Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

03.06.2021-10.06.2021

Дата: 16.06.2021 07:58
Кількість переглядів: 195

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного товару: відповідальність

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання при проведенні розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Але, при встановленні в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням №13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

 

 

 

Коли оренда є послугою

Державна податкова інспекція  нагадує, що відповідно до абзацу першого п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Частиною першою ст. 901 глави 63 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п. п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Отже, оренда з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 ПКУ є послугою.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Аби спрощенці першої-третьої груп не погубили первинні документи

 

Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців»» (далі – Закон № 786) зокрема, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з 1 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01.01.2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань з податків і зборів – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  

Внесок Тернопільщини до держбюджету перевищив 1,8 млрд грн податкових платежів

 

Понад 1 млрд 846,9 млн грн податків спрямували до Державного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-травня 2021 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС в області Михайло Яцина. «Індикативні показники виконано на 105,8 відсотка. Відтак казна нашої країни додатково отримала від Тернопільського краю 101,8 млн гривень», – деталізував посадовець.

«Попри випробування коронакризою та невтішні наші сподівання, оскільки бізнес переживає труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єкти підприємництва нашої області все ж дотрималися принципу повноти сплати податків та проявили свою соціально відповідальну позицію. Отож маємо такий результат», ­ наголосив Михайло Яцина.

Він зазначив, що приріст цьогорічних надходжень до п’яти місяців минулого року склав 48,7 відсотка або плюс 604,5 млн гривень.

У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 923,4 млн грн, податку на прибуток підприємств – 200,9 млн грн та акцизного податку – 10,3 млн гривень. А це відповідно на 365,7 млн грн, 58,9 млн грн та 3,6 млн грн більше, ніж торік.

Загалом цьогоріч внесок платників нашого краю до зведеного бюджету склав 3 млрд 904,7 млн гривень. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 34,9 відсотка або плюс 2 млрд 893,7 млн гривень.

 

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного товару: відповідальність

 

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання при проведенні розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Але, при встановленні в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням №13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

 

 

 

 

Коли оренда є послугою

Державна податкова інспекція  нагадує, що відповідно до абзацу першого п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Частиною першою ст. 901 глави 63 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п. п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Отже, оренда з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 ПКУ є послугою.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Аби спрощенці першої-третьої груп не погубили первинні документи

 

Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців»» (далі – Закон № 786) зокрема, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з 1 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01.01.2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань з податків і зборів – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

  

Внесок Тернопільщини до держбюджету перевищив 1,8 млрд грн податкових платежів

 

Понад 1 млрд 846,9 млн грн податків спрямували до Державного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-травня 2021 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС в області Михайло Яцина. «Індикативні показники виконано на 105,8 відсотка. Відтак казна нашої країни додатково отримала від Тернопільського краю 101,8 млн гривень», – деталізував посадовець.

«Попри випробування коронакризою та невтішні наші сподівання, оскільки бізнес переживає труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єкти підприємництва нашої області все ж дотрималися принципу повноти сплати податків та проявили свою соціально відповідальну позицію. Отож маємо такий результат», ­ наголосив Михайло Яцина.

Він зазначив, що приріст цьогорічних надходжень до п’яти місяців минулого року склав 48,7 відсотка або плюс 604,5 млн гривень.

У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 923,4 млн грн, податку на прибуток підприємств – 200,9 млн грн та акцизного податку – 10,3 млн гривень. А це відповідно на 365,7 млн грн, 58,9 млн грн та 3,6 млн грн більше, ніж торік.

Загалом цьогоріч внесок платників нашого краю до зведеного бюджету склав 3 млрд 904,7 млн гривень. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 34,9 відсотка або плюс 2 млрд 893,7 млн гривень.

 

Загальна система оподаткування та застосування РРО/ПРРО

 

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону №265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8-11, 15, 19-21, 24-26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Операції ЗЕД дозволені юрособі – платнику єдиного податку за певних умов

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.

Підпунктом 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищенаведене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Електронний кабінет і для реєстрації спрощенця

 

Державна податкова інспекція  нагадує, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

При переході фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції №2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Роботодавці Тернопільщини сплатили майже 1,9 млрд грн єдиного внеску

Плюс 18,9 відсотка до очікуваних надходжень – такий результат сплати єдиного внеску роботодавцями Тернопільщини у травні цього року. Відтак до бюджету додатково надійшло 60,5 млн грн цього платежу. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «На соціальні гарантії роботодавці нашого краю спрямували 381,2 млн грн платежу у травні, що на 100 млн грн або 35 відсотків більше, ніж минулого року», – додав він.

Загалом упродовж січня-травня 2021 року від Тернопільщини надійшло 1 млрд 889 млн грн єдиного внеску. «Додатково державна скарбниця отримала 261,7 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 16,1 відсотка. Приріст платежу до пяти місяців минулого року склав 377,6 млн грн або плюс 25 відсотків», – розповів очільник податкової служби краю.

Нагадаємо, що єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань.

 

Єдиний рахунок: аби платежі не потрапили до нез’ясованих сум

Державна податкова інспекція нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок №847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку №847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва можна уточнити разом з декларацією

 

Відповідно до п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Формою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок), не передбачено його подання з уточненими показниками.

Проте електронний формат Розрахунку передбачає встановлення статусу Розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий».

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Відповідно до затвердженої форми Декларації, Розрахунок (юридичні особи) є невід’ємною частиною податкової декларації, надається відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (примітка 16 до форми податкової декларації).

Отже, подання уточнюючого Розрахунку окремо від Декларації не передбачено.

Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки, що міститься у раніше поданому Розрахунку, може заповнити та подати уточнюючий Розрахунок (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючої Декларації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Купили майно у юрособи: що варто пам’ятати про ПДФО

 

Державна податкова служба інформує, що відповідно до п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється ст.ст. 172 та 173 ПКУ.

Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Територіальні громади Тернопільщини отримали понад 2 млрд грн податкових платежів

 

«Упродовж січня-травня 2021 року до місцевих бюджетів Тернопілля надійшло 2 млрд 57,8 млн грн податкових платежів. Це «плюс» до аналогічного минулорічного періоду 24,6 відсотка або 406,5 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

За його словами, серед основних джерел, які наповнюють скарбниці територіальних громад Тернопільщини, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю. «Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб цьогоріч склали 1 млрд 388,8 млн грн, що на 25,6% або 282,8 млн грн більше, ніж у січні-травні 2020 року», – деталізував головний податківець краю.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, субєкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів понад 337,5 млн грн, що більше на 12,1% або плюс 36,4 млн грн, ніж минулоріч.

До місцевих скарбниць також спрямували 154,7 млн грн плати за землю, 50,4 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 45,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

«Збільшення надходжень до бюджетів тероб’єднань – результат продуктивної спільної роботи податківців, лідерів громад та бізнесу», – підсумував Михайло Яцина.

Як анулювати реєстрацію витратомірів-лічильників чи рівнемірів-лічильників

 

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).

Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891 (далі – Порядок № 891), реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в п. п. 1-4, 6 п. 5 Порядку №891.

Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944.

Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається залежно від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.

Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).

При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

Надання ритуальних послуг: коли застосовувати РРО/ПРРО

 

Державна податкова інспекція  інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова №1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік №1336).

Згідно з п. 21 Переліку №1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

Пунктом 2 Постанови №1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку №1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

Коли повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість можна змінити

 

Підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також ст. 1 3акону України вiд 2 лютого 1996 pоку №393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон №393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

При виявленні розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу відповідно до вимог Закону №393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

Для українського війська Тернопільщина перерахувала майже 135 млн грн «патріотичного» збору

 

Упродовж п’яти місяців 2021 року платники податків Тернопільської області на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 134 млн 860,4 тис. грн військового збору. «Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження цього платежу зросли на 24 млн 442,2 тис. грн або плюс 22,1 відсотка. Додатково ж від наших краян військо отримало 1,3 млн грн, оскільки індикативні показники виконано на 101 відсоток», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Так, у травні цього року жителі області сплатили 28 млн 313,2 тис. грн «патріотичного» платежу. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії від них зросли на 7,3 млн грн порівняно з минулим роком та на 1,3 млн грн більше, ніж очкувалося.

«Вважаю за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо. Відтак кожен, хто легалізовує свої доходи, чесно декларує їх та офіційно працює, долучається до фінансового забезпечення нашого війська», – наголосив Михайло Яцина. 

 

 

 

ФОП боргує: як «попрощатися» з єдиним податком

 

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Підпунктом 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.

Отже, якщо у фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку (першої-третьої груп) (далі – ФОП) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 1 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 1 число місяця.

Якщо у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Реалізовано підакцизний товар через РРО/ПРРО з невірним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД

 

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 11 ст. 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення №13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7 фіскального чека).

Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Разом з тим, ст. 26 Закону №265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через РРО та/або з ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п. 7 ст. 17 Закону №265 – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Незалежна професійна діяльність: перелік документів для електронного ключа

 

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та бажає отримати електронні довірчі послуги у Надавача разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.

Водночас повідомляємо, що при виникненні питань стосовно отримання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, електронних довірчих послуг можна звернутись до пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації), номери телефонів яких розміщені на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням: Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На потреби громад Тернопільщини надійшло 886 тис. грн транспортного податку

 

Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-травня власники елітних авто Тернопільщини спрямували до скарбниць територіальних громад 886 тис. грн транспортного податку. Бюджети додатково отримали 179,4 тис. грн цього платежу. Адже сплата перевищила очікувані надходження на 25,4 відсотка.

При цьому 702,8 тис. грн надходжень сплатили юридичні особи. Плюс до очікуваних складає 35,3 відсотка. Фізособи упродовж пяти місяців 2021 року сплатили 183,2 тис. грн цього майнового платежу.

Нагадаємо, що у січні-квітні цього року власники елітних автівок для територіальних громад краю сплатили 819,7 тис. грн транспортного податку. Додаткові надходження цього платежу склали 113,1 тис. грн, оскільки сплата перевищила очікування на 16 відсотків.

Варто мати на увазі, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з дати випуску яких минуло не більше п’яти років та їхня середньоринкова вартість перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, тобто 2 млн 250 тис. грн – у 2021 році. Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2021 році, становить — 246.

 

Фінансова звітність та аудиторський звіт до контролерів – через Електронний кабінет

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 (далі – Порядок №419).

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 №729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Таким чином, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

- річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

- аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування ПДВ при постачанні конфіскованого майна

ДПС України нещодавно надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством, є платником ПДВ (пункт 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).

Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку, є платником акцизного податку.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з огляду на базу оподаткування, визначену відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ) або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

- конфіскації майна (передачі майна від особи, в якої його конфісковано, у власність держави);

- безоплатної передачі конфіскованого майна від особи, що здійснює його безоплатну передачу, до державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з постачання (продажу) конфіскованого майна іншим фізичним та юридичним особам є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Додатково слід зазначити, що для операцій з постачання (продажу) конфіскованого майна виключень з числа об’єктів оподаткування та податкових пільг з ПДВ не передбачено.

Оскільки конфісковане майно належить державі, то держава здійснює делегування функцій щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, які виникають у зв’язку з реалізацією належного їй майна, особі, якій делеговано право здійснювати постачання (продаж) такого майна.

Отже, особа, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна, повинна виконувати усі обов’язки, передбачені ПКУ для платника ПДВ, здійснюючи такі операції.

Більш детально про податкові наслідки з ПДВ: в особи (платника ПДВ), майно в якої було конфісковано; в особи, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна (у тому числі органів державної виконавчої служби, які самостійно реалізують конфісковане майно); в особи, яка придбала конфісковане майно (за умови, що така особа є зареєстрована як платник ПДВ), йдеться у листі ДПС України від 03.06.2021 №12825/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75613.html.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Виправляємо помилки при нарахуванні єдиного внеску

 

Державна податкова інспекція нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп подають вперше податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.

Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) може виправити показники сум нарахованого доходу та сум нарахованого єдиного внеску, при виправленні самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатку 1 з типом форми «Уточнююча».

При цьому в Додатку 1 обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються вірні показники з врахуванням виявлених помилок, за період визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатку 1, в якому:

- у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розд. 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;

- у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9;

- у рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);

- у рядку 4 – сума зменшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 < рядка 1);

- у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». При цьому, сума пені нараховується з розрахунку 0,1 відс. своєчасно не сплачених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

Слід зазначити, що платник єдиного внеску може визначити зобов’язання із сплати єдиного внеску у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди, починаючи з 2021 року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали майже 1,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

 

Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Сплачуючи його, наші краяни дбають про добробут територіальних громад.

Упродовж січня-травня 2021 року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів 1 млрд 856,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 374,4 млн грн або плюс 25,3 відсотка», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 1 млрд 388,8 млн гривень. До державного бюджету платники перерахували 468,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При цьому сплата перевищила очікувані надходження на 8,4 млн грн та 25,4 млн грн відповідно.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає суттєве місце і є основним джерелом їх зростання», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь