Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

01.07.2021-12.07.2021

Дата: 12.07.2021 13:27
Кількість переглядів: 747

Виправити розрахунок 4ДФ можна через уточнення

Форма та порядок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4.

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період (пункт 2 розділу V Порядку №4).

Типові помилки, які допущено платниками, зокрема, в Розрахунку, що містить у своєму складі лише додатки 4ДФ та не містить додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам і подається, на думку платників, за відокремлений підрозділ не заповнено рядок 033, що дає можливість ідентифікувати цей Розрахунок як такий, що поданий за головне підприємство.

Вказані Розрахунки є прийнятими до контролюючого органу, дані з яких завантажено до реєстру застрахованих осіб Державного реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, про що платників повідомлено квитанцією №2.

Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку №4.

Згідно з приписами пункту 5 розділу V Порядку №4, при необхідності проведення коригувань Розрахунку, зокрема, з типом «Звітний» після закінчення строку подання такого розрахунку платник подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Враховуючи викладене, платники з метою виправлення допущених помилок можуть подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» з дотриманням вимог розділу V Порядку №4.

Про це йдеться у листі ДПС України від 22.06.2021 №14197/7/99-00-04-03-01-07.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Звіт про контрольовані операції: подання за новими формами

 

Державна податкова інспекція звертає увагу, що 19 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).

Наказ №841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом №841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності Наказом №841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Відповідні роз’яснення наведені в листі ДПС від 10.06.2021 № 13408/7/99-00-21-02-03-07, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення/Листи-роз’яснення (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/75669.html).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подання уточнення платником єдиного податку четвертої групи

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – податкова декларація).

Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) є невід’ємною частиною податкової декларації.

Уточнююча податкова декларація подається юридичною особою разом з Додатком 1 до неї:

- з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;

- з відміткою «уточнююча загальна» – до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

При цьому, у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами – платниками четвертої групи заповнюються рядки 1-9 загальної частини податкової декларації та рядки 1-11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб (далі – Розрахунок), зокрема:

- у рядку 5 Розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;

- у рядку 6 Розрахунку – розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;

- у рядку 7 Розрахунку – розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;

- у рядку 8 Розрахунку – розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;

- у рядку 9 Розрахунку – сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (розмір штрафу – 3 відс. від суми заниженого податкового зобов’язання);

у рядку 10 Розрахунку – сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;

- у рядку 11 Розрахунку – сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Тернопільщини – 337,5 мільйонів гривень

 

Протягом п’яти місяців 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів області 337,5 млн грн єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, місцеві громади регіону додатково отримали 36,5 млн грн єдиного податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Юридичні  особи - спрощенці перерахували 97,5 млн грн цього податку, що на 5,7 млн грн перевищує минулорічні показники.  

Фізичні особи – підприємці протягом січня-травня  сплатили 240  млн грн, що на 35,9 млн грн більше, ніж торік за аналогічний період.

Як зазначив Михайло Яцина, позитивна динаміка сплати єдиного податку до місцевих скарбниць засвідчує прагнення краян розвивати власну справу і сумлінно платити податки, адже бюджет – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади, а єдиний податок – одне із джерел, що його стабільно наповнює.

Бартерні операції для юросіб платників єдиного податку четвертої групи

 

Відповідно до п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно із частиною першою і другою ст. 715 та Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Відображення у звітності з єдиного внеску податкових преференцій

Згідно з п. п. 9 прим. 10.1 п. 9 прим. 10 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому п. п. 9 прим. 10.1 п. 9 прим. 10 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 періоди в розмірах та порядку, визначених Законом №2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом №2464.

Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону №2464 періодом, за який фізичні особи – підприємці – платники єдиного внеску подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який передбачає розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску» (далі – розд. 9).

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, які відповідно до п. п. 9 прим. 10.1 п. 9 прим. 10 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, графи 2-4 розд. 9 Додатка 1 в розрізі рядків січень, лютий, березень, квітень, травень звітного 2021 року заповнюють наступним чином:

- у графах 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини», 3 «Розмір єдиного внеску», 4 «Сума нарахованого єдиного внеску» – на паперових носіях проставляються прочерки, в електронній формі – поле залишається незаповненим.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Що відображає підприємець на єдиному податку у доходах від надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, агентськими договорами

 

Державна податкова інспекція нагадує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що при наданні послуг, виконанні робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 1 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку при отриманні коштів від надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами в обліку доходів/обліку доходів і витрат відображає всю суму коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Разом з цим, при заповненні податкової декларації до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Бізнес Тернопільщини використовує 529 програмних РРО

 

На початок червня 2021 року суб’єкти господарювання Тернопільщини у своїй діяльності застосовують 4200 реєстраторів розрахункових операцій. При цьому 481 юридична особа використовує 1345 одиниць касової техніки. А 2274 приватні підприємці – 2855 РРО.

Упродовж січня-травня цього року бізнес нашого краю зареєстрував 529 програмних РРО. Скасовано за цей період 22 таких рішення. Лише у травні платники податків зареєстрували 40 програмних РРО.

До речі, застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547.

 

Щодо розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

 

Державна податкова інспекція нагадує, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки;

- може перевищувати граничний розмір орендної плати – 12 відс. нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;

- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого нормами ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Слід зазначити, що абзацами першим і другим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року №1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Реєстрація податкової накладної в ЄРПН філією

 

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Згідно із п. 7 Порядку №1307 при складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до п. 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 Порядку №1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі – Порядок №1246).

Згідно із п. 10 Порядку №1246 для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Ціна для роздрібного продажу цигарок

 

Згідно з п. п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів встановлено п. 215.3 ст. 215 ПКУ, а ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну тимчасово, з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року (включно) визначено п. п. 1 п. 17 підрозд. 5 розд. XX «Прикінцеві положення» ПКУ.

Згідно з п. 221.1 ст. 221 ПКУ, обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів, відповідно до п. 214.5 ст. 214 ПКУ, є база, визначена відповідно до п. 214.1 та п. 214.4 ст. 214 ПКУ.

Пунктом 214.1 ст. 214 ПКУ визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (далі – МРЦ) на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Адвалорна ставка на рівні 12 відс. встановлена на сигарети без фільтра, цигарки (код 2402 20 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) та сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД).

Відповідно до п. п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, МРЦ – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено, зокрема, що для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків.

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Згідно з п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відс. вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Продаж інших тютюнових виробів (сигар, сигарил, люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну, махорки та інших виробів з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відс. вказаної вартості.

Крім цього, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відс. вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Платники Тернопілля спрямували до бюджетів майже 4,7 млрд грн платежів

 

Упродовж першого півріччя цього року платники податків Тернопілля забезпечили до бюджетів усіх рівнів 4 млрд 667,3 млн грн податкових платежів. Порівняно з січнем-червнем 2020 року надходження до зведеної казни зросли на 1 млрд 186,8 млн гривень або на 34,1 відсотка більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

«Із усієї суми надходжень до загального фонду державного бюджету надійшло 2 млрд 135,9 млн грн, місцеві бюджети отримали 2 млрд 561,4 млн гривень. А це відповідно на 674,9 млн грн та 511,8 млн грн більше, ніж торік», – конкретизував очільник податкової служби Тернопільщини.

Посадовець зазначив, що вагому частку в доходах держбюджету склали надходження з податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного податку. «Суб’єкти господарювання нашого краю з початку цього року сплатили 1 млрд 39,3 млн грн податку на додану вартість, 205,9 млн грн податку на прибуток та 13,5 млн грн акцизного податку», – повідомив Михайло Яцина.

 За його словами, до шести місяців минулого року спостерігається суттєвий приріст надходжень із усіх цих платежів. Так, сплата ПДВ цьогоріч зросла на 60,5 відсотка, податку на прибуток – на 43 відсотки, а акцизного податку – на 62,4 відсотка.

 

 

Незаконну торгівлю підакцизними товарами виявили працівники податкової

 

Нещодавно працівники відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області провели перевірку господарського об’єкту, в якому здійснювалась незаконна торгівля підакцизними товарами без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Також встановлено факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору.

В ході перевірки про вищевказані порушення було повідомлено працівників Головного управління Нацполіції у Тернопільській області. З обігу вилучені підакцизні товари на загальну суму близько 1,7 тис. гривень.

Розрахункова сума штрафних (фінансових) санкцій складає
понад 50 тис. гривень. Окрім того, за фактами виявлених порушень винних осіб буде притягнуто до адміністративної відповідальності.

 

 

Безалкогольне пиво – без податку

 

Відповідно до п. п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відс., отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

При цьому п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно з УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Виправляємо помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 8 розд. VI Порядку №21 при виправленні помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Оскільки подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та додаток 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» (далі – додаток 6) є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 6 з відміткою «уточнюючий», яким виправляються суми умовно донарахованих податкових зобов’язань, що були здійснені відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, де зазначаються вірні показники.

Якщо помилка вплинула на вартісні показники декларації, то до графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 6 до якої уточнюється. До графи 5 переносяться всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення), а у додатку 6 до такого уточнюючого розрахунку зазначаються вірні показники.

 

Як обрати підприємцю спрощену систему оподаткування

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому, якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

 

Громади Тернопілля отримали понад 2,5 млрд грн податкових платежів

 

Впродовж першого півріччя цього року до місцевих бюджетів краю надійшло 2 млрд 531,4 млн грн податкових платежів. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження зросли на 25,3 відсотка або 511,8 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Посадовець зазначив, що основними джерелами наповнення місцевих скарбниць є податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, податок на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки. «За пів року територіальні громади отримали 1 млрд 763,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 27 відсотків або 374,7 млн грн більше, ніж у січні-червні 2020 року», – розповів Михайло Яцина.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів 367 млн грн, що більше за шість місяців минулого року на 12,8 відсотка або 41,6 млн гривень. До місцевих скарбниць цьогоріч також спрямували 192,3 млн грн плати за землю та 65,8 млн грн податку на нерухоме майно.

 

Відображення даних податкової звітності в ІКП

 

Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. I Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5) інтегрована картка платника (далі – ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (далі – платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Документи звітності).

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Пунктом 2 підрозд. 4 розд. IV Порядку №5 визначено, що дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Враховуючи вищевикладене, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

1) датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання платниками Документів звітності:

у законодавчо встановлені терміни для такого подання;

з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

2) датою подання Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності – у разі подання платником таких Документів звітності:

після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

уточнюючих;

за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Застосування РРО/ПРРО підприємцями-спрощенцями, які

торгують на селі фармацією

 

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).

При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим при здійсненні реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коли подають Розрахунок з типом «Звітний новий», а коли – «Уточнюючий»

 

Державна податкова інспекція нагадує, що форма та порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 (далі – Порядок №4).

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку №4.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

При необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».

При необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний новий» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».

Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» (при коригуванні виключно реквізитів) для платників єдиного внеску, подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка.

Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених пунктом 1 розділу IV Порядку №4, при цьому положення зазначені в абзаці третьому, четвертому та п'ятому пункту 6 V розділу для коригування сум єдиного внеску не застосовуються.

Поданими до закінчення граничного строку подання вважаються всі прийняті контролюючим органом Розрахунки з типом «Звітний» та «Звітний новий», тобто первинні дані та всі проведені коригування даних за такий звітний (податковий) період.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов'язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Задля соціальних гарантій платники Тернопілля сплатили майже 2,4 млрд гривень

 

Працедавці Тернопільської області спрямували на соціальні потреби 2 млрд 390,6 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування упродовж січня-червня 2021 року. «Це перевищило очікувані надходження на 15,4 відсотка. Додаткова сплата склала плюс 318,6 млн грн єдиного внеску», – інформував виконувач обов’язків начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій. За його словами, порівняно з першим півріччям минулого року надходження цього платежу зросли на 491,7 млн грн або 25,9 відсотка більше.

«За червень поточного року роботодавці сплатили 500,7 млн грн внеску, що більше очікуваного на 12,8 відсотка або плюс 56,9 млн грн додатково. Приріст платежу до минулого року 114 млн гривень», – розповів в.о. очільника податкового відомства краю.

Він також додав, що на початок липня цього року на теренах Тернопілля було 95465 платників єдиного внеску, із них 69135 фізичні та 26330 юридичні особи.

«Отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб мешканців області. А це, насамперед, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Тому вкрай важливо не допускати використання не облікованої найманої праці, сумлінно ставитись до своєчасної виплати заробітних плат та відрахувань єдиного внеску», – підсумував Сергій Бабій.

 

Термін для сплати сум оскаржених в суді

 

Державна податкова інспекція інформує, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи необхідно ОСББ подавати повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією щодо багатоквартирного будинку

 

Обов’язок платників податків повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування) встановлений п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України згідно з яким об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди.

Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено виключень для будь-яких категорій платників податків щодо обов’язку повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування, ОСББ необхідно подати до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податків повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, в якому надати відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Загальна система оподаткування з моменту взяття на облік в контролюючому органі

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб – нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

З моменту взяття на облік згідно з Порядком №1588 платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Для підтримки військових Тернопільщина сплатила майже 171,8 млн грн «патріотичного» збору

 

Впродовж шести місяців 2021 року платники податків Тернопільської області на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 171 млн 791,4 тис. грн військового збору. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли на 33 млн 7,3 тис. грн або плюс 23,8 відсотка.

Лише у червні цього року наші краяни сплатили 36 млн 930,9 тис. грн «патріотичного» платежу. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії зросли на 8 млн 565 тис. грн, а це «плюс» 30,2 відсотка до минулого року.

Вважаємо за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо.

Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Нарахований дохід оподатковується за ставкою податку 1,5 відсотка. Сума збору зараховується до державного бюджету.

 

Відповідальність за неподання повідомлення за ф. №20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Особливості реєстрації платників акцизного податку

Відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п. п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подання заяви за ф. №1ДР та ф. №5ДР з копіями документів через Електронний кабінет

 

В електронному вигляді облікова картка фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – заява за ф. №1ДР) та заява про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Форма 5ДР» приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

Для приєднання до заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

Контролюючий орган видаає реєстраційний номер облікової картки платника податків в терміни:

– протягом 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

– до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. №1ДР або ф. №5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

З рекомендаціями щодо подання заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Майже 237 млн грн податку на прибуток сплатили підприємства Тернопільщини

 

Упродовж січня-червня 2021 року бізнес Тернопільщини сплатив до Зведеного бюджету України 236,7 млн грн податку на прибуток, що на 75,2 млн грн більше, ніж торік. До державного бюджету субєкти господарювання спрямували 205,9 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці отримали 30,8 млн грн податку на прибуток. Сплата перевищила очікувані надходження до держбюджету плюс 33,2 відсотка, до місцевих – плюс 99,2 відсотка. Додатково підприємства сплатили відповідно 51,4 млн грн та 15,3 млн гривень.

До загального фонду зведеного бюджету упродовж першого півріччя цього року надійшло 3,7 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, а це на 51,1 відсотка більше, ніж очікувалося, або 1,3 млн грн додатково.

У червні до зведеного бюджету сплатили 5,5 млн грн податку на прибуток, а це на 3,4 млн грн перевищило надходження аналогічного періоду минулого року. До державної казни надійшло 4,9 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 500 тис. грн податку на прибуток, а це плюс 100 тис. грн до червня минулого року.

Зміни в установчих документах зумовлюють подання заяви неприбутковою організацією

 

При зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок). Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Податкова знижка для фізичних осіб

 

Державна податкова інспекція нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності.

Проте є певні обмеження: сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ; якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Постачання товарів/послуг на суму більше 1 млн грн – час реєструвати платника ПДВ

 

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Бізнес Тернопільщини сплатив на 60,5 відсотків ПДВ більше, ніж торік

 

У першому півріччі цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 1 млрд 39,3 млн грн податку на додану вартість. «Плюс до очікуваних надходжень склав 16,9 млн грн, а приріст до січня-червня 2020 року перевищив 391,7 млн грн цього платежу», – розповів виконувач обов’язків начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Бабій. У середньому щомісяця цьогоріч бізнес нашого краю перераховував до держбюджету 173,2 млн грн ПДВ, а це на 60,5 відсотка або 16,9 млн грн більше, ніж торік.

«Станом на початок липня цього року в ГУ ДПС області було зареєстровано 3354 платники податку на додану вартість. Значна частка суб’єктів господарювання, які є платниками цього платежу, юридичні особи – 2755, а також 499 приватних підприємців», – розповів посадовець.

Варто зауважити, що порівняно з січнем-червнем минулого року фактична кількість платників податку на додану вартість зросла на 79 осіб: плюс 29 юросіб та 50 підприємців.

 

 

                                                                                                  

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь