A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада
Тернопільська область, Шумський район

Безоплатна правова допомога інформує:

Дата: 18.06.2018 09:00
Кількість переглядів: 718

Видача дублікатів нотаріальних документів

Поняття "дублікат" (лат.- подвоєний) визначається як другий примірник якого-небудь документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Отже, дублікат документа являє собою додатковий примірник цього самого документа з рівнозначною останньому юридичною силою. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії видається дублікат втраченого документа.

У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту).

До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям, виконавцю заповіту після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

До заяви про видачу дубліката заповіту або видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту нотаріус долучає засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та засвідчені фотокопії інших документів, які підтверджують їх родинні стосунки (фотокопію свідоцтва виконавця заповіту).

Дублікат секретного заповіту не видається.

Нотаріус при видачі дубліката втраченої довіреності перевіряє дійсність цієї довіреності за даними Єдиного реєстру довіреностей.

Дублікати втрачених довіреностей підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей відповідно до Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (із змінами).

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Встановлено, що видача дубліката документа включає одночасно два аспекти нотаріальної діяльності: вчинення нотаріальної дії та видачу інформації, яка становить предмет нотаріальної таємниці. Згідно з положеннями ст. 53 Закону України "Про нотаріат" право на отримання дубліката документа мають виключно фізичні та юридичні особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

 

Роз’яснення

щодо відповідальності за зобовязаннями, що виникають із договору перевезення

 

Необхідність укладення договору перевезення.

У сучасному житті важко уявити нормальне функціонування суспільства без існування без засобів переміщення (транспорту) та можливості перевезення пасажирів, товарів, багажу чи пошти.Важливу рольу регулюванні цього процесу і  відіграє договір перевезення. Укладення сторонами такого договору хоч і дозволяє здійснювати переміщення людей чи вантажу, однак не завжди, це переміщення здійснюється успішно через умисне порушення договору, або в силу обставини, які не залежать від волі сторін.

Правове регулювання договору перевезення.

Правове регулювання договору перевезення, як і відповідальність за зобов’язання регулюється  низкою нормативно-правових актів, зокрема: Цивільним кодексом України (глава 51 та 64), Господарським кодексом України (глава 32), Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, Закон України «Про автомобільний транспорт» та Законі України «Про транспорт».

Відповідно достатті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). В даній статті містяться найбільш загальні положення про відповідальність за порушення зобов'язання, що виникають із договору перевезення. Відповідно до неї сторонам надається можливість самостійно передбачити у договорі цивільно-правову відповідальність за порушення зобов'язання із перевезення, але за умови, якщо інше не передбачено законом. Виходячи з цього можна зробити висновок, що сторони за порушення зобов’язань, які виникають з договору перевезення несуть відповідальністьу формі відшкодування збитків або сплати неустойки, штрафу чи пені.

Притягнення до відповідальності за договором перевезення.

Підставою для притягнення до відповідальності за порушення договірних зобов’язань є наявність правопорушення, зокрема збитків, в результатіпротиправної поведінки, існування причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками, а також визначення виниу сторін. Перевізник несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред’явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок вини перевізника. Отже, обов’язок доведення вини лежить на пред’явникові претензії.

 Однак, що є важливим,сторони договору перевезення не в правісвоєю угодою змінювати встановлену законодавством цивільно-правову відповідальність. Також важливим моментом, про який слід згадати є те, що відповідальність за порушеннядиференціюється залежно від договорів та об'єктів перевезення.

Умови для звільнення від відповідальності.

Законодавством України встановлюються випадки завдяки яким сторона, що надає послуги згідно договору перевезення (перевізник) звільняється від відповідальності. До таких причин здебільшого належать ті, які не були  відомі перевізнику (здача вантажу без вказівки про його особливі властивості інеобхідність дотримання особливих умов для транспортування чи збереження),  або коли недостача, втрата, пошкодження або псування відбулося через причини, що були непідконтрольні для перевізника (природні катаклізми).

Важливо!

Сторонам при укладенні договору перевезення потрібно звертати увагу на форс мажорні обставини та вносити його у договір окремим пунктом. Даний факт допоможе  розібратись із відповідальністю у разі настання непередбачених обставин.

 

Таким чином можна зробити висновок, що відповідальність сторін за зобов’язаннями, що виникають із договору перевезення а також звільнення від неї, настає у вичерпних і передбачених законодавством випадках.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь