Спалювання сухих рослинних залишків загрожує розвитком раку легенів, астмою і алергіями, а також чималим штрафом.
Спалювання сухої рослинності (бадилля картоплі, опалого листя, стерні) – звична справа для господарів восени. Та за цим, здавалося б, безневинним заняттям, насправді чимало шкоди і людям, і природі. Але, на превеликий жаль, українці рідко звертають на це увагу.
Саме тому, Шумський районний сектор Управління ДСНС України у Тернопільській області звертається до громадян, керівників фермерських та приватних господарств району, не спалювати залишки сухої рослинності на власних полях, земельних ділянках та подвір’ях – адже, це може призвести до загорання поруч розташованих будівель, виникнення лісових пожеж та пожеж в екосистемах. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання сухої рослинності – неминуче призводить до того, що вогонь з полів та присадибних ділянок перекидається на лісосмуги та ліси, які з ними межують. Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ст. 77-1 (самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків) тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. (Факт самовільного випалювання сухої рослинності та її залишків на землях сільськогосподарського призначення зафіксував громадський інспектор з охорони довкілля Державної екологічної інспекції у Тернопільській області 25 серпня ц.р. на території Залужанської сільської ради Збаразького району. На порушника, яким виявився місцевий мешканець, складено протокол за ч.1 ст. 77-1 КУпАП. У своєму поясненні до протоколу громадянин наполягав, що не причетний до підпалу городу, а лише захищав сусідні ділянки від поширення вогню. Проте, зафіксовані фото- та відеодокази підтвердили, що чоловік не намагався загасити стерню, а навіть підкидав солому у вогонь.
До порушника буде застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 170 до 340 грн.).
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючої стерні.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя, бадилля картоплі та іншої сухої рослинності є компостування. До того ж, використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи листя, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Шумський районний сектор закликає мешканців краю не палити листя, гілля, сміття, не робити шкоди своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу, в якому живете Ви та Ваші близькі!
Головний інспектор Шумського районного сектора
Олександр ШАФАРЧУК
