Стягнення коштів на утримання майна з безвідповідального співвласника
Власники майна зобов’язані утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, не завжди співвласники майна добросовісно і відповідально ставляться до свого обов’язку утримувати майно, ігноруючи оплату комунальних платежів та інших обов’язкових платежів. Зазвичай недобросовісні співвласники ухиляються від сплати комунальних платежів, і це становить додаткове фінансове навантаження на добросовісного власника. Оскільки, через загрозу відключення таких послуг він змушений одноосібно здійснювати комунальні платежі.
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Правило статті 360 Цивільного кодексу України застосовується незалежно від того, хто із співвласників виступив стороною за договірними зобов’язаннями щодо спільного майна, за умови що даний співвласник мав право укладати цей договір.
Отже, участь кожного співвласника у витратах пов’язаних з управлінням, утриманням та збереженням спільного майнапередбачає необхідність несення витрат, які є необхідними для підтримки спільного майна у належному стані.
Таким чином, кожен співвласник зобов’язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Відповідно до частини 1 статті 544 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Співвласник або співвласники, які зробили необхідні витрати на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника або співвласників їх відшкодування. Для предявлення відповідної вимоги, форма співвласності на нерухоме майно, у вигляді спільної сумісної чи часткової, не має значення.
Відповідно до частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, за загальним правилом, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Поряд з тим, частиною 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України встновлено виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Отже, позов про стягнення коштів на утримання майна з безвідповідального співласника має пред’являтись до суду за місцем знаходження такого нерухомого майна.
