Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада

Тернопільська область, Кременецький район

06.05.2021-20.05.2021

Дата: 20.05.2021 11:30
Кількість переглядів: 333

Інформація про стан розрахунків за податками, зборами та ЄВ за письмовою заявою

Державна податкова інспекція інформує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону №393).

Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.

Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

До уваги суб’єктів господарювання які ще не подали повідомлення за формою №20-ОПП!

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку №1588).

Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає повідомлення за ф. №20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-12 повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 повідомлення за ф. №20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. №20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).

Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

Податковий кредит: кількість касових чеків, що додаються до звіту про використання коштів, виданих на відрядження

 

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, до податкового кредиту включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування податку).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Роз’їзний характер робіт: чи нараховують ПДФО на вартість проживання та проїзду працівників

 

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розд. І Інструкції №59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Тому, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Тергромади Тернопільщини отримали вдвічі більше податку на прибуток

 

Плюс 52,8 відсотка до очікуваних або на 116,7 млн грн більше сплатили субєкти господарювання податку на прибуток підприємств до Зведеного бюджету України упродовж січня-квітня цього року. Загалом надходження цього платежу склали 178,2 млн гривень. Приріст податку на прибуток підприємств до аналогічного періоду минулого року склав 42,8 млн грн або на 31,6 відсотка більше.

При цьому до державної скарбниці спрямовано 156,2 млн грн цього платежу, що на 106,1 млн грн більше, ніж очікувалось. Місцеві бюджети поповнились на 22 млн грн податку на прибуток. Вони додатково отримали 10,6 млн грн, оскільки сплата перевищила прогнозовані показники більш ніж вдвічі.

Загальний фонд зведеного бюджету за чотири місяці цього року отримав 3,1 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, а це на 1,5 млн грн більше, ніж сподівалися та на 700 тис. грн більше, ніж торік.

 

Коли за молоко доведеться заплатити 14% ПДВ

 

Державна податкова інспекція інформує, що ДПС України  надала роз’яснення щодо застосування з 1 березня 2021 року ставки ПДВ у розмірі 14% до операцій з постачання молока незбираного.

Так, до «молока незбираного» може бути віднесене молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню та іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний стан та склад компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються ПДВ за ставкою 14%.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.

Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 07.05.2021 р. №10639/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2021-rik/75464.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Прощений борг відображають у додатку 4ДФ до Розрахунку

 

Згідно з абзацом першим п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%).

При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас відповідно до п. п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%);

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

- за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2021 році – 1500 гривень;

- за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2021 році – 1500 грн та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Пять робочих днів для врахування Таблиці даних платника

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. Якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

На Тернопільщині майже 53 відсотки сплачених до держбюджету платежів займає податок на додану вартість

 

«Понад 799,4 млн грн склав внесок із податку на додану вартість від суб’єктів підприємництва Тернопільщини до Державного бюджету України за чотири місяці цього року», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він додав, що приріст платежу до січня-квітня 2020 року склав майже 74 відсотки або плюс 339,5 млн гривень.

«Варто зазначити, що податок на додану вартість – один із бюджетоформуючих платежів. Його частка у сплачених підприємництвом нашого краю до державної скарбниці доходах складає майже 53 відсотки», – наголосив посадовець.

До речі, на початок травня цього року на обліку в органах ГУ ДПС області перебувало 3232  платники ПДВ, з них 2726 юридичних осіб та 506 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла: юридичних осіб плюс 49, а приватних підприємців – на 49 осіб.

 

Підпільна торгівля пальним довела до півмільйонного штрафу

Працівники підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області провели перевірку нелегальної АЗС, що здійснювала діяльність на Зборівщині.

Податківці встановили факт реалізації пально-мастильних матеріалів без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним. Адже субєкт господарювання мав ліцензію на право зберігання пального, яка видається на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, і не дає права на торгівлю підакцизним товаром. До того ж дану розрахункову операцію не проведено через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій. Відповідно не було видано розрахунковий документ (касовий чек).

Окрім того, встановлено порушення роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником.

До порушника застосували штрафні санкції, розрахункова сума яких перевищила 500 тис. гривень.

Пальне та обладнання на загальну суму 190 тис. грн вилучили працівники Головного управління ДФС в області. 

Чи може частувати платник єдиного податку другої групи суб’єктів господарювання – юридичних осіб

 

Згідно із п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненнями (далі – Правила), визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).

Враховуючи вищенаведене, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Коли втрачено документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ при втраті, пошкодженні або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

При не відновленні документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Аби вірно відобразити у додатку 6 до декларації акцизного податку підакцизну продукцію

 

Відповідно до п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 10 розд. V Порядку передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) Декларації заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну.

У графі 2 «Вид підакцизних товарів» зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 розд. VI ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

- рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см. куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

- рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п. п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відс. об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;

- рядок 3 – пиво. Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації акцизного податку заповнюється на підставі Додатка 6.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: уточнюємо дані для нарахування

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо нарахування та сплати громадянами податку на нерухомість.

Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м бази оподаткування. Під час «гарячої лінії» йшлося саме про фізичних осіб.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: Як нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам?

Михайло Яцина: Насамперед нагадаю, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень.

 

Питання: Зі сплати земельного податку пенсіонерів звільнено, а чи також не доведеться платити й податку з нерухомості?

Михайло Яцина: Ні, таке звільнення не діє на пенсіонерів.

 

Питання: Чи змінено понад нормові метри для сплати за нерухомість?

Михайло Яцина: Ні, база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується у 60 кв. м для квартири або квартир незалежно від їх кількості та 120 кв. м для будинку чи будинків також незалежно від їх кількості. Для різних типів нерухомості, а також їх часток норма складає 180 кв. м.

Пільги з податку для фізосіб не застосовуватимуться до об'єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири – 300 кв. м., для житлового будинку – 600 кв. м, для різних типів об'єктів житлової нерухомості – 900 кв. м.

Також пільги не нараховуватимуться на нерухомість, яку власники здають в оренду, лізинг, позичку чи використовують для бізнесу. Так, на пільги не мають права фізособи-підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та працюють у власній квартирі чи будинку.

 

Питання: Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки неповнолітнім особам?

Михайло Яцина: За неповнолітніх дітей – власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

 

Питання: Чи передбачено законодавством звільнення від сплати податку у зв’язку поширеннням коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Михайло Яцина: Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за виключенням періоду з 1 березня по 31 березня 2020 року.

 

Питання: Який механізм визначення платника податку за нерухомість, якщо вона знаходиться у спільній власності?

Михайло Яцина: Поясню, якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна особа за належну їй частку. Якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з власників, визначений за згодою, якщо інше не встановлено судом. У разі, якщо нерухомість знаходиться у спільній сумісній власності і поділена в натурі, платником податку є кожна з осіб за належну їй частку.

 

Питання: Як діяти громадянину, у якого є невідповідність податкової адреси?

Михайло Яцина: Якщо платник податку не отримав повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, він має звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати податку. 

 

Питання: Сплата та яка відповідальність для власника нерухомості?

Михайло Яцина: Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідно до підпункту 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Проте у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 

Тернопільський бізнес отримав 175 млн грн податку на додану вартість

 

Впродовж січня-квітня 2021 року субєктам господарювання Тернопільщини повернули 175 млн грн податку на додану вартість.

Загалом про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок заявили 92 субєкти господарювання – юридичні особи краю. Задекларували до повернення вони 213 млн гривень цього податку. Станом на початок травня загальний залишок невідшкодованого ПДВ склав 113 млн гривень, з яких 97 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідними нормативними документами, а щодо 16 млн грн триває судовий та адміністративний розгляд.

Також фахівці податкової служби області упередили бюджетне відшкодування даного платежу на 2,7 млн гривень, що на 2,3 млн грн більше, ніж торік. 

 

Чи може юрособа перейти на єдиний податок протягом звітного року

 

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених глави 1 розд. XIV ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Втрачено чи зіпсовано «ідентифікаційний номер»: як отримати новий для малолітньої особи

 

При втраті або зіпсуванні документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) малолітньої особи (до 14 років), один з батьків (усиновитель, опікун, піклувальник) подає до контролюючого органу заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР, при цьому пред’являє документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження дитини.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня звернення ним за місцем проживання у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

- в окремих випадках:

перекладу свідоцтва про народження, засвідчений в установленому законодавством порядку, якщо таке свідоцтво видане не українською мовою;

- довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;

- рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).

При цьому громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Винагорода за договорами цивільно-правового характеру підлягає відображенню у рядку 05 додатка 4ДФ

 

Відповідно до ст. 626 глави 52 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

Тобто за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі якого і здійснюється виплата винагороди.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. п. 1 п. 4 розд. IV до Порядку загальна частина додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку містить інформацію про реквізити, де:

- у рядку 05 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою доходу «102».

Враховуючи викладене, якщо податковим агентом протягом звітного місяця (кварталу) укладалися цивільно-правові договори з фізичними особами та здійснювались виплати винагороди, то кількість таких фізичних осіб відображається у рядку 05 «Працювало за цивільно-правовими договорами» Додатка 4ДФ до Розрахунку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Жителям Тернопільщини повернули 9 млн грн податкової знижки

 

На початок травня 2021 року 3209 жителів Тернопільського краю подали декларації про майновий стан і доходи задля отримання податкової знижки. Вони заявили про 54,2 млн грн витрат. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких декларантів зросла на 644 особи, а сума витрат – на 19,9 млн гривень.

Найбільше наші краяни витратили на освіту. Адже понад 84 відсотки, а це 2704 декларацій для податкової знижки подані через витрати на навчання. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя стала підставою для декларування доходів та витрат 526 жителями області. Ще 25 осіб скористалися своїм правом на повернення надмірно сплаченого податку на доходи, оскільки сплачували відсотки за іпотечними кредитами, а 10 – на будівництво (придбання) доступного житла. Переобладнання транспортних засобів, пожертвування та витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей посприяли податковій знижці 8, 6 та 5 декларантів відповідно.

За наслідками перерахунків нашим краянам нарахували до повернення 10,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 9 млн грн або 83 відсотки вони вже отримали.

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь