Діяльність органів пробації в Україні
05 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про пробацію», який розроблений з урахуванням європейських стандартів пробації. Згідно даного закону пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
Мета діяльності органів пробації – забезпечення безпеки суспільства (громади) шляхом надання необхідної підтримки та допомоги клієнту пробації із залученням спеціалістів різних служб та організацій, надання суду інформації, що характеризує клієнта, а також здійснення нагляду і контролю, аби уникнути вчинення ним повторних правопорушень.
Службу пробації було створено у 2017 році шляхом реформування кримінально-виконавчої інспекції (КВІ), яка відповідала за виконання вироків, не пов’язаних із позбавленням волі. Ця служба здійснювала нагляд за особами, які скоїли правопорушення, щоб забезпечити виконання передбачених судом обов’язків. Тобто, заходи передбачали, передусім, покарання та контроль.
У 2018 році у складі Міністерства юстиції України було створено центральний орган управління діяльністю пробації – Державну установу «Центр пробації», що координує та здійснює нагляд за діяльністю 24 філій та 560 уповноважених органів з питань пробації по всій Україні.
У м. Тернополі та Тернопільській області функціонує філія Державної установи «Центр пробації» як відокремлений структурний підрозділ та 17 уповноважених органів з питань пробації (в усіх адміністративно-територіальних одиницях області та м. Тернополі).
Клієнтами пробації є: обвинувачені, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь; особи, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт; особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням; особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.
Як працює пробація?
1. Досудова пробація – надання суду інформації (досудової доповіді) про особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складання досудової доповіді).
2. Наглядова пробація – здійснення наглядових та соціально-виховних заходів для осіб, до яких застосовується пробація:
- контроль за поведінкою;
- нагляд за виконанням обов’язків;
- надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги;
- сприяння працевлаштуванню;
- залучення до навчання;
- участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності;
- проведення профілактичної роботи.
3. Пенітенціарна пробація – допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі:
- трудове та побутове влаштування за місцем проживання;
- сприяння в отриманні медичних послуг;
- допомога в адаптації до життя у громаді.
Пробаційні програми – спеціальні програми соціально-психологічного або психо-корекційного напряму, які суд зобов'язує пройти для того, щоб людина змінила свою прокримінальну поведінку, своє ставлення до оточуючих, свій внутрішній світ.
Затверджено 4 пробаційні програми для роботи з суб’єктами пробації:
- «Попередження вживання психоактивних речовин»,
- «Подолання агресивної поведінки»,
- «Зміна прокримінального мислення»,
- «Формування життєвих навичок».
До реалізації пробаційної програми у порядку, визначеному законодавством, можуть залучатися установи, організації, незалежно від форми власності, об'єднання громадян, окремі громадяни, які можуть надавати послуги, необхідні для реалізації пробаційних програм.
Реалізація кожної пробаційної програми передбачає: складання графіка, відвідування занять, дотримання певних правил поведінки при цьому, оцінку результатів та висновок про виконання пробаційної програми. Спільною метою пробаційних програм є досягнення позитивних змін у поведінці суб'єкта пробації.
Які переваги пробації?
Для держави в цілому:
- зниження злочинності та кількості ув’язнених осіб;
- позитивний економічний ефект: утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче (в 10-12 разів) для держави, ніж перебування особи на пробації;
- дотримання міжнародних стандартів та європейських цінностей.
Для суспільства:
- убезпечення громади від вчинення повторних злочинів;
- справедливе здійснення правосуддя: обрання покарання, необхідного і достатнього для виправлення.
Для особи, яка вчинила правопорушення:
- можливість змінитися без ізоляції від суспільства, підтримка на шляху до змін;
- збереження сімейних стосунків та зв’язків у громаді;
- збереження роботи та житла.
Пробація – цивілізований шлях роботи із правопорушниками, який довів свою ефективність в Європі з точки зору зорієнтованості на убезпечення суспільства та попередження вчинення повторних злочинів особами, які їх вже вчиняли.
Впровадження пробації в Україні – це не лише крок назустріч європейським стандартам роботи з правопорушниками, але й можливість виправлення правопорушників без ув’язнення.
Пробація – найпотужніший блок в кримінально-виконавчій системі. Кількість клієнтів пробації за чисельністю значно перевищує кількість осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Пробація державі обходиться в 10-12 разів дешевше, ніж ув’язнення.
Сьогодні в Україні на обліку пробації перебуває понад 65 тис. осіб, щороку на обліку проходить в середньому до 150 тис. осіб. 2/3 усіх засуджених судом потрапляють до органів пробації, а лише третина – до виправних установ закритого типу.