23.03.2021-24.03.21
Акцизна накладна на ввезений імпорт пального
Державна податкова інспекція звертає увагу, що акцизна накладна, що складається при ввезенні пального на митну територію України заповнюється наступним чином:
у верхній лівій частині у відповідних рядках зазначаються:
– цифровий код операції «4» (для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику);
– одна з ознак щодо умов оподаткування (або «0», або «2», або «3», або «4»);
– напрям використання «0». У випадку, якщо за даними додаткової митної декларації збільшився обсяг ввезеного на митну територію України пального в літрах, приведених до температури 15° C, в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів збільшення пального, зазначається напрям використання «17».
У верхній правій частині акцизної накладної зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної. Для акцизних накладних, які складаються в одному примірнику (коди операцій «1 – 9»), у відповідних полях зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).
У рядку «Реквізити митної декларації» зазначаються реквізити митної декларації, на підставі якої здійснено таке ввезення пального: зазначені у графі 1 митної декларації літерний код напрямку переміщення, код митного режиму та літерний код типу декларації, які визначаються згідно з класифікаторами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»: літерні коди напрямку переміщення та типу декларації - відповідно до Класифікатора типів декларацій, код митного режиму – відповідно до Класифікатора митних режимів; дата митної декларації; номер митної декларації.
В акцизних накладних, складених на операції з ввезення на митну територію України пального, обсяг якого в літрах, приведених до температури 15° C, збільшився в додатковій митній декларації в порівнянні з тимчасовою митною декларацією (код операції «4», напрям використання «17»), які складаються на обсяг такого перевищення, зазначаються реквізити додаткової митної декларації, на підставі якої збільшено такий обсяг: літерний код напрямку переміщення, код митного режиму та літерний код типу декларації; дата митної декларації; номер митної декларації.
Таблична частина акцизної накладної заповнюється у такому порядку:
– у графі 1 – код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);
– у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;
– у графах 3, 4 – інформація щодо обсягу ввезеного пального:
– у кілограмах (графа 3);
– у літрах, приведених до температури 15° C (графа 4).
В акцизних накладних, складених на операції з ввезення на митну територію України пального, обсяг якого в літрах, приведених до температури 15° C, збільшився в додатковій митній декларації в порівнянні з даними тимчасової митної декларації (код операції «4», напрям використання «17»):
– графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;
– в графі 4 зазначається перевищення обсягу пального у літрах, приведених до температури 15° C, зазначеного у додатковій митній декларації, понад обсяги пального у літрах, приведених до температури 15° C, зазначені в тимчасовій митній декларації, на підставі якої здійснено ввезення пального на митну територію України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Надання медичних і ветеринарних послуг на території села: варто задуматися про застосування РРО або ПРРО
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265).
Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.
Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн).
При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про що не повідомляють у формі №20-ОПП
Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до абзацу 4 п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком, встановленим розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок), тобто, шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП.
Повідомлення за ф. №20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.
Згідно із абзацом 3 п. 63.3 ст.63 ПКУ об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно відповідних розділів ПКУ.
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).
Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали 337 тис. грн від власників елітних авто
Упродовж січня-лютого цього року платники податків Тернопілля сплатили 337 тис. грн транспортного податку. Порівняно з очікуваними надходженнями приріст цього платежу склав 69,9 відсотка. Додатково місцеві скарбниці отримали 201,7 тис. гривень.
Понад 82 відсотки цієї суми спрямували суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи. Вони сплатили 293,8 тис. грн транспортного платежу, що на 88,7 відсотка більше, ніж очікувалось, або плюс 279,6 тис. гривень.
Фізособи з початку 2021 року перерахували до місцевих скарбниць 43,2 тис. грн транспортного податку.
Принагідно нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Це передбачено статтею 267 Податкового кодексу України.
Оскільки цьогоріч встановлено новий розмір "мінімалки" – 6000 грн, змінився і прохідний поріг для "елітних" автомобілів. Тепер його розмір становить 2 250 000 гривень. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.
Всі автомобілі (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, входять до переліку, що розміщений на сайті Мінекономрозвитку.
Податкова заборгованість: своєчасна сплата без наслідків для платника
У другій декаді березня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо виникнення та погашення податкової заборгованості.
Чому ми вирішили присвятити тематичний номер податковій заборгованості? Здавалося б, про це вже сказано багато, все й так зрозуміло. Але, тема дуже глибока й викликає безліч запитань: від виникнення до погашення. Загалом, є ще про що поговорити.
Тож без зайвих передмов почнемо занурюватися у ті питання, які надійшли нам під час телефонних додзвонів. Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Чи можна погасити податковий борг за рахунок майна засновників юридичної особи, яка ліквідується?
Михайло Манастирський: Якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства. При умові, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності. В разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
Питання: Як отримати Довідку про відсутність заборгованості?
Михайло Манастирський: Для отримання такої довідки платник подає заяву про надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Довідка надається платнику безоплатно.
Заява подається за вибором платника: у паперовій формі або в електронній формі на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Питання: Який строк дії Довідки про відсутність заборгованості?
Михайло Манастирський: Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії. Якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
Питання: В кінці року списували борги громадянам до 3060 гривень чи передбачено буде подальше таке списання?
Михайло Манастирський: У зв’язку з пандемією не усі громадяни мали змогу оплатити податкові платежі, це в основному місцеві податки. Відтак держава пішла їм назустріч і провели разове списання таких боргів.
На сьогодні діє врегулювання питання податкових боргів всіх категорій платників податків відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, який доповнено новими пунктами 23, 24 .
Тобто, для всіх платників податків передбачено списання штрафів та пені, якщо податковий борг погашено у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України №1072 тобто до 10.06.2021 року. Мова йде про суми податкового боргу без урахування штрафних санкцій, пені, але із урахуванням несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням податкового боргу (за наявності), що виник станом на 1 листопада 2020 року та в разі сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі.
При виконанні цих двох умов штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, списуються відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України, за заявою платника податків.
Ця законодавча норма стосується будь-якого податкового боргу незалежно від суми та якщо він буде сплачений до 10 червня 2021 року то пеня та штрафи не застосовуються.
Проте хочу наголосити, що ці положення не застосовуються для великих платників податків; осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства; осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу; банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; осіб, які мають податковий борг з митних платежів; осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Питання: Коли податковий орган може позбавити платника статусу платника єдиного податку?
Михайло Манастирський: Якщо у підприємця-платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є податковий борг в розмірі більше 3060 грн, такий платник повинен в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування. В іншому випадку податковий орган має право за своїм рішенням виключити з реєстру платників єдиного податку такого боржника.
А повернутися на спрощену систему оподаткування ФОП зможе тільки після погашення боргу і тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення податковим органом.
Питання: Чи є якісь нюанси при заповненні платіжного доручення на сплату боргу?
Михайло Манастирський: При заповненні розрахункового документу на сплату грошових зобов'язань, які набули статусу податкового боргу у полі «призначення платежу» слід зазначати код виду сплати 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Зазначу, для того щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості, платник може особисто звернутися до органів ДПС або скористатись «Електронним кабінетом платника податків».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Доцільно заздалегідь громадянам звірити дані щодо плати за землю
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підстава для проведення фактичної перевірки – нульова звітність з РРО або ПРРО
Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Пунктом 7 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Щодо адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
Державна податкова інспекція інформує, що ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Так, платниками рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасово користування лісами.
Умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.
Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п. п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ, а саме:
а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;
б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Відповідно до статей 29 та 64 Бюджетного кодексу дохід загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року №907-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;
26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за затвердженими формами.
Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 відс.) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов'язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.
Про все це йдеться у листі Державної податкової служби України від 15 березня 2021 року №6394/7/99-00-04-01-01-07.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Повнота сплати єдиного внеску – серед пріоритетів роботи тернопільських податківців
На початок березня 2021 року заборгованість платників Тернопільщини зі сплати єдиного соціального внеску складала 122,5 млн гривень. При цьому 90,4 млн грн винні приватні підприємці, а це майже 74 відсотки заборгованого платежу.
Як повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області, впродовж січня-березня 2021 року фахівці сформували та направили боржникам 5747 вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 119,8 млн гривень. Із початку року вже надійшло 3,8 млн грн в рахунок погашення заборгованості. При чому 1,1 млн грн цього надходження забезпечено через заходи стягнення органами державної виконавчої служби.
Податківці наголошують, що саме своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення тощо.
Поряд з цим, доцільно зазначити, що згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платників передбачено застосування фінансових санкцій. Термін давності щодо стягнення сум недоїмки по єдиному внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Необхідно звернути увагу й на те, що відповідно до законодавства платнику, у якого виникла заборгованість, надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). Для погашення вказаних у вимозі сум платнику дається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженої заборгованості з єдиного внеску, податкові органи надсилають до органів державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Боржникам – приватним підприємцям варто добре пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є їхнє особисте майно.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються першочергово та мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань із виплати заробітної плати. Оскільки єдиний внесок є соціально значимим платежем, контроль за його своєчасною сплатою є одним із пріоритетних напрямків роботи ГУ ДПС в області, реалізація якого забезпечується через підвищення рівня добровільної сплати та формування високої податкової культури.
