25.05.2021-31.05.2021
Повернення частини витрат, сплачених за договорами довгострокового страхування життя
Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 = 2940 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 х 50 відс.=1470 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п. п. «а» п. п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн (2940 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7350 грн (2940 грн х 5 місяців х 50 відсотків).
Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п. п. «а» та «б» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Несплата податку з вини банку
Згідно з абзацами першим та другим п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом №2346, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених ПКУ.
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує штрафи в розмірах, встановлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
Пунктом 129.7 ст. 129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених ст.ст. 124 і 125 прим. 1 ПКУ).
Поряд з цим, п. п. 129.9.4 п. 129.9 ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи учасника платіжної системи, еквайрія.
Таким чином, у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку (крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене) суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. При цьому такий суб’єкт господарювання звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Земельне уточнення для юрособи
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Особливості моніторингу ризиків з ПДВ
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальниця управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Волошинович під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувалася із додзвонювачами про ризики у ПДВ.
Питань, пов’язаних з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування, чимало. Платників цікавить не лише сам процес розблокування, але й маневри щодо його уникнення. Сьогодні надамо відповіді на запитання, що виникають найчастіше. Сподіваємося, вони допоможуть платникам визначитися і впоратися з блокуванням.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладних по реальних господарських операціях. Чому це відбувається?
Наталія Волошинович: Так, дійсно мають місце такі випадки. Це зумовлене тим, що критерії ризиковості господарської операції визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. Для прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладних підприємствам, які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання товари, а в структурі постачання – послуги, тобто спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.
Питання: Що робити платнику, щоб усунути чинники для забезпечення нормальної господарської роботи, адже дуже часто через блокування податкових накладних виникають проблеми в розрахунках з контрагентами?
Наталія Волошинович: Для уникнення призупинення реєстрації податкових накладних Постановою Кабміну №1165 передбачений такий механізм, як подання платником ПДВ Таблиці даних платника податку, в якому зазначаються коди УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг, які підприємством на постійній основі придбаваються/постачаються, з обов’язковим долученням відповідного пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність щодо реальності здійснення своєї господарської діяльності, забезпеченості необхідними обсягами майнових, трудових ресурсів, технологічним обладнанням і т.д.
Після розгляду такої Таблиці даних платника і відсутності податкових ризиків Комісією податкового органу приймається рішення про її врахування, і в подальшому реєстрація податкових накладних щодо реалізації товарів/послуг по зазначених у Таблиці даних кодах УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг не призупиняється.
Питання: Який термін прийняття рішення по Таблиці даних платника?
Наталія Волошинович: Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Питання: Подано Таблицю даних і вона органом ДПС не врахована, які подальші наші дії?
Наталія Волошинович: Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.
Питання: Через, які причини Комісія приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування?
Наталія Волошинович: Комісія ГУ ДПС приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 1212.2019 №520;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Питання: Чи є календарне обмеження у поданні пояснення та копій документів для розблокування податкової накладної?
Наталія Волошинович: Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Нагадаю, що письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС виключно в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Питання: Чи блокується реєстрація податкових накладних с/г виробникам, адже такі випадки були дуже часті?
Наталія Волошинович: Так, реєстрація призупиняється, але випадків таких значно менше, ніж у попередніх роках, оскільки переважна більшість с/г підприємств подали Таблиці даних платника податку, які Комісією ГУ ДПС враховано. У поточному році в структурі розглянутих повідомлень для розблокування податкових накладних на с/г підприємства припадає біля 20%, це при тому, що значна кількість повідомлень подана до накладних попереднього року. В даний час блокується реєстрація податкових накладних дрібним с/г товаровиробникам, з площею с/г угідь до 200 га, оскільки по них не спрацьовує критерій позитивної податкової історії по цьому показнику (має бути не менше 200 га).
Землевласники та орендарі спрямували для територіальних громад Тернопільщини майже 121,1 мільйонів гривень
Суттєву частку у надходженнях місцевих податків і зборів Тернопільщини складає плата за землю. Так, упродовж січня-квітня 2021 року власники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів краю 121,1 млн грн плати за землю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 7,8 відсотка або на 8,8 млн грн більше.
Зокрема, 107,6 млн грн земельної плати спрямували юридичні особи для тероб’єднань Тернопільщини. Приріст надходжень до січня-квітня минулого року склав 10,6 відсотка або 10,3 млн грн платежу. Фізособи сплатили з початку цього року 13,5 млн грн плати за землю.
Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Реалізація ліків з РРО/ПРРО
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.
Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Разом з тим, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села при перевищенні встановленого п. 2 Постанови №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн).
При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим при здійсненні реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Подання звітності з єдиного податку фізичними особами-підприємцями
Державна податкова інспекція повідомляє, що ДПС України з метою забезпечення ефективності адміністрування єдиного податку з фізичних осіб інформує про те, що підприємці – платники єдиного податку при зміні податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подають Податкову декларацію платника єдиного податку за новою податковою адресою (основним місцем обліку) відповідно до п.296.4 ст. 296 Податкового кодексу України.
При цьому сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем реєстрації (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України.
Більш детально про оновлену звітність та порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого йдеться у листі ДПС України від 13.05.2021 №10936/7/99-00-04-02-03-07 за посиланням https://tr.tax.gov.ua/data/material/000/303/391007/10936.pdf.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ліцензія на пальне: чи можна отримати на пересувний транспортний засіб?
Порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, зокрема, на оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481).
Відповідно до ст. 1 Закону №481:
- оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
- роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
- місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
- місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Згідно із ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), не може отримати ліцензію на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним на пересувний транспортний засіб.
Ліцензія на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним видається суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне місце оптової чи роздрібної торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Забороняється торгівля нафтопродуктами на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах безпосередньо з автоцистерн.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Майже 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб сплатили жителі Тернопільщини
Упродовж січня-квітня 2021 року платники податків Тернопільщини сплатили до бюджетів 1 млрд 463,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб. «Із загальної суми до державної скарбниці надійшло майже 369,1 млн гривень. Територіальні громади отримали з початку цього року 1 млрд 94,6 млн гривень», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Він додав, що у квітні жителі краю зі своїх доходів сплатили 7,3 млн грн податку на доходи, з яких 5,4 млн грн спрямували до місцевих бюджетів, а 1,9 млн грн – до державного.
Якщо аналізувати у розрізі районів, то найбільше сплатили платники Тернопільського району – 1 млрд 46,5 млн гривень. Варто зауважити, що до місцевого бюджету надійшло 781,7 млн грн із цієї суми. Жителі Чортківського району перерахували до бюджетів 299,2 млн грн, а Кременецького – 118,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При цьому бюджети громад поповнилися відповідно 224,3 млн грн та 88,5 млн грн податкового платежу.
Як зазначив начальник ГУ ДПС в області Михайло Яцина, податок на доходи фізичних осіб є основою бюджетів територіальних громад. «Справляється цей платіж із офіційних доходів наших краян, а спрямовується на покращення соціально-культурної сфери, інфраструктури населених пунктів. Тобто фактично ті громадяни, які офіційно працюють, декларують свої доходи, роблять суттєвий внесок у розвиток рідних сіл, селищ та містечок. Сподіваюся, що жителі нашого краю, суб’єкти господарювання й надалі залишатимуться свідомими та відповідальними щодо сплати податків та наповнення бюджетів», – підсумував головний податківець Тернопільщини.
Під видом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» можна надавати послуги манікюру, педикюру, візажу
Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На судове оскарження – 1095 днів
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.
Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).
Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли кредитним спілкам застосовувати РРО/ПРРО
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 9 Закону №265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону №2664).
Враховуючи викладене, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО відповідно до вимог Закону №265.
Водночас РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Податок на нерухоме майно додав місцевим бюджетам Тернопільщини 45,8 мільйонів гривень
На Тернопільщині за 4 місяці 2021 року до місцевих бюджетів надійшло 45 млн 784,5 тис. гривень податку на нерухоме майно. За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петра Якимчука, це на 8,8 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Зокрема, юридичні особи сплатили майже 42,7 млн грн, фізичні особи – власники нерухомості, перерахували 3,1 млн грн цього податку.
Нагадаємо, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.
При цьому пільгові розміри майна для фізичних осіб, на які не застосовується ставка податку, становлять для квартири чи декількох квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Водночас пільги з податку у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) для фізичних осіб не застосовуються: до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності); до об’єктів оподаткування, якщо їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів).
Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування.
Для оскарження декількох рішень ДПС – одна скарга
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:
- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
- найменування контролюючого органу;
- реквізити оскаржуваного рішення;
- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
- перелік документів, які додаються до скарги.
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Звірити розрахунки за податками можна за письмовою заявою
Державна податкова інспекція нагадує, що абзацами першим-другим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5) визначене, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Відповідно до п. 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 ІКП відкривається, зокрема:
- за місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, фізична особа – громадянин, яка не має кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами має звернутися з письмовою заявою до органу ДПС за місцем своєї реєстрації.
Орган ДПС за письмовою заявою фізичної особи – громадянина надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі.
Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Довідку про групу інвалідності надано не з першого дня місяця: як нараховувати ЄВ
Відповідно до ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відс. бази нарахування ЄВ.
Згідно з п. п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція №449), для платників ЄВ, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 (роботодавців), якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Абзацом восьмим п. 5 розд. ІІІ Інструкції №449 визначено, що нарахування роботодавцями – підприємствами, установами і організаціями, фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄВ у розмірі 8,41 відс. здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.
Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.
Роботодавець нараховує ЄВ на фактично нарахований дохід:
- до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 відсотка;
- з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 відсотка.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Місцеві скарбниці Тернопільщини отримали майже 820 млн гривень транспортного податку
Власники елітних автівок для територіальних громад Тернопільщини сплатили 819,7 тис. грн транспортного податку впродовж січня-квітня 2021 року. Додаткові надходження цього платежу склали 113,1 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 16 відсотків.
При цьому юридичні особи сплатили цьогоріч 663,5 тис. грн транспортного податку. Приріст до очікуваних надходжень від них склав 27,7 відсотка. Відтак громади отримали додатково 143,9 тис. грн платежу. Громадяни – власники автомобілів класу «люкс» перерахували 156,1 тис. грн податку.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 2 млн 250 тис. грн, у 2020 році – 1 млн 771 тис. 125 грн).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Сплачується платіж за місцем реєстрації платника податку, вказаною в реєстраційних документах на автомобіль, та зараховується до місцевих бюджетів.
Про встановлені місцеві податки та збори розповість вебпортал ДПС
Державна податкова інспекція повідомляє, що відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, зокрема, належать:
- встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
- прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».
Поряд з цим платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої розташовані об’єкти оподаткування.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
При закритті підприємця можна повернути переплату з ЄВ
Органи Державної податкової служби (далі – ДПС) при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6.
Повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.
Відповідно до п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати ЄВ та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК).
Пунктом 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати ЄВ, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум ЄВ або боргу (недоїмки) з ЄВ, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника ЄВ з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти ЄВ (при відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄВ на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Довідка про відсутність заборгованості з QR-кодом
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 (далі – Порядок №733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), відповідно до абзацу другого п. 5 Порядку №733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733 (абзац перший п. 3 Порядку №733).
Заява подається платником (на його вибір), зокрема, в електронній формі – на адресу державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Електронні форми Заяви за ідентифікатором форми J1300305 (для юридичних осіб) і F1300305 (для фізичних осіб) (далі – Заява за ідентифікатором форми J/F 1300305) та Довідки за ідентифікатором форми J1400305 (для юридичних осіб) та F1400305 (для фізичних осіб) (далі – Довідка за ідентифікатором форми J/F 1400305) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).
Електронну форму Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305 платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, яка при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.
Електронна форма Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305, яку платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.
Довідку, яка містить QR-код для здійснення автентифікації інформації, платник податків самостійно може завантажити через Електронний кабінет, в підрозділі «Довідка про відсутність заборгованості» розділу «Реєстри». Для цього необхідно:
- заповнити рядки: код ЄДРПОУ/РНОКПП, де зазначають ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП (індивідуальний податковий номер) фізичної особи, залежно від того, хто отримував Довідку; номер, що є номером Довідки; дата, що є датою видачі Довідки;
- натиснути кнопку «Пошук» (після цього внизу сторінки з’явиться відповідна електронна Довідка, яка містить QR-код);
- натиснути кнопку «Скачати» (після чого Довідка завантажиться та її можна роздрукувати).
Роздрукована Довідка може бути подана за місцем вимоги, оскільки достовірність її підтверджується спеціальним QR-кодом.
За QR-кодом Довідки, зісканувавши його, автоматично здійснюється перехід на сторінку Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС, та перевіряється подана Довідка.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Жителі Тернопільщини заявили про отримання минулоріч понад 825 млн грн доходу
На 445,6 млн грн доходів більше, ніж торік задекларували громадяни Тернопільської області – такий результат деклараційної кампанії 2021 року. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук.
«Загальна сума задекларованого доходу складає 825,2 млн гривень. При цьому декларанти самостійно нарахували такі податкові зобов’язання: 20,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн грн військового збору. Порівняно з минулим роком плюс із податку на доходи склав 9,7 млн грн, а військового збору – 1,5 млн гривень», – констатував посадовець.
Відрадно, що 244 жителі нашого краю, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 29,5 млн грн доходу. Тоді, як торік таких було лише 18, а сума ними заявленого доходу складала 4,1 млн гривень.
«Найчастіше наші краяни повідомляли про збільшення статків за договорами спадщини чи дарування, а це 1311 осіб. Вони заявили про отримання 145,7 млн грн доходів», – розповів Петро Якимчук.
Ще 552 громадяни задекларували 65,9 млн грн доходу від продажу нерухомого, рухомого майна, а 301 особа – 24,9 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності. Здача майна у найм збагатила 269 наших краян, які задекларували 12,4 млн грн доходів. Про отримання інвестиційних прибутків на суму 12,6 млн грн зізналися 20 осіб.
