Безоплатна правова допомога інформує:
ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ДАЧНІ, САДОВІ БУДИНКИ
В людей нерідко постає питання: як зареєструвати право власності на садовий, дачний будинок, який раніше будувався на отриманих земельних ділянках садового (дачного) кооперативу без всіляких на те дозволів, а також без оформлення відповідного пакету документів?
Так, в середині червня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про зміну додатка 2 до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, в житлові будинки (№ 420 від 14 червня 2017 року). Даним додатком і затверджено нову форму звіту. Сам же порядок переоформлення садових або дачних будинків у жилі встановлений постановою Кабінет Міністрів України № 321 від 29 квітня 2015 року.
Якщо, право власності на такі об’єкти нерухомості офіційно не оформлено та не зареєстровано в реєстрі, в подальшому виникають проблеми при даруванні чи передачі у спадщину зазначених об’єктів, а також їх продажу, оскільки дана категорія відноситься до самочинно збудованих будівель. Тому, державою було надано можливість власникам таких будинків оформити право власності на них, шляхом державної реєстрації.
Садовий будинок – це будова літнього (сезонного) використання, що в питаннях норми забудови, інженерного устаткування та зовнішніх конструкцій не відповідає нормам житлового будинку.
Дачний будинок – це будинок, який використовується протягом року з метою позаміського відпочинку.
Порядок оформлення права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні дана процедура регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (зі змінами та доповненнями) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (зі змінами та доповненнями).
Якщо фізична особа являється членом садового чи дачного кооперативу, і в неї, в складі даного кооперативу, знаходиться будинок, але право власності на даний об’єкт нерухомості ще не зареєстровано, особа може звернутися до державного реєстратора з відповідним пакетом документів.
Слід знати, що пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплено, що для державної реєстрації права власності на садові, дачні будинки, які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року необхідно подавати:
1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна. З 2013 року виготовлення технічних паспортів здійснюють комунальні бюро технічної інвентаризації та приватні бюро технічної інвентаризації, а також сертифіковані державою техніки;
2) документ, що підтверджує присвоєння будинку адреси (документ не пред’являється у разі, якщо право власності на будинок вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. У даному випадку, особа вказує у поданій заяві про відомості щодо кадастрового номеру земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості).
Крім того, якщо дані об’єкти знаходяться на території відповідної сільської, селищної чи міської ради, то подаються документи що зазначені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Даними нормами передбачено, що якщо дачні, садові будинки були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та знаходяться на території відповідної сільської, селищної чи міської ради, які відповідно до законодавства здійснювали ведення погосподарського обліку, то на такі об’єкти можна зареєструвати право власності за умови, що вони не були зареєстровані раніше. Для цього потрібно подати такі документи:
1) виписку із погосподарської книги, що видається виконавчим органом сільської ради (при його відсутності – сільським головою), селищної, міської ради або архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Таким документом може бути рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
В середині червня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про зміну додатка 2 до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, в житлові будинки (№ 420 від 14 червня 2017 року). Даним додатком і затверджено нову форму звіту. Сам же порядок переоформлення садових або дачних будинків у жилі встановлений постановою Кабінет Міністрів України № 321 від 29 квітня 2015 року.
Для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву, до якої додаються:
копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;
письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Місцева рада у триденний строк з дня прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси (рішення про відмову в переведенні разом з поданими документами).
Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
