A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Шумська міська рада - об'єднана територіальна громада
Тернопільська область, Шумський район

Консультує Міністр юстиції Павло Петренко!



Розгляд справ у Європейському суду з прав людини

Для розгляду справ Європейський суд з прав людини (далі – Суд) засідає у складі одного судді, комітетами у складі трьох суддів, палатами у складі семи суддів і Великою палатою у складі сімнадцяти суддів.

Основними етапами розгляду заяви Судом є вирішення питання прийнятності заяви та розгляд її по суті. Дане питання вирішує Суддя, який засідає одноособово, він може оголосити неприйнятною або вилучити з реєстру справ заяву, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення. При цьому, це рішення є остаточним, тобто таким що не підлягає оскарженню. Якщо суддя, який засідає одноособово, не оголошує заяву неприйнятною або не вилучає її з реєстру справ, то цей суддя передає її до комітету або палати для подальшого розгляду.

В свою чергу, комітет стосовно поданої заяви може одностайним голосуванням: a) оголосити її неприйнятною або вилучити її з реєстру справ, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення; або b) оголосити її прийнятною і одночасно постановити рішення по суті, якщо покладене в основу справи питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї є предметом усталеної практики Суду. Прийняте комітетом рішення є остаточним.

Палата у складі семи суддів приймає рішення щодо прийнятності та суті індивідуальних заяв, якщо такі рішення не були прийнятті суддею одноособово або комітетом у складі трьох суддів. Крім того, палата приймає рішення щодо прийнятності та суті міждержавних заяв. При цьому, якщо справа, яку розглядає палата, порушує істотні питання щодо тлумачення положень Конвенції з питань захисту прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) чи Протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може мати наслідком несумісність із рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення свого рішення відмовитися від розгляду справи на користь Великої Палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього.

У разі прийнятності заяви, Суд сповіщає про це уряд держави-відповідача й пропонує кожній із сторін надати свої зауваження.

За загальним правилом, палата виносить рішення, яке стає остаточним через три місяці від дати ухвалення, впродовж цього часу заявник чи уряд можуть, у виняткових випадках, клопотати про передання справи на розгляд Великої Палати. Якщо колегія у складі п’яти суддів Великої Палати приймає таке клопотання, то справа буде розглянута повторно. Рішення Великої Палати є остаточними.

Наведений вище коментар носить інформаційний характер.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області



Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?

Любов Крива

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

  • право власності;
  • речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут),   право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
  •  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
  • акредитовані суб’єкти;
  • нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

  • паспорт та податковий номер;
  • рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
  • квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

            Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2        робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

  • заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  • подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  • подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
  • наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  • наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.



Зберігаємо минуле, творимо сучасне заради майбутнього!

25 лютого 2019 року в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області відбулося відзначення Дня працівників органів державної реєстрації актів цивільного стану. Саме на долю працівників ДРАЦС покладено обов’язок зустріти нову Людину і вручити їй від імені держави перший документ свідоцтво про народження; іменем держави оголосити створення нової сім’ї при реєстрації шлюбу; зафіксувати усі етапи дорослого життя де є місце зміни цивільного статусу при припиненні шлюбу, зміні персональних даних; засвідчити реалії людства відійти у вічність. Найважливіші етапи людського життя проходять за участі людей цієї професії.

З привітальним словом до начальників, спеціалістів та ветеранів ДРАЦС звернулись: начальник Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Едуард Кольцов, заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Ігор Вонс, заступник міського голови Тернополя Володимир Дідич, начальник Управління ДМС України в Тернопільській області Ярослав Давибіда та керівник Тернопільської філії ДП «НАІС» Володимир Петрук.

Під час урочистостей кращих працівників було нагороджено грамотами та цінними подарунками, а ветеранам вручено листи подяки.

Цей день є символом єдності поколінь і чудова нагода сказати слова подяки за відданість справі, працелюбність, мудрість. Адже працівник відділу ДРАЦС є не тільки професія, це є покликання.



Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

                        Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?  

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

 

  1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.



В Україні ввели штрафи за булінг

19 січня 2019, в Україні набув чинності закон №2657-VIII щодо протидії булінгу.

Тепер учасники освітнього процесу нестимуть адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн. або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн. або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

  • пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
  • пояснення потерпілого та свідків;
  • висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода);
  • речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

письмові документи;

  • матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

За даними міжнародних організацій, із булінгом в колі однолітків стикаються близько 67% дітей.

Із будь-яких питань, пов'язаних із захистом прав дітей, діти й дорослі можуть звертатися на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону).

Додамо, що закон №2657-VIII щодо протидії булінгу був прийнятий Верховною радою 18 грудня 2018 року.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області


Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки у маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!

Ірина Комаровська

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір  не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

  • одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);
  • копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
  • копію паспорта.
  • Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років: 
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);
  • пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
  • медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.
  • Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років: 
  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 
  • копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

  • доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
  • заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа,  в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.  

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

 Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


СУБ’ЄКТАМ ДЕКЛАРУВАННЯ УВАГА!!!

З нового року розпочався черговий етап е-декларування!

З 1 січня 2019 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік. Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство.

Акцентуємо увагу на тому, що необхідно зробити декларанту.

По-перше, перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).

По-друге, перевірити термін дії та працездатність Вашого електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) для роботи з Реєстром. Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі - АЦСК), в якому був отриманий ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо, тому необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.

Після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру https://portal.nazk.gov.ua і скористатись посиланням: «Я загубив/ змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, в якому був отриманий новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.

«Стаття підготовлена відповідно до рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції».

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

***


День Соборності України

22 січня 1918 року в приміщенні Центральної Ради у Києві підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.

У цей же день 22 січня 1919 року проголошено договір про возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. В цей день над святковим синьо-жовтим Софійським майданом у Києві лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу». Цей договір увійшов в історію, як акт злуки – акт об’єднання українських земель.

І хоча Акт злуки 1919 року виявився більше декларативним, ідея соборності продовжувала жити. 22 січня 1973 року в місті Чорткові на Тернопіллі гурт молоді вивісив блакитно-жовті прапори (за що хлопців ув’язнили). 22 січня 1978 року на знак протесту проти русифікації України біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша (18 січня 2007 Президент України Віктор Ющенко за проявлені мужність і самопожертву в ім’я незалежної України присвоїв Олексі Гірнику звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Нагороду отримав син Олекси, народний депутат України V скликання Євген Гірник.)

1 грудня у місті Фастові між УНР і ЗУНР підписано перший не тільки міждержавний, але й взагалі від початку Української національної революції, договір – «передвступний договір». Статті угоди констатували, що ЗУНР заявляла про «непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». З іншого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західноукраїнської Народної Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Враховуючи певні історичні, соціально-політичні та духовні етнічні відмінності населення ЗУНР, угода зазначала також те, що Республіка галичан отримує територіальну автономію в межах УНР.

У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

А вже 21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили «живий ланцюг», відзначивши цю історичну дату.

Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року відповідно до Указу Президента України від 21.01.1999 № 42/99 «Про День соборності України» (втратив чинність на підставі Указу Президента від 30.12.2011 № 1209/2011).

Відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 № 871/2014 «Про День Соборності України» продовжено відзначати щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки – День Соборності України.

Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Це був реальний крок до об’єднання українських земель, який і сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні. День Соборності України – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель, а сила народу в єдності людей. Ця дата є знаком споконвічної мрії українського народу про незалежну, соборну, національну державу.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

***


Сервіси Міністерства юстиції покликані полегшити життя громадян

Для зручності громадян та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стануМіністерство юстиції України запровадило пілотний проект «Онлайн-запис через Інтернет на прийом до відділів ДРАЦС».

Змістом цього пілотного проекту є можливість громадян подавати заяви до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет, а саме, за допомогою веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Перейти на веб-портал можливо за наступним посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua/

З використанням відповідного веб-порталу громадяни мають змогу подати до відділів ДРАЦС наступні заяви:

  • про державну реєстрацію шлюбу;
  • про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду;
  • про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
  • про розірвання шлюбу відповідно до ст. 107 СК України;
  • про зміну імені;
  • про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;
  • про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
  • про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Якщо заява оформлена належним чином вона реєструються працівником відділу ДРАЦС.

Відтепер скористатися послугами в сфері державної реєстрації актів цивільного стану через систему «Open Space» зможуть тернополяни та гості нашого міста.

Сучасний центр європейського зразка відкрили у приміщенні Тернопільської обласної ради  на вул. Грушевського, 8.

Всі бажаючі зможуть отримати в найкоротші терміни 14 реєстраційних послуг, зокрема, зареєструвати народження дитини, подати та зареєструвати шлюб і розірвання шлюбу, подати заяву на зміну імені та за потреби отримати всі необхідні документи щодо проведених реєстраційних дій. Сплатити послуги стало можливим через термінал і вже не потрібно як раніше шукати банківське відділення.

Також управління юстиції у Тернопільській області долучився до пілотного проекту Мін’юсту України «Шлюб за 24».

В рамках пілотного проекту мінімальний термін для реєстрації шлюбу з моменту подання заяви скорочено з 30 днів до 1 доби.

«Шлюб за добу» чудова можливість для пари, яка вирішила побратися і не бажає чекати.

Відповідно до законодавства, одружитись у Тернополі можна всім громадянам – незалежно від місця реєстрації. Це можуть бути і тернополяни, і мешканці інших населених пунктів.

У випадку, коли один із подружжя іноземець, йому потрібно надати його паспорт та документ, що підтверджує законність його (її) перебування на території України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою.

Якщо особи, які бажають зареєструвати шлюб, або один з них раніше перебували у шлюбі, мають надати документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним.

Державна реєстрація шлюбу буде проводитись у будь-який день, зручний для молодят, у тому числі – в день подання відповідної заявки. Для цього майбутнє подружжя має визначитись із датою та часом.

Крім офіційної реєстрації, тернополяни і гості міста матимуть змогу засвідчити свій шлюб за межами звичного офісу.

Місце проведення державної реєстрації «Шлюбу за добу»:

  • у Тернополі, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27, Український Дім «Перемога» Телефон для запису на реєстрацію та консультацій: (096) 789-04-36;
  • у м. Чортків, вулиця Сонячна, 7, КП «Чортків дім», тел. 0969192700; (03552) 2 08 94.

Крім «Шлюбу за добу» тернополянам стала доступна послуга, яка дає можливість отримати свідоцтво про народження дитини безпосередньо в пологовому будинку.

Перелік документів, необхідний для реєстрації народження у пологовому будинку, не відрізняється від того, що необхідний для реєстрації безпосередньо в органах ДРАЦС. Необхідно надати оригінали документів:

  • медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я;
  • паспорта батьків;
  • свідоцтво про шлюб (за наявності зареєстрованого шлюбу).

У випадку наявності різних прізвищ у батьків, обов’язкова згода обох батьків на присвоєння прізвища дитини.

Якщо дитина народилась у батьків, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, і батько дитини бажає визнати батьківство при державній реєстрації народження, присутність обох при проведенні державної реєстрації народження дитини і подання ними спільної заяви про визнання батьківства є обов’язковими.

Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, реєстрація народження проводиться відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім’я та по батькові – за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження.

Звертаємо увагу на те, що за бажанням батьків чи одного з них або інших законних представників документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини, крім органів реєстрації, у тому числі центрів надання адміністративних послуг, можуть бути подані й до відділів державної реєстрації актів цивільного стану або працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію народження дітей безпосередньо в пологових будинках або акушерсько-гінекологічних відділеннях місцевих закладів охорони здоров’я, де приймаються пологи, під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подаються:

  • письмова заява (додаток 7 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (із змінами) (далі – Правила));
  • свідоцтво про народження дитини (не подається, оскільки батьки його ще не мають);
  • квитанція про сплату адміністративного збору (адміністративний збір у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати);
  • документ, що засвідчує особу законного представника (батьків, усиновлювачів).

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків.

Уповноважений працівник перевіряє належність документа, що посвідчує особу батьків (усиновлювачів) або інших законних представників дитини та документа, що підтверджує повноваження особи як законного представника, особі, яка його надала, їх дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання, наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання дитини, про що ним робиться відповідний запис у цій заяві. Прийняті документи передаються до відповідного органу реєстрації (пункт 20 Правил).

Довідка про реєстрацію місця проживання дитини може бути видана разом зі свідоцтвом про народження безпосередньо в половому будинку, або за бажанням батьків – у відповідному органі реєстрації чи відділі ДРАЦС, центрі надання адміністративних послуг, або надіслана поштою (абзац 8 пункту 23 Правил).

Отже, Міністерство юстиції України працює аби полегшити життя громадян, зробити отримання документів простішим та без черг.

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

***


Запобігання насильству в Україні: вступило в дію нове законодавство

З 11 січня 2019 року набрав чинності Закон України №2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який вносить корективи в трактування понять "згвалтування" і "сексуальний злочин"

Верховна Рада ухвалила цей закон 6 грудня 2017 року 241 голосом народних депутатів.

Законом імплементуються положення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає можливість удосконалити кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством. Документом вводиться кримінальна відповідальність за домашнє насилля та примусовий шлюб.

У Кримінальному кодексі законом встановлюється, що вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Раніше у цьому положенні визначалося, що зґвалтування - це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Також законом встановлюється, що зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Серед іншого, встановлюється, що зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

У випадку, якщо дії, передбачені попередніми положеннями статті спричинили тяжкі наслідки, то це каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років. При цьому, у відповідній статті Кримінального кодексу міститься примітка: згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Також визначається, що примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.

Тепер прописано, що секс чи будь-які сексуальні дії, які партнер зробив без чіткої і добровільної згоди другого партнера, правоохоронці однозначно будуть кваліфікувати як згвалтування або секс-насильство. Тобто, якщо один із партнерів не сказав другому чітке «так» або просто мовчав перед сексом, то таку ситуацію будуть розцінювати як незгоду.

В результаті, Україна стала одинадцятою за рахунком державою в Європі (слідом за Великобританією, Бельгією, Кіпром, Люксембургом, Ісландією, Німеччиною і т.д.), де сексуальні дії, вчинені без добровільної згоди партнера будуть кваліфікуватися як зґвалтування або сексуальне насильство.

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

***


Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія - в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка,  як правильно діяти в такому випадку?  

Людмила Поліщук

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

 

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що  ви дійсно звертались із такою заявою.  

Далі, зробіть дві фотографії портретного типу

Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:

  • заява;
  • документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
  • інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
  • дві фотокартки;
  • квитанція про сплату консульського збору.

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання  закордонною дипломатичною установою України  підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.   

Насамкінець,  хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

  • Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
  • Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
  • Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
  • Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

***


 


 


  

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь