Прес-релізи липень 2021 р.
Перші результати роботи перехідної моделі впровадження е-лікарняних обговорили на нараді
Фонд соціального страхування України прийняв від роботодавців заяви-розрахунки для фінансування 45 електронних лікарняних. Про це повідомили на селекторній нараді з питань реалізації перехідної моделі впровадження е-лікарняних, яка відбулась під головуванням начальниці управління страхових виплат та матеріального забезпечення виконавчої дирекції ФССУ Світлани Зарубіної.
Участь у заході взяли заступники начальника управління, начальники профільних відділів виконавчої дирекції Фонду, керівники та фахівці управлінь ВД Фонду в областях і місті Києві.
На нараді розглянули питання прийому заяв-розрахунків за е-лікарняними під час перехідного періоду, організації роботи з перевірки обґрунтованості видачі е-лікарняних, а також нюансів роботи з е-лікарняними на місцях.
Сьогодні в Україні триває перехідна модель впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності – до 01 вересня залежно від закладу охорони здоров’я працівникам можуть видати звичний паперовий листок непрацездатності або сформувати медичний висновок. Близько 560 лікарень вже створюють для своїх пацієнтів медичні висновки, на підставі яких для застрахованих осіб автоматично формуються е-лікарняні.
«Наразі триває пілотний проект, до кінця серпня усі учасники, від МОЗ, НСЗУ і власне лікарів до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування України, відпрацьовують технічні нюанси інформаційного обміну, навантаження на системи тощо. Усі наші обласні управління та управління в місті Києві проводять роз’яснювальну роботу, співпрацюють із закладами охорони здоров’я, консультують роботодавців і працівників, наші фахівці беруть участь у тематичних вебінарах – усе це направлено на ефективне впровадження системи е-лікарняних», – говорить Світлана Зарубіна.
Поставити запитання щодо е-лікарняних також можна на гарячих лініях:
0-800-503-753 – гаряча лінія Пенсійного фонду (щодо функціонування кабінету страхувальника на порталі електронних послуг та роботи у ньому з е-лікарняними);
0-800-501-892 – гаряча лінія Фонду соціального страхування України (з питань оплати е-лікарняних, формування за ними заяв-розрахунків).
За словами заступниці начальника управління страхових виплат та матеріального забезпечення – начальниці відділу матеріального забезпечення Анни Харченко, роботодавці вже почали працювати з електронними лікарняними та призначати за ними матеріальне забезпечення.
«Станом на сьогодні ми прийняли на фінансування 45 е-лікарняних, виданих нашим застрахованим особам по всій Україні. Впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності не вплинуло на порядок призначення матеріального забезпечення від Фонду, однак оформлення заяви-розрахунку за паперовим і е-лікарняним має відмінності. Зокрема, за кожним видом лікарняних подається окрема заява-розрахунок, тобто в одному документі не можуть поєднуватись паперові та е-лікарняні. Це пов’язано з тим, що електронні лікарняні не мають серії та видаються за оновленими кодами причин тимчасової непрацездатності. При цьому коди 11 і 12, які в е-лікарняних визначають зв’язок хвороби або травми з виробництвом, можуть бути присвоєні лише органами ФССУ після завершення відповідного розслідування профзахворювання або нещасного випадку», – говорить Анна Харченко.
Детальніше про оновлені коди причин тимчасової непрацездатності в е-лікарняних: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/976143
Щодо особливостей оформлення заяв-розрахунків за е-лікарняними: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/975846
Про проходження е-лікарняного на підприємстві для призначення матеріального забезпечення застрахованій особі: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/976046
Серед іншого, під час селекторної наради заступниця начальника управління страхових виплат та матеріального забезпечення – начальниця відділу медичної експертизи виконавчої дирекції ФССУ Марина Біляєва розповіла про порядок організації роботи з перевірки обґрунтованості видачі е-лікарняних.
«Впровадження е-лікарняних дозволить нам упередити випадки нецільового використання коштів соціального страхування. По-перше, Електронний реєстр унеможливіть обіг фальсифікованих листків непрацездатності і дозволить виключити суб’єктивні помилки при оформленні е-лікарняних, адже вони формуються автоматично на підставі даних інформаційних систем. По-друге, це дозволить нам більш ефективно проводити перевірки обґрунтованості встановлення тимчасової непрацездатності. Е-лікарняні формуються одразу після створення медичного висновку, на відміну від паперових листків, які видавали в день закриття. Це дає можливість проаналізувати такі лікарняні до того, як за ними вже буде призначено допомогу і профінансовано кошти. Е-лікарняні будуть відбиратись на перевірку фахівцями Фонду з вищою медичною освітою та за результатами моніторингу єдиною інформаційно-аналітичною системою ФССУ на базі ризик-орієнтованих підходів», – зазначає Марина Біляєва.
Щодо деяких відмінностей оформлення тимчасової непрацездатності у випадку е-лікарняних і окремих критеріїв ризик-орієнтованого відбору: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/976427
Досвідом роботи з Електронним реєстром листків непрацездатності та практичними порадами щодо надання матеріального забезпечення за е-лікарняними поділилась начальниця управління виконавчої дирекції ФССУ у Рівненській області Лілія Кравець.
За її словами, е-лікарняні формуються за встановленим порядком, однак наявні окремі випадки технічних перебоїв як при формуванні електронних лікарняних, так і їх відображенні в кабінеті страхувальника на сайті електронних послуг чи при прийнятті за ними заяв-розрахунків. Кожен із зазначених випадків опрацьовується в індивідуальному порядку.
Також під час наради представники кожного управління виконавчої дирекції Фонду надали інформацію щодо стану роботи з електронними лікарняними в регіоні, повідомили про наявні проблеми і пропозиції, а також отримали практичні поради та відповіді на поставлені запитання.
Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
Щороку Фонд фіксує смертельні нещасні випадки через отруєння газами в каналізаційних колодязях
Роботи у водопровідних та каналізаційних мережах, колекторах, колодязях щороку стають причиною смертельних нещасних випадків через отруєння газами. Такі нещасні випадки є наслідком невикористання або відсутності засобів індивідуального захисту.
Метан, який утворюється при гнитті органічних решток, при високій концентрації викликає втрату свідомості вже після декількох вдихів. Відсутність запаху, кольору і смаку робить цей газ особливо небезпечним під час експлуатації чи ремонту колодязів та системно призводить до смертельних наслідків.
Велика частина таких нещасних випадків, які фіксуються Фондом соціального страхування України, – групові, а аналіз обставин їх настання засвідчує, що головними причинами отруєння є невикористання або відсутність засобів індивідуального захисту, запобіжного та захисного інвентаря; незадовільний стан вентиляційних систем у каналізаційних насосних станціях; допуск до виконання роботи працівників без проведення відповідного навчання з питань охорони праці, без оформлення наряду-допуску; грубі порушення вимог безпеки праці.
Так, у червні керівник агропідприємства в Тернопільській області при огляді території виявив у каналізаційному колодязі без ознак життя двох різноробочих підприємства. За попередньою інформацією чоловіки загинули від отруєння газом під час виконання робіт, пов’язаних із промиванням стічної труби септика, розташованого на території підприємства. Розслідування цього нещасного випадку триває.
У липні двоє працівників комунального підприємства на Черкащині під час планового обстеження каналізаційного колодязя відчули раптове погіршення стану здоров’я та втратили свідомість. Лікарі констатували смерть чоловіків. Наразі створена комісія для проведення спеціального розслідування цього групового нещасного випадку зі смертельним наслідком.
Фонд соціального страхування України звертається до роботодавців і працівників, залучених до роботи в каналізаційних колодязях, з вимогою не допускати спуск у водопровідні чи каналізаційні мережі без справних засобів індивідуально захисту – протигазів, газоаналізаторів, страхувальних мотузок, поясів.
Навіть короткотривале перебування під впливом комбінації каналізаційних газів, зокрема метану, без засобів індивідуального захисту може мати смертельні наслідки.
Кожен роботодавець чи підприємець, який використовує найману працю, зобов’язаний:
- забезпечити організацію безпечного виконання робіт з ремонту і експлуатації;
- встановити жорсткий контроль за станом виробничої та трудової дисципліни під час проведення газонебезпечних робіт, виконанням робіт у колодязях за нарядами-допусками, безумовним застосуванням засобів індивідуально захисту (ЗІЗ) та аналізом повітряного середовища;
- забезпечити працівників сучасними ЗІЗ (ізолюючі протигази, газоаналізатори, саморятівники);
- забезпечити належні умови утримання припливних та витяжних вентиляцій в КНС;
- забезпечити якісне проведення інструктажів з охорони праці працівників.
Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
Медикам нараховано компенсації за час лікування профхвороби на COVID-19 за понад 100 тисяч днів
За час лікування гострого професійного захворювання на COVID-19 медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які інфікувались під час виконання посадових обов’язків, Фонд соціального страхування України компенсує втрачений заробіток у розмірі 100 % середнього доходу незалежно від тривалості стажу.
З початку пандемії ФССУ прийняв на фінансування понад 9,2 тис. таких листків непрацездатності, виданих у разі гострого профзахворювання на COVID-19.
Загалом допомоги нараховано на суму понад 41,2 мільйона гривень, на оплачуваних за кошти Фонду лікарняних працівники закладів охорони здоров’я провели 108 тисяч днів.
Найбільша кількість компенсацій втраченого заробітку за час лікування професійного захворювання на COVID-19 нарахована на Київщині – тут лікарі, медсестри, медбрати та інші працівники охорони здоров’я провели на відповідних лікарняних майже 12,7 тис. днів, сума компенсацій склала 5,4 млн грн. Найменша – на Луганщині (322 дні на суму 182 тис. грн).
Нагадаємо, гостре професійне захворювання медичних та інших працівників на COVID-19 вважається нещасним випадком на виробництві та передбачає розширений перелік страхових гарантій від Фонду соціального страхування України. Так, окрім компенсації втраченого доходу за час лікування від коронавірусної хвороби, Фонд фінансує для них:
- одноразову допомогу за кошти державного бюджету у разі смерті медика;
- одноразову допомогу за кошти державного бюджету у разі встановлення інвалідності;
- одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі смерті медичного працівника для членів його родини (у розмірі 100 прожиткових мінімумів);
- одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі смерті медичного працівника для осіб, які перебували на його утриманні (у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму);
- одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі встановлення стійкої втрати працездатності, інвалідності (розмір залежить від ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму);
- пожиттєву щомісячну страхову виплату для медичного працівника, якому встановлено стійку втрату працездатності, інвалідність (розмір щомісячної допомоги повністю компенсує втрачений заробіток залежно від відсотку втрати працездатності);
- щомісячну страхову виплату у разі смерті медика для осіб, які мають на неї право;
- також для медичних працівників, яким встановлено стійку втрату працездатності, інвалідність, Фонд фінансує майже 20 видів медичних і соціальних допомог, зокрема, лікування та медичну реабілітацію, регулярне санаторно-курортне лікування із визначеною періодичністю.
Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
Кількість нещасних випадків на виробництві збільшилась на 284,6% через профхвороби на COVID-19
За підсумками першого півріччя цього року кількість страхових нещасних випадків на виробництві збільшилась на 284,6% – з 1 834 випадків у тому ж періоді 2020 року до 7 054 у 2021-му. При цьому кількість приросту орієнтовно дорівнює кількості випадків гострого профзахворювання на COVID-19, на які складено акти Н-1/П у цьому періоді, – близько 5 тис.
Смертність внаслідок нещасних випадків на виробництві, у тому числі в разі профхвороби на COVID-19, за цей період мала повільнішу динаміку зростання. Порівняно з першими 6 місяцями 2020 року кількість смертельних випадків зросла більш ніж вдвічі, або на 115,7% та склала 330 випадків.
За територіальним розподілом найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у місті Києві (683 випадки), Київській області (649), Черкаській області (560), Хмельницькій області (543) і Львівській області (428).
Найменша – у Луганській області (58 випадків), Сумській області (65), Полтавській області (70), Закарпатській області (84) і Кіровоградській області (98).
За підсумками січня–червня 2021 року у структурі виробничого травматизму галузь охорони здоров’я продовжує складати абсолютну більшість випадків. Серед професій, робітники яких найчастіше травмувались/інфікувались на роботі, переважають медичні сестри (брати), молодші медичні сестри (брати) з догляду за хворими, молодші медичні сестри (брати), сімейні лікарі.
У разі настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Фонд здійснює для потерпілих такі виплати:
- допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
- страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;
- щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
- відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням.
Крім того, у разі настання страхового випадку за кошти Фонду здійснюється надання медичних і соціальних послуг. Зокрема, фінансується лікування всіх прямих наслідків страхового випадку до відновлення здоров’я або упродовж усього життя потерпілого у разі визначеної в цьому потреби, проходження курсу оперативної реабілітації на базі санаторно-курортних закладів, проведення досліджень, здійснення оперативних втручань, ендопротезування, протезування, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення тощо.
Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
