Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

11.06.2021-15.06.2021

Дата: 16.06.2021 08:05
Кількість переглядів: 614

Фото без опису

Випадки заміни особам, що провадять незалежну професійну діяльність, повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску

 

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), при внесенні змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №2-ЄСВ (далі – повідомлення за ф. №2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку №1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), контролюючого органу, в якому платник ЄВ перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення за ф. №2-ЄСВ платник ЄВ подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику ЄВ нове повідомлення.

У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 

Як фізособам нараховують податок на нерухомість

 

) власника Відповідно до п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п. п. «в» п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстраціїтакої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 

Коли можна втратити четверту групу єдиного податку

 

Державна податкова інспекція звертає увагу, що згідно із п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

Бізнес Тернопільщини сплатив на 65,6 відсотків ПДВ більше, ніж торік 

 

У січні-травні цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили до державної скарбниці 923,4 млн грн податку на додану вартість. Це перевищило очікувані надходження, тож бюджет додатково отримав 7,9 млн грн даного платежу. Порівняно з п’ятьма місяцями 2020 року приріст ПДВ склав 365,7 млн грн або плюс 65,6 відсотка. В середньому щомісяця цьогоріч платники перераховували до держбюджету 184,7 млн грн, а це на 73,2 млн грн більше, ніж минулоріч.

Станом на початок червня цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області зареєстровано 3243 платники податку на додану вартість. Значна частка суб’єктів господарювання, які є платниками цього платежу, юридичні особи – 2736, а також 507 фізичних осіб.

Варто зауважити, що порівняно з січнем-травнем минулого року фактична кількість платників податку на додану вартість зросла на 82 особи: плюс 31 юрособа та 51 підприємець.

 

Щоб не прогледіти повідомлення на сплату земельного податку

 

Державна податкова інспекція звертає увагу громадян, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Це передбачено п. 287.5 ст. 287 ПКУ.

Нагадаємо, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог ст.ст. 285-287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Скарга зупиняє виконання платником грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абзац перший п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Посеред року позбулися нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення: коли припинити подання декларації екологічного податку

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1-6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, при передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Майже 22 млн грн податкового боргу сплатили до бюджету підприємства Тернопільщини

 

Станом на початок червня 346 підприємств області зменшили свій податковий борг у розмірі 21,9 млн гривень. При цьому 216 суб’єктів підприємництва сплатили усю заборгованість на суму 12 млн гривень.

За рахунок сплати податкового боргу протягом 5 місяців до бюджету спрямовано 18,3 млн грн, що на 8,6 млн грн більше, ніж торік. Зокрема, до державного бюджету залучено 8,5 млн грн, а це на 1,1 млн грн більше, ніж за 5 місяців 2020 року.

Упродовж січня-травня цього року податківці спрямували до суду 54 звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 17,1 млн гривень. З них 31 звернення на суму 7,6 млн гривень суд задовольнив. Ще 101 позов на суму податкового боргу 4,3 млн грн подано щодо стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби.

Від реалізації безхазяйного майна з початку року зведений бюджет отримав 185 тис. гривень. Зокрема, 111 тис. грн склали надходження до державного бюджету, а 74 тис. гривень – до місцевих скарбниць.

Застосування РРО: від обліку до штрафу

 

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Нагадуємо, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються єдинниками 1 групи.

З 01.01.2021 р. до 01.01.2022 р. РРО (ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку 2-4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльностікрім декількох обмежень, зокрема, реалізації технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних, побутових виробів.

При перевищенні доходу єдинниками 2-4 групи у 2021 році у сумі 1320000 грн застосування РРО (ПРРО) є обов’язковим, незалежно від виду діяльності.

Хто, де та за яких умов застосовує РРО (ПРРО)? Як зареєструвати та внести зміни до РРО, ПРРО, КОРО, РК? Як уникнути помилок та не допустити штрафу? На цю актуальну тему нещодавно заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Валецький під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами.

Найбільш актуальні питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: Плануємо відкрити декілька торгових точок: чи треба застосовувати РРО (ПРРО) на усіх чи лише тих, де є законодавчі вимоги для застосування?

Роман Валецький: Якщо здійснюється реалізація продукції, продаж якої зобов’язано проводити через РРО чи ПРРО, лише в одній із господарських одиниць, то треба проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Питання: Як правильно провести розрахункову операцію через РРО, коли покупець здійснює авансову оплату через мережу Інтернет (із застосуванням платіжної картки), а остаточний розрахунок буде під час отримання товару на поштовому відділенні?

Роман Валецький: Якщо покупець здійснює часткову оплату за товар через мережу Інтернет (із застосуванням платіжних карт), а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні, то суб’єкт господарювання – продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки із зазначенням форми оплати, суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».

Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата» складається в поштовому відправленні.

При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.

 

Питання: Чи потрібно кредитним спілкам застосовувати РРО (ПРОО) при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам?

Роман Валецький: Кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів.

РРО (ПРРО) не застосовується при здійсненні розрахунків виключно через банківські установи.

 

Питання: Яким документом має підтвердити підприємець продаж товару покупцю, якщо застосування РРО (ПРРО) не застосовується?

Роман Валецький: Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО (ПРРО), зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

При ненаданні на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

 

Питання: Чи передбачено застосування РРО фізичною особою, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Роман Валецький: Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

 

Питання: Під час фактичної перевірки встановлено відсутність документів, що підтверджують облік та походження товару. Яка відповідальність для суб’єкта господарювання?

Роман Валецький: За дане порушення передбачено відповідальність згідно з п.12 ст.3 Закону №265 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Та застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень) та 1020 гривень за неведення обліку.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь