Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

01.06.2021-02.06.2021

Дата: 02.06.2021 08:48
Кількість переглядів: 508

 

Чи проводять документальну позапланову перевірку підприємця при припиненні підприємницької діяльності

Право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, п. 78.2 ст. 78 ПКУ вказує, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.

Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Право проводити у фізичних осіб – підприємців документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску контролюючі органи використовують відповідно до положень ст. 13 Закону №2464. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.

Разом з тим, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Отже, при наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Також згідно з абзацом другим п. п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності, фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Подання звітності та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

 

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води.

Водночас платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927).

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води.

Коли вирішили припинити незалежну професійну діяльність

 

Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, в контролюючому органі проводиться у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65 та ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1162) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п. п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку №1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – заява за ф. №8-ОПП).

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу у разі припинення реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному ПКУ.

Пунктом 11.12 розд. XI Порядку №1588 визначено, що платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою №12-ОПП (далі – довідка за ф. №12-ОПП), наведена у додатку 16 до Порядку №1588. З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку №1162 при прийнятті особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ (далі – заява за ф. №7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку №1162 та відомості (витяг) з відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за ф. №7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку №1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку №1588. У такому разі датою подання заяви за ф. №7-ЄСВ вважається дата, що відповідає даті подання заяви за ф. № 8-ОПП згідно з Порядком №1588.

Контролюючий орган, отримавши заяву за формою №7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Пунктом 6 розд. V Порядку № 1162 визначено, що після зняття з обліку, особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку №1162.

Коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Малий бізнес Тернопільщини спрямував до місцевого бюджету понад 268 млн грн єдиного податку

 

Упродовж січня-квітня 2021 року платники Тернопільщини, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, перерахували на потреби місцевих громад 268 млн 277,7 тис. грн єдиного податку. Про це повідомив  начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

У розрізі платників єдиного податку попереду, як зазвичай, фізичні особи. За звітний період вони сплатили понад 184,8 млн грн, юридичні особи-спрощенці – 36,6 млн грн, решта суми надійшла від платників єдиного податку 4 групи – 46,7 млн гривень.

Станом на початок травня на обліку в контролюючих органах області перебуває 32 273 платника єдиного податку, з яких 28 522 фізичних осіб-підприємців та 3 751 юридична особа.

Як відмітив Михайло Яцина, єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів, а отже платники, які його сплачують, спрямовують кошти на розвиток свого регіону, забезпечуючи цим вчасне фінансування органами місцевого самоврядування регіональних програм та виконання зобов’язань місцевої влади перед своїми мешканцями.

Актуальні питання платників: аби не проґавити зміни

 

Днями заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій під час Інтернет-конференції надав відповіді на актуальні та проблемні питання платників.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: На сьогодні прийнято Закон України від 2 березня 2021 року №1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні». Які саме преференції пропонує законодавець для платника?

Сергій Бабій: Так, Закон України №1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» набрав чинності 28 березня 2021 року. Ним встановлюються тимчасові, до 1 січня 2035 року, податкові преференції суб’єктам господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в рамках виконання спеціального інвестиційного договору.

Право на податкові преференції, передбачені законом, є для сплати податку на прибуток підприємств, також преференції можуть встановлювати органи місцевого самоврядування в частині плати за землю за земельні ділянки, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів та у звільненні від податку на додану вартість.

Більш детальніше про податкові преференції можна ознайомитися у Інформаційному листі №21 за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/372/470234/InfoList21.pdf.

 

Питання: Чого податкова не повідомляє про борг громадян? Виявилося, що вже набігла велика сума, яку за три останні роки сплатити буде проблемно.

Сергій Бабій:. Податковий орган дає можливість звіритися зі сплати податків. Адже така процедура дасть можливість платникам переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності – запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом громадяни можуть у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової служби: у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної  частини Електронного кабінету.

Сергій Бабій: А ви не змінювали протягом останніх років своїх особистих даних?

Питання: Якщо мова йде про місце проживання, то так.

Сергій Бабій: Зауважу, якщо фізична особа – платник податків змінив особисті реєстраційні дані, наприклад: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма №5 ДР)  або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5ДРП).

Без оновлення своїх особистих даних фізична особа – платник податків надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності, позбавляє себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового боргу, що призведе до подальшого нарахування штрафних санкцій.

 

Питання: Як можна повідомити податковий орган про продаж підробленого алкоголю?

Сергій Бабій: Громадяни, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію підакцизної продукції з порушенням вимог діючого законодавства (реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів: без застосування реєстратора розрахункових операцій, за відсутності марок акцизного податку, за цінами нижче ринкової та з ознаками фальсифікації тощо)  повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) або за телефоном «Гарячої лінії ДПС» 0800 501 007 та (044) 272 62 55.

З метою всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо у зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

 

Питання: Хоче товариство здійснювати сплату податків за єдиним рахунком, що для цього треба?

Сергій Бабій:. Розрахуватись з бюджетом та фондами можливо одним платіжним документом на загальну суму.

Нагадуємо, що через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів  єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

 

Питання: Подали заяву на реєстрацію програмного РРО, отримали квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним» вказана нами у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП.

Сергій Бабій: При отриманні суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. №1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 

Частина будівлі промисловості надана в оренду: чи сплачувати податок на нерухомість

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до п. п. «є» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, з об’єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змінами, внесеними до ПКУ Законом №466) суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

Програмні РРО найчастіше використовують бізнесмени Тернополя

 

Суб’єкти господарювання Тернопільщини у своїй діяльності використовували 4197 реєстраторів розрахункових операцій упродовж січня-квітня цього року. При цьому 2276 приватних підприємців застосовували 2844 одиниці касової техніки, 485 юридичних осіб – 1353. У квітні субєкти господарювання зареєстрували 75 РРО, а скасували лише один.

Поступово зростає кількість користувачів програмних рішень. Адже на початок травня 2021 року представники бізнесу зареєстрували 489 програмних РРО і скасували 22.

Лідером, де субєкти підприємництва активно застосовують новітні рішення, є місто Тернопіль, де зареєстровано 233 ПРРО. Ще 51 такий прогресивний вид касового обліку зареєстрували у Тернопільському районі. Платники Заліщиччини, Кременеччини та Чортківщини використовують по 21 ПРРО.

Лише у квітні в податковій службі краю зареєстрували 45 програмних РРО, оскільки суб’єкти підприємництва надали їм перевагу над класичними.

 

Маєте нерухомість? ДПС запрошує звірити наявні об’єкти оподаткування

 

Державна податкова інспекція звертає увагу, що усі платники податків зобов’язані повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через форму 20-ОПП. Такі норми передбачені пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588).

Подаючи повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, до електронних баз податкової вноситься інформація про наявність основних засобів на підприємстві (офісних, складських та інших приміщень, обладнання, транспорту, земельних ділянок тощо).

У повідомленні надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Інформаційні дані форми №20-ОПП використовуються платниками податків та контролюючими органами під час реєстрації акцизних складів та реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Як це зробити

Інформацію щодо зареєстрованих об’єктів оподаткування можна переглянути в приватній частині сервісу Державної податкової служби України «Електронний кабінет» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua «Електронний кабінет платника податків – Облікові дані платника – Відомості про об’єкти оподаткування».

Якщо за результатами інвентаризації інформації, що міститься в облікових даних платника податків про об’єкти оподаткування, встановлено, що необхідне оновлення інформації (наприклад, форму №20-ОПП ви подавали, але дуже давно, і місцезнаходження об’єкта оподаткування не містить відомостей про адміністративну одиницю відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування), платнику податків до контролюючого органу за основним місцем обліку необхідно подати повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

При відсутності будь-якої інформації в облікових даних платника податків про об’єкти оподаткування необхідно подати повідомлення за ф. №20-ОПП з  інформацією про всі наявні об’єкт оподаткування.

Загальні правила заповнення розділу 3 повідомлення форми № 20-ОПП

Відомості про об’єкти оподаткування платника податків Повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються наступним чином:

  • при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

  • при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

  • 1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

  • 3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

  • 6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При зміні призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація про такий об’єкт оподаткування надається в повідомленні двома рядками:

  • в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»),

  • у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС.

З рекомендованим довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитися на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України: http://tax.gov.ua → Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Типи об’єктів оподаткування. 

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити при наявності) заповнюється, якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад, для офісу ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 37800001, де 378 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий платником.

При зміні місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається:

  • 1 – будується/готується до введення в експлуатацію;

  • 2 – експлуатується;

  • 3 – тимчасово не експлуатується;

  • 5 – непридатний до експлуатації;

  • 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику;

  • 7 – зміна призначення/перепрофілювання;

  • 8 – орендується;

  • 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається:

  • 1 – право власності;

  • 2 – право володіння;

  • 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій);

  • 4 – право господарського відання;

  • 5 – право оперативного управління;

  • 6 – право постійного користування;

  • 7 – право довгострокового користування або оренди;

  • 8 – право короткострокового користування, оренди або найму;

  • 9 – іпотека;

  • 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування в цьому органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП не заповнюється.

Зауважте, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП (ідентифікатор форми J/F 1312002) засобами електронного зв’язку, в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання повідомлення за ф.№20-ОПП.

Усну консультацію, щодо заповнення повідомлення за формою №20-ОПП платники податків можуть отримати, звернувшись у Центр обслуговування платників за місцем реєстрації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 

Декларація з ПДВ: відображення товарів, митна вартість яких до 150 євро

 

Відповідно до п. п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.

Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою, ставкою 7 відс. та зі ставкою 14 відс. (відповідно).

Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку №21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п. п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 розд. V ПКУ. У рядку 2.2 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування відповідно до розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ та міжнародних договорів (угод).

Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1 та 2.2 декларації такі операції не підлягають.

Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатка 5 (Д5).

Отже, в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 5 (Д5).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь