A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада
Тернопільська область, Кременецький район

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує:

Дата: 25.09.2018 10:09
Кількість переглядів: 368

Встановлення  та  дія  земельного  сервітуту

Земельні ділянки, які знаходяться у власності чи користуванні громадян, не можуть бути рівноцінними. Вони відрізняються розмірами, місцезнахо­дженням, якістю ґрунтів, наявністю або відсутністю природних ресурсів, до­ступністю тощо. З метою недопущення перешкод у використанні земельної ділянки її власником чи користувачем, законодавством України введено право земельного сервітуту.

Відповідно  до частини  1  статті  98  Земельного  кодексу  України  право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті  99 Земельного  кодексу України  власники або користувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

  • право проходу та проїзду на велосипеді;
  • право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
  •  право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв’язку, тру­бопроводів, інших лінійних комунікацій;
  •  право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої при­родної водойми або через чужу земельну ділянку;
  • право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
  • право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній зе­мельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
  • право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусід­ній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
  •  право прогону худоби по наявному шляху;
  • право встановлення будівельних риштувань та складування будівель­них матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
  •  інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

На встановлення земельного сервітуту має право власник або користувач земельної ділянки для реалізації в повному обсязі права власності або права користування земельною ділянкою.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ч. 3 ст. 100 ЗКУ). Це означає, що право земельного сервітуту виникає з мо­менту його державної реєстрації незалежно від підстави виникнення — дого­вору чи рішення суду. Договір може бути зареєстрований після досягнення домовленості щодо усіх його істотних умов та втілення у форму, передбачену законом, рішення суду — після вступу його у законну силу. Реєстрація права земельного сервітуту здійснюється відповідно до порядку реєстрації прав на земельну ділянку.

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

  • поєднання в одній особі суб'єкта права
  • земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
  • відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
  • рішення суду про скасування земельного сервітуту;
  • закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
  • невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
  • порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

  • припинення підстав його встановлення;
  • коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

 

Види договорів оренди та порядок їх укладання

Договір найму (оренди) — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (наймодавець) зобов'язується надати іншій стороні (наймач) майно у тимчасове користування за плату, а наймач зобов'язується вчасно вносити плату і повернути майно після закінчення строку договору. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

 

Договір найму (оренди):

  • це угода, на основі якої здійснюється надання певного майна особою, яка уповноважена ним розпоряджатися, у володіння та користування (або тільки у користування) іншій особі без переходу до такої особи права власності. Власником майна залишається наймодавець.
  • має тимчасовий характер. По закінченні строку оренди майно повертається наймодавцю. Цим цей вид договору принципово відрізняється від договору купівлі-продажу;
  • завжди оплатний: наймач завжди має сплачувати наймодавцеві за користування майном. Цим договір найму принципово відрізняється від договору позики(безоплатного користування майном);
  • двосторонній — оскільки права та обов'язки за договором найму виникають як у наймача, так і у наймодавця.

 

Залежно від виду майна, що надається в оренду існують наступні видів договорів оренди:

  • прокат

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

  • найм (оренда) земельної ділянки

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

  • найм будівлі або іншої капітальної споруди

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.  Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

  • найм транспортних засобів

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

  • лізинг

Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Істотні умови договору

Предмет: річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ); майнові права. 

Строк користування майном: на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці (якщо інший строк для такого попередження не встановлений договором).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Плата за користування майном: встановлюється за певний період за домовленістю між сторонами (як правило, за один місяць) у грошовій або натуральній формі за вибором сторін. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Права та обов'язки сторін

    1. Наймодавець:

Права:

  • вимагати від наймача сплати встановленої договором суми за користування майном;
  • вимагати здійснення поточного ремонту наймача (якщо інше не встановлено договором);
  • вимагати від наймача виконання інших обов'язків, встановлених договором законом

Обов’язки:

  • передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму (оренди);
  • передати наймачеві річ у комплекті і в стані, що відповідають умовам договору найму (оренди) та її призначенню;
  • попередити наймача про відомі наймодавцю недоліки майна;
  • повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається в найм (оренду).

    2.    Наймач

Права:

  • у випадку, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
  1. вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
  2. відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
  • вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за яких наймач не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась;
  • вимагати здійснення капітального ремонту речі наймодавцем (крім випадку, коли обов'язок проводити капітальний ремонт покладений договором на наймодавця);
  • вимагати від наймодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором законом;
  • передати річ у користування іншій особі (піднайм) лише за згодою особи (строк договору піднайму не може перевищувати строк договору найму)

Обов’язки:

  • користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору найму (оренди);
  • вчасно сплачувати плату за користування майном;
  • усунути погіршення речі, які сталися з його вини (при цьому наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь