити платіжки на сплату та не допустити податкового боргу? На ці та інші питання нещодавно заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами.
Найбільш актуальні питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Конкретизуйте, якщо авто придбано посеред року, або п’ятирічний вік авто сплив, як нарахують податок?
Петро Якимчук: За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу, а при спливі п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Питання: Чи є у 2021 році додаткові звільнення від сплати земельного податку?
Петро Якимчук: Від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.
Додаткових преференцій із нарахування земельного податку громадянам у 2021 році не передбачено.
Питання: Які дії громадянина, щоб отримати пільги із сплати земельного податку?
Петро Якимчук: Для отримання пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.
Зауважу, якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.
Питання: Минулого року придбано квартиру (82 кв. м), за яку площу доведеться платити?
Петро Якимчук: Сплачувати податок за нерухомість доведеться, якщо:
площа квартири більше як 60 кв. м,
площа житлового будинку понад 120 кв. м,
площа різних типів об'єктів нерухомості більше ніж 180 кв. м.
Сплачувати податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму. Наприклад, якщо загальна площа вашої квартири 82 кв. м, то вам доведеться заплатити податок за 22 кв. м.
Крім того, власникам квартири площею понад 300 квадратних метрів або будинку понад 500 квадратних метрів потрібно буде заплатити 25 тис. грн.
Питання: Яких громадян звільнено законодавцем від сплати податку на нерухомість?
Петро Якимчук: Платити податок на нерухомість потрібно не всім, є винятки: багатодітні сім'ї, діти-сироти, діти-інваліди, учасники ООС і їхні сім'ї.
Питання: Що робити, якщо не отримали податкове повідомлення-рішення?
Петро Якимчук: Власники житлової нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання та провести звірку даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку, а також нарахованої суми самого податку.
Питання: На основі яких даних нараховують податок на нерухомість, оскільки щороку виникає одна й та ж неточніть?
Петро Якимчук: Контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо житло є в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого й нараховується податок.
Щоб щороку не виникали неточності у нарахуванні, ДПС неодноразово наголошує внести зміни у Реєстрі об’єктів нерухомого майна, для уникнення подальших неточностей у нарахуванні податку.
Питання: Які штрафи передбачені за несвоєчасну сплату майнових податків?
Петро Якимчук: Затримка платежу за нерухомість, транспортного податку чи плати за землю на строк до 30 днів – розмір штрафу становить 10% суми податку. Затримка платежу більш як 30 днів – розмір штрафу становить 20% суми боргу.
Якщо після закінчення строків оплати, ви не заплатили податок, то на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних ставки НБУ.
